Тема уроку «Воєнні дії
1915–1916 рр.»
Записати в конспект тему,
план уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни:
Четвертний союз,
позиційна війна,
підводна війна,
«Верденська м’ясорубка»,
Брусиловський прорив.
Основні дати:
22 квітня 1915 р.- газова атака біля м. Іпр;
травень
1915 – утворення
Четвертного союзу:
21 лютого – 18 грудня
1916 р. – Верденська битва:
липень – серпень 1916
р. – Брусиловський прорив:
липень – жовтень 1916 р. – битва на р. Соммі
Особистості в історії: О. Брусилов
Актуалізація опорних знань
1. Назвіть головних
учасників Першої світової війни.
2. Які вони мали
стратегічні плани у війні?
3. Назвіть причини Першої світової війни.
4. Що стало приводом до Першої світової війни?
1. Воєнні дії 1915 р.
У лютому 1915 р. на Мазурських озерах був розгромлений 10-тисячний
російський корпус. У березні 1915 р. російські війська здобули фортецю
Перемишль. 2 травня німці прорвали фронт під Горліце. Горліцька операція
тривала до 22 червня. Російські війська залишили Галичину, Буковину, частину
Волині. У липні 1915 р. німці почали наступ на Варшаву, у серпні на Ковно
(Каунас), у вересні на Вільнюс. Росія втратила Польщу, Литву, Латвію, Західну
Білорусь, 10 % залізниць, 30 % промисловості, 300 тис. убитими. Війна набула
позиційного характеру.
У 1915 р. на Західному
фронті німецькі війська відбивали кровопролитні, але безрезультатні атаки
французів в Артуа і Шампані. За рік Франція втратила 1 млн 292 тис. солдатів,
англійці —279 тис., німці — 612 тис. 22
квітня 1915 р. біля бельгійського міста Іпр німці вперше у світовій історії
здійснили газову атаку. Із 15 тис. англійських вояків, що отруїлись хлором,
третина померла. Англійці й французи спробували
перекрити протоки Босфор і Дарданелли. 18
березня 1915 р. 14 англійських і 4 французьких дредноути увійшли у протоки. Але
на мінах і від турецьких гармат затонуло 3 і було пошкоджено 2 кораблі.
Союзники відступили. Було вирішено почати суходольну операцію. У турків було 6
дивізій для захисту проток. Турецькі війська повністю заблокували десант
союзників, який у грудні того ж 1915 р. був змушений залишити свій плацдарм. 25
квітня 1915 р. 5 дивізій союзників висадились на Галліпольському
23 травня Італія оголосила війну Німеччині,
Австро-Угорщині. 30 травня почались
військові дії.
2. Воєнні дії в 1916 р.
Битва під Верденом
Меморандум
верховного головнокомандуючого німецькими арміями генерала Еріха фон
Фалькенгайна у грудні 1915 р. «…Верден — найпотужніший опорний пункт французького
фронту від бельгійських кордонів до Швейцарії. Він оточений системою
найсучасніших укріплень і, на думку всіх французів, неприступний, тому
перетворився на національний символ і жоден французький воєначальник не посміє
добровільно здати його ворогові. Якщо Верден опиниться в наших руках — а ми,
зрозуміло, докладемо зусиль, щоб так воно і сталося, — це відкриє нам дорогу до
серця Франції, в такому разі уже заздалегідь приреченої на поразку. Але навіть
якщо ми не досягнемо такої стратегічної мети, наші зусилля принесуть перемогу
вже тим, що ми перетворимо Верден на згубний смерч, який поступово всмокче у себе весь французький військовий
потенціал, виснажуючи його з останніх ділянок фронту, з тилу, зі всієї Франції.
Дивізію за дивізією поставлятиме ворог на верденську м’ясорубку, а ми будемо їх
там молотити одну за одною».
1. Чому німці обрали для атак саме французький Верден?
2. Чому історики назвали цю битву «Верденською
м’ясорубкою»?
Верденська
битва тривала з 21 лютого по 18 грудняь 1916 р. Німецькі сили — 1204
гармати, 202 міномети, 160 бойових літаків, 14 аеростатів, 50 дивізій. У
французів — 69 дивізій, 632 гармати.
Як відомо, однією з
найбільш визначних битв Першої світової вважається битва на річці Сомма.
Почалася операція 24
червня 1916 р. з артилерійської
підготовки, після чого в бій була кинута піхота. У результаті першого дня
тільки англійці втратили 21 тисячу солдатів убитими і 35 тисяч пораненими.
Подальші спроби розвинути наступ успіху не принесли через запеклий опір німців.
Щоденні втрати обчислювалися десятками тисяч солдатів. Тільки до середини липня
ціною величезних жертв союзникам вдалося заволодіти другою лінією укріплень.
Але до того моменту німці вже встигли облаштувати в глибині нові позиції. Битва
на річці Сомма набувала затяжного характеру. 3 вересня
союзники почали новий масштабний наступ, але за 10 днів змогли просунутися
тільки на 3–4 кілометри. І тоді 15
вересня англійці уперше застосували в бою танки. Попри те, що танків було
лише 18, вони мали величезний психологічний тиск на німецьку піхоту. Англійці
за 5 годин змогли пройти 5 кілометрів, більш ніж за 10 днів до цього (за іншими даними, 2 км за 3
години). До середини осені почалися дощі, і низовинна місцевість у районі Сомми
перетворилася на суцільне болото, що ще більше ускладнило наступ. 13 листопада
бойові дії на річці Сомма припинилися через виснаження сторін. У результаті за чотири з половиною місяці
англійцям і французам вдалося просунутися на фронті завдовжки 40 км лише на 10
км. При цьому їх загальні втрати склали 623 907 осіб (за іншими даними близько
800 000), з них убитими і зниклими безвісти —146 431 людина. Середні втрати
англійських дивізій досягли 80 %. Німецькі втрати оцінюються в 465–600 тисяч
чоловік, зокрема 164 055 чоловік — убитими і зниклими безвісти.
30 березня 1916 р.
замість М. Іванова командуючим Південно-Західним фронтом призначений О.
Брусилов. Під безпосереднім командуванням останнього з 4 червня на фронті
від Луцька до Чернівців почався масований наступ армій Південно-Західного
фронту, який тривав до 20 вересня 1916 р. Перевершуючи супротивника в піхоті в 2–2,5 раза,
артилерії — в 1,5–1,7 раза російські війська досить легко прорвали оборону
австро-угорських формувань і вже 7 червня взяли Луцьк, а 18 червня — Чернівці.
Війська О. Брусилова зайняли південну Галичину, Буковину і знову підійшли до
Карпатських перевалів, проте на початку вересня темп наступальних дій значно
сповільнився
У радянській історіографії
традиційно робився наголос на значних втратах австрійських військ (1,5 млн
убитими, пораненими і полоненими, 581 гармата, 1795 кулеметів, 448 бомбометів і
мінометів), тоді як російські втрати оцінювалися приблизно в 500 тис. осіб.
Проте, як відзначає С. Нелипович, лише за підрахунками Ставки Південно-Західний
фронт втратив з 4 червня по 27 жовтня 1,65 млн осіб, що, на його думку, і вирішило долю так званого Брусиловського прориву —
російські війська захлинулися власною кров’ю, а жодне із завдань не було
досягнуто: ворог не розгромлений, Ковель як вузловий центр так і не було взято,
попри величезні втрати російських військ. У стратегічному плані, правда, все ж
таки були досягнуті позитивні для Антанти результати — врятована від розгрому
Італія, розв’язано питання приєднання Румунії до Антанти, російський наступ
полегшив становище англійців і французів на їх фронтах.
1. Російські війська просунулись на 80–120 км.
2. Австро-Угорщина зазнала значних втрат (200 тис. загиблих проти 62
тис. загиблих у російській армії).
3.У війну на боці Антанти вступила Румунія.
Дайте відповіді на питання
1. Які події 1915 –
1916 рр. ви можете назвати?
2. У чому полягав
трагізм подій під Іпром, «верденської м’ясорубки», підводної війни?
3. Назвіть основні
підсумки битви на р. Соммі, порівняйте їх з підсумками Верденської битви.
4. Яка подія, пов’язана
з ім’ям генерала Брусилова, відбулася влітку 1916 р.?
5. Покажіть на карті
місця основних битв Першої світової війни в 1914 – 1916 рр.?
Домашнє завдання
Опрацювати відповідний
матеріал підручника. 1
пункт 4 – 5 питання 5 – 9
Комментарии
Отправить комментарий