Тема «Політика
Росії та Австро – Угорщини
на українських
землях 1914 – 1917 рр.»
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Уже на початку
війни на завойованій росіянами території було створено Галицьке військове
генерал-губернаторство.
Військове генерал-губернаторство —
адміністративно-територіальна й політична одиниця Російської імперії, створена
в умовах війни на окупованих землях.
Новостворене
губернаторство очолив Г. Бобринський, який заявляв: «Східна Галіція і
Лемківщина — невіддільна частина Росії, тому їх адміністрація буде заснована на
російських началах». Керувати повітами й містами призначалися російські
чиновники, а сільськими общинами — офіцери царської армії. В окремих випадках
на адміністративні посади призначали москвофілів, які були основою місцевих
політичних сил, що підтримували російську адміністрацію на західноукраїнських
землях. Такими діями вони загострювали становище в краї, розколюючи українство.
На цих територіях установлювався окупаційний
режим, спрямований насамперед проти українського національного руху.
Окупаційний режим — утвердження
влади однієї держави на завойованій території іншої шляхом терору та
насильства.
Позицію
імперської влади щодо українства висловив тодішній міністр закордонних справ
Росії Сергій Сазонов: «Тепер настав слушний момент, щоб раз
і назавжди
позбутися українського руху». Було заборонено діяльність майже всіх
українських організацій, газет і журналів. Чимало громадських діячів було
заарештовано або взято під нагляд поліції.
Для
остаточного знищення національного руху російська влада вдалася й до масових
депортацій місцевого населення
Депортація —
примусове переселення владою окремих осіб з постійного місця проживання.
Уповноважений
Всеросійського союзу міст Дмитро Дорошенко про дії російської адміністрації в
Галичині
«Коли до нас
дійшли відомості про погром українського життя в Галичині, коли київські тюрми
переповнили вивезеними галичанами, серед яких професори, священики, жінки,
діти... селяни, гірські гуцули, коли ми побачили, що їх вихоплено з хати зненацька,
без грошей, часто напіводягнених, заляканих до смерті, що везуть їх до
Томської, Іркутської, Архангельської, Астраханської губерній, невідомо на яку
долю і на який час, от тоді ми, київські українці, збагнули, що таке
«освободительная» війна і яку долю готують нашому народові її наслідки».
Австро-Угорщина в умовах війни
теж поступово змінювала своє ставлення до українського руху й українського
населення.
Сучасний історик Орест Субтельний про
окупаційну політику
Австро-Угорщини на західноукраїнських
землях в умовах війни
«Поразка
австрійців мала страшні наслідки для українців Галичини. Шукаючи
причини
своїх невдач, австро-угорське командування повірило звинуваченням
польської
адміністрації провінції, що такою причиною стала «зрада» українців,
котрі
нібито допомагали росіянам. У результаті габсбурзькі війська, насамперед
угорські частини, розпочали терор
проти українського населення. Спочатку русо-
філів, а згодом
і взагалі українців заарештовували, страчували, кидали до концентраційних
таборів».
Населення
Галичини й Буковини опинилося між двома ворогами. За словами сучасного історика
Тараса Гунчака, «з одного боку, його мордували росіяни, намагаючись вибити з
нього почуття національної свідомості й самопошани; з іншого — над ним знущалися
австрійці та мадяри, звинувачуючи у русофільстві».
Дайте відповіді на питання
1.
Яку політику здійснювали
російський та австро-угорський уряди на західноукраїнських землях під час
Першої світової війни? Чому?
2.
Що, на думку історика,
спричинило зміни в політиці Австро-Угорщини щодо українства?
3.
Що принесла війна українському
населенню? Поясніть свою думку, використовуючи факти і свідчення.
4.
Що, на вашу думку, спонукало вояків українських добровольчих військових формувань
до самопожертви та героїзму? Обґрунтуйте свою думку.
5.
Як змінювалося ставлення українського народу до війни й чому?
6.
Що Д. Дорошенко називає «погромом українського життя в Галичині»?
Домашнє завдання
Опрацюйте
відповідний матеріал підручника §2 пункт 2
Комментарии
Отправить комментарий