ТЕМА: КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В 1917 – 1921 РОКАХ.
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни: національно – культурне будівництво, українізація, «Просвіта», романтизм, неокласицизм, панфутуризм, неореалізм, Пролеткульт, «буржуазний індивідуалізм», колективізм, Українська академія наук (УАН), «більшовизація» культурно – освітньої діяльності, автокефалія
Актуалізація опорних знань
Назвіть особливості розвитку культури на українських землях на початку ХХ ст.
Порівняйте розвиток освіти, науки, літератури та мистецтва в Російській та Австро – Угорській імперії в зазначений час.
Чому в Російській імперії існувала заборона української мови?
Назвіть видатних діячів української культури початку ХХ ст.
Спробуйте пояснити той факт, чому українська культура, попри несприятливі умови війни та революції, розвивалась досить активно?
Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917 – 1921 рр.
Події української революції і громадянської війни позначилися на культурному житті України. Якщо в матеріальному житті панували хаос і розруха, то культурний процес в цей період прискорився. До складу Центральної влади увійшли відомі діячі української культури: письменник і драматург В. Винниченко, поети – М. Сріблянський (Шаповал), М. Вороний, В. Павленко (Шелухін), І. Терещенко; літературознавці – С. Єфремов, П. Зайцев; мистецтвознавці – Д. Антонович, М. Біляшівський; письменники – В. Бойко, В. Леонтович, О. Лотоцький, М. Загірня, Г. Михайличенко, А. Заливчий, В. О. Коннор – Вілінська, Л. Старицька – Черняхівська
Культурні здобутки українських урядовців в освітній політиці
Українська інтелігенція під впливом Української революції активно залучалася до справи українізації освіти, створення численних культурно – освітніх товариств та організацій.
Українізація – це процес поступового поширення в освіті, культурі, державному управлінні, судочинстві та інших галузях життя української мови, утвердження її як державної після тривалого періоду заборон і переслідувань.
Після проведення всеукраїнського педагогічного з’їзду розпочалося створення нових навчальних програм, формування українських бібліотек, було розроблено план українізації школи, відкриття учительських семінарій та інститутів. Започатковано викладання Закону Божого українською мовою та українізацію духовної освіти. До осені було відкрито 39 українських гімназій (25 з них на селі), а загалом до кінця року було відкрито 53 середні школи. Протягом 1917 р. в Україні було засновано 215 нових початкових шкіл (до революції їх нараховувалося 356). Усі вони утримувалися громадським і приватним коштом.
Гетьман П. Скоропадський продовжив цю політику. 1918 р. було налагоджену роботу 150 українських гімназій. Навчання відбувалось за новими підручниками, виданими українською мовою.
Важливе значення мало відкриття презентацію про діяльність товариства «Просвіта»
Подвижництво діячів культури, їх внесок у вітчизняну й світову культуру
|
Течія |
Представники |
|
Романтизм |
В. Сосюра, О. Олесь, П. Тичина, В. Чумак, А. Еллан - Блакитний |
|
Модернізм |
М. Вороний, М. Терещенко, Я. Савченко, О. Слісаренко |
|
Неокласицизм |
М. Рильський, М. Драй – Хмара, М. Зеров, П. Филипович, Ю. Клен |
|
Символізм |
П. Тичина, Я. Савченко, Д. Загул |
|
Панфутуризм |
М. Семененко |
3. Стан науки
Попри труднощі революційного часу, українські науковці докладали зусиль, аби продовжувати дослідництво в різних галузях знань. У цей час активно працювала плеяда видатних учених: історик Дмитро Багалій, геофізик Володимир Вернадський, філолог Агатангел Кримський, біохімік Олександр Палладін, мостобудівник Євген Патон, хімік Лев Писаржевський та інші.
У березні 1917 р. на засіданні Українського наукового товариства обговорювали створення академії наук України. Згодом була сформована підготовча комісія, що здійснила необхідну організаційну роботу.
24 листопада 1918 р. за підтримки гетьмана П. Скоропадського відбулося відкриття Української академії наук (УАН). Першим президентом УАН став Володимир Вернадський.
4. Діяльність більшовиків у сфері культури
Більшовики після приходу до влади зрозуміли, що культура може стати важливим чинником у політичній боротьбі. Уже в лютому 1919 р. було створено наркомат агітації і пропаганди у складі українського радянського уряду.
Ідеологізація культури – це використання культури з метою пропаганди та нав’язування певних принципів державною владою. Шляхом кадрової чистки відбувався процес більшовизації «просвіт»: «буржуазних націоналістів» звільняли, а натомість набирали відданих більшовицькій владі кадри. Кількість «Просвіт» збільшилася учетверо. Були закриті «буржуазні» газети, натомість періодичні видання, які сповідували комуністичну ідеологію, підтримували підтримку.
При ВУЦВК було засновано Всеукраїнське державне видавництво, яке, незважаючи на нестачу паперу і поліграфічних потужностей, видавало агітаційну літературу.
Великого значення надавалося монументальній пропаганді. В Україні найбільше пам’ятників було К. Марксу і Т. Шевченку. В. Ленін зауважив, що з усіх мистецтв для радянської влади найважливішим є кіно. Вже в січні 1919 р. при наркоматі освіти УСРР було створено Всеукраїнський кінокомітет.
Розуміючи, що більшість населення неписьменна, увага приділялася ліквідації неписьменності. На засадах трудової повинності установи наркомату освіти залучали до навчання неписьменних усіх громадян, що не потрапили під мобілізацію. Весною 1920 р. до 50 тис. чоловік було охоплено індивідуальним навчанням.
В липні 1920 р. народний комісаріат освіти УСРР видав постанову «Про запровадження в життя єдиної трудової школи» Єдина трудова школа була семирічною. Після закінчення школи можна було вступити до професійно – технічної школи чи технікуму.
Наприкінці 1920 р. в Україні діяло 22 тис шкіл , майже у половині з них навчання відбувалося українською мовою. Щоб ліквідувати нагальну потребу в педагогічних кадрах в 1920 р. було відкрито 20 педагогічних інститутів, 48 педтехнікумів, близько сотні учительських курсів.
Проте більшість викладачів не сприймали більшовицьку владу. Тому до вузів (робітфаків) почали набирати переважно з числа робітників і селянської бідноти. Було скасовано плату за навчання, слухачів почали забезпечувати стипендіями.
Культурний процес уперше глибоко увійшов в життя простого народу, хоча й робилося це з метою зміцнення диктатури пролетаріату, диктатури партії.
5. Релігійне життя
Наприкінці весни 1917 р. з ініціативи протоієрея Василя Липківського було засновано «Братство воскресіння», яке очолило рух за утворення УАПЦ. З часом воно перетворилося на Всеукраїнську православну церковну раду, що прийняла рішення про скликання Всеукраїнського православного собору. Собор розпочав свою роботу в січні 1918 р., але Київ захопили більшовики і автокефалія не була проголошена. За гетьмана П. Скоропадського собор відновив роботу. Тепер у його складі переважали делегати промосковської орієнтації.
1 січня 1919 р. Директорія УНР проголосила автокефалію Української православної церкви. Але політична нестабільність 1919 р. не дозволила реалізувати це рішення.
Наприкінці січня 1919 р. Раднарком УСРР проголосив «Закон про відокремлення церкви від держави і школи від церкви». Цей закон передавав в руки держави храми і все церковне майно, надавав органам влади право закривати небажані їм храми. Атеїстичне керівництво більшовицької партії повело наступ на релігію і церкву. Тисячі священників і віруючих стали жертвами терору. Частину храмів і монастирів було закрито
Дайте відповіді на запитання
1. Охарактеризуйте умови культурного розвитку за часів Української революції та після встановлення радянської влади.
2. Розкажіть про формування української освіти 1917 – 1918 рр.?
3. Яким чином відбувався процес українізації освіти?
4. Проаналізуйте стан освіти 1917 – 1920 рр.
5. З якою метою було створено Українську академію мистецтв? Хто її очолив?
6. Поясніть, яким чином ідеологія впливала на розвиток культури.
7. Що таке «лікнеп»?
Домашнє завдання
Опрацювати §17 підручника, надати відповіді на запитання параграфа.
Комментарии
Отправить комментарий