ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ
РУМУНІЇ
Записати в конспект тему, план
уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни: національні меншини,
окупація, румунізація, асиміляція, реакція,
Основні дати:
1918 – 1927 – період
реакції в Румунії
1919 р. – Хотинське
повстання
11 вересня 1919 р. – Сен
– Жерменський мирний договір, який визнав захоплення Північної Буковини
Румунією
16 – 25 вересня 1924 р. –
Татарбунарське повстання
1.
Економічне і соціальне
становище українського населення Румунії
У 1918 р. Румунія окупувала Хотинський, Аккерманський та
Ізмаїльський повіти Бесарабії а також північну Буковину, що входила до Австро –
Угорщини. 11 вересня 1919 р. представники країн Антанти підписали з Австрією Сен – Жерменський договір, за яким
Буковину було передано Румунії. 1920 р. у Парижі Англія, Франція, Італія та
Японія так званим Бессарабським
протоколом визнали захоплення Румунією Бесарабії.
Політика румунських, як і
польських панівних кіл, щодо українців загалом не відрізнялася і зводилася до
одного – асиміляції. Головними об’єктами румунізації ставали освітні заклади і
церква. Закон про шкільну систему 1924
р. трактував українців як «громадян румунського походження, що забули свою
мову», і вимагав, щоб діти українців навчалися в румунських школах. До 1927 р.
усі українські школи були закриті або румунізовані. Румунський патріархат
підпорядкував собі православні єпархії Бессарабії і автономну буковинську
метрополію. Українські священники не допускалися до вищих посад у церковній
їєархії, українців обмежували при вступі до духовних семінарій.
Румунія у міжвоєнний період була
відсталою аграрною країною зі слаборозвинутою промисловістю. У 1919 р. було
проголошено початок аграрної реформи. В результаті реформи в руках румунських
поміщиків і церкви була понад половина оброблюваних земель і майже всі лісові
масиви. У власності ж українських селян на Буковині опинилось лише 6%
поміщицьких земель. Середній розмір ділянки становив 3/4гектара, а румунський
колоніст одержував 0,5 га під садибу і 4 га орної землі та 1 га пасовиськ.
2.
Діяльність українських
політичних партій і рухів
Із 1918 по 1927 рр. на території
Бессарабії і Буковини було запроваджено військовий стан, в умовах якого
діяльність українських організацій стала взагалі неможливою. Із 1928 по 1937
р. настає період лібералізації і на Буковині з’являється Українська національна
партія на чолі з А. Залозецьким.
Після оголошення Бессарабії та Буковини воєнною зоною українські політичні
партії перейшли на нелегальне становище. У Бессарабії діяли комуністи, а на
Буковині – націоналістична організація на чолі із О. Зибачинським і Д.
Квітковським.
Восени 1924 р. бессарабські комуністи
зробили спробу підняти повстання під гаслом відновлення радянської влади –
Татарбунарське повстання. Ревком на чолі з А. Клюшниковим захопив розміщені в
Татарбунарах державні установи й підняв на боротьбу жителів навколишніх сіл.
Бої тривали цілий тиждень. Повстанці даремно чекали допомоги з – за Дністра.
Дайте відповіді на питання
1. Спираючись на карту №7
(ст. 254 підручника), покажіть українські землі, що опинилися у складі Румунії.
Схарактеризуйте їхній правовий статус.
2. Чому Антанта підтримала
поглинення Ркмкнією українських земель?
3. Яким було соціально –
економічне та політичне становище українського населення цих земель?
4. Розкажіть про
Татарбунарське повстання.
5. Порівняйте політику в
національному питанні правлячих режимів Румунії та Польщі.
Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф
підручника, §28 пункт 1
Комментарии
Отправить комментарий