4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

  

ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РУМУНІЇ ТА ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ

 

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

Основні поняття і терміни: національні меншини, окупація, румунізація, асиміляція, реакція, Підкарпатська Русь, русинство, москвофільство (русофільство), українофільство, УНО, «Карпатська Січ», Карпатська Україна

Основні дати:

1918 – 1927 – період реакції в Румунії

1919 р. – Хотинське повстання

11 вересня 1919 р. – Сен – Жерменський мирний договір, який визнав захоплення Північної Буковини Румунією

16 – 25 вересня 1924 р. – Татарбунарське повстання

8 травня 1919 р. – рішення Центральної руської ради про об’єднання Закарпаття з Чехословаччиною

Червень 1920 р. – Тріанонський мирний договір, який визнав владу Чехословаччини над Закарпаттям

23 жовтня 1938 р. – здобуття Закарпаттям автономії

Січень 1939 р. – утворення УНО

15 березня 1939 р. – проголошення незалежності Карпатської України

Березень 1939 р. – окупація Закарпаття військами Угорщини

 

 

1.     Економічне і соціальне становище українського населення Румунії

У 1918 р. Румунія окупувала Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти Бесарабії а також північну Буковину, що входила до Австро – Угорщини. 11 вересня 1919 р. представники країн Антанти підписали з Австрією Сен – Жерменський договір, за яким Буковину було передано Румунії. 1920 р. у Парижі Англія, Франція, Італія та Японія так званим Бессарабським протоколом визнали захоплення Румунією Бесарабії.

Політика румунських, як і польських панівних кіл, щодо українців загалом не відрізнялася і зводилася до одного – асиміляції. Головними об’єктами румунізації ставали освітні заклади і церква.  Закон про шкільну систему 1924 р. трактував українців як «громадян румунського походження, що забули свою мову», і вимагав, щоб діти українців навчалися в румунських школах. До 1927 р. усі українські школи були закриті або румунізовані. Румунський патріархат підпорядкував собі православні єпархії Бессарабії і автономну буковинську метрополію. Українські священники не допускалися до вищих посад у церковній їєархії, українців обмежували при вступі до духовних семінарій.

Румунія у міжвоєнний період була відсталою аграрною країною зі слаборозвинутою промисловістю. У 1919 р. було проголошено початок аграрної реформи. В результаті реформи в руках румунських поміщиків і церкви була понад половина оброблюваних земель і майже всі лісові масиви. У власності ж українських селян на Буковині опинилось лише 6% поміщицьких земель. Середній розмір ділянки становив 3/4гектара, а румунський колоніст одержував 0,5 га під садибу і 4 га орної землі та 1 га пасовиськ.

 

2.     Діяльність українських політичних партій і рухів

Із 1918 по 1927 рр. на території Бессарабії і Буковини було запроваджено військовий стан, в умовах якого діяльність українських організацій стала взагалі неможливою. Із 1928 по 1937 р. настає період лібералізації і на Буковині з’являється Українська національна партія на чолі з А. Залозецьким. Після оголошення Бессарабії та Буковини воєнною зоною українські політичні партії перейшли на нелегальне становище. У Бессарабії діяли комуністи, а на Буковині – націоналістична організація на чолі із О. Зибачинським і Д. Квітковським.

Восени 1924 р. бессарабські комуністи зробили спробу підняти повстання під гаслом відновлення радянської влади – Татарбунарське повстання. Ревком на чолі з А. Клюшниковим захопив розміщені в Татарбунарах державні установи й підняв на боротьбу жителів навколишніх сіл. Бої тривали цілий тиждень. Повстанці даремно чекали допомоги з – за Дністра.

 

 

 

3.     Економічне і соціальне становище українського населення  Чехословаччини

21 січня 1919 р. в Хусті Всенародний конгрес усіх українців Угорщини проголосив злуку Закарпаття з Україною. Але ситуація не дозволила реалізувати ці прагнення. Тому Центральна руська рада 8 травня 1919 р. прголосила злуку Закарпаття з Чехо – Словаччиною за умови надання автономії.

Закарпатська Україна офіційно називалася Підкарпатською Руссю, а після адміністративної реформи 1928 р. – Підкарпатським краєм. Назва «Закарпатська Україна» була заборонена (чому?). Проте чеська влада докладала певних зусиль для піднесення рівня життя місцевого населення. Празька влада визнавала право більшості українського населення жити в кордонах своєї адміністративної одиниці.

Чехо- Словаччина була економічно більш розвинута. Проте Закарпаття залишалась відсталим аграрним краєм. У 1920-х роках понад 32 тис. селянських господарств отримали додатково 29 тис. га землі. Уряд розгорнув програму будівництва сучасних доріг, мостів, провадив електрифікацію краю.

Рішенням вищого адміністративного суду Чехо – Словаччини 1925 р. українську мову було визнано «чужою» для населення Закарпаття. Це спричинило поступове звуження викладання української мови, а після 1939 р. тут не залишилося жодної української школи.

 

 

4. Діяльність українських політичних партій і рухів

Ліберальна політична система ЧСР давала можливість вільно розвиватися різним формам національного життя. На Закарпатті і Пряшівщини точилася боротьба трьох національних орієнтацій: українофільства, русофільства і русинства. Празький уряд по черзі надавав підтримку кожній з них. Головним пунктом у діяльності місцевих центристських партій було здобуття культурної незалежності та автономії. Як і в Польщі та Румунії, українські політичні партії були лояльними до уряду. Але якщо в цих країнах така лояльність була вимушеною, то у ЧСР – добровільною.

Найвпливовішою українською силою ЧСР були українофіли, що гуртувалися в Українському національному об’єднанні, яке підтримувала національна інтелігенція. Для пробудження національної свідомості русинів українофіли використовували осередки товариства «Просвіта», скаутської організації «Пласт», Асоціації українських вчителів тощо. Авторитетним лідером українофілів був доктор теології, лідер Християнської народної партії, видатний педагог отець Августин Волошин.

З українофілами конкурували русофіли, колишні (з ХІХ ст..) москвофіли. Коли замість Росії утворився радянський Союз, москвофіли стали карпаторосами, або русофілами, і почали шукати підтримки у празьких політичних діячів.

Мала прихильників у Закарпатті й політична течія карпаторосів, яка орієнтувалася не на Прагу, а на Будапешт. Їх називали мадяронами. Вони ставили за мету приєднання Закарпаття до Угорщини з наданням йому автономії.

Століття ізоляції від інших українських земель сприяло появі русинства, прихильники якого обстоювали ідею, що слов’янське населення тут перетворилося в окрему націю, відмінну від українців, – русинів.

 

 

5. Проголошення незалежності Карпатської України. А. Волошин

 

1.     Пригадайте, чому і за яких умов було підписано Монхенську угоду.

2.     Які країни підписали Мюнхенську угоду?

3.     Яку роль відігравало Закарпаття у цьому процесі?

4.     Які наслідки угода мала для подальшої долі Чехо – Словаччини?

СТВОРЕННЯ КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ

Дата	Процес створення та основні суперечності
11 жовтня 1938 р.	Підкарпатська Русь отримала автономію. Празький уряд затвердив першу автономну адміністрацію на чолі з русофілом А. Бродієм. Чеська контррозвідка здобула докази того, що Бродій працює на угорські спецслужби. 28 жовтня уряд призначив прем’єр – міністром Підкарпатської Русі А. Волошина
2 пистопада 1938 р.	Ужгород, Мукачеве, Берегове рішенням німецько – італійського арбітражного суду у Відні передано Угорщині. Уряд до Хусту
30 грудня 1938 р.	Підкарпатська Русь перейменовується на Карпатську Україну
14 – 15 березня 1939 р.	Оформлення незалежності Карпатської України: «Закон про оголошення самостійності Карпатської України»: 1. Карпатська Україна є незалежною державою 2. Назва держави – Карпатська Україна 3.     Карпатська Україна є республікою на чолі з президентом (А. Волошиним), обраним сеймом 4. Державною мовою Карпатської України є українська мова 5.     Державним гербом Карпатської України є крайовий герб – ведмідь у лівім червонім полі й чотири сині та жовті смуги в правому полі і тризуб св.. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі 6. Барва державного прапора Карпатської України є синя (зверху) і жовта (знизу) 7. Державним гімном Карпатської України є «Ще не вмерла Україна»
15 – 17 березня 1939 р.	Захоплення 40- тисячною угорською армією Закарпаття. Еміграція А. Волошина та його уряду.

Особливу увагу приділяли організації народної оборони – Карпатської січі. Загальна кількість вишколених січовиків становила до 2 тис. осіб.

12 лютого 1939 р. були проведені вибори до сейму. В умовах, коли всі інші політичні партії були заборонені, Українське національне об’єднання здобуло 92%.

12 березня 1939 р. Гітлер дав свою згоду на окупацію Карпатської України Угорщиною. Угорська армія почала просочуватися через кордон невеликими загонами ще в ніч на 14 березня. Безпосередньо на кордоні уже було зосереджено 12 дивізій. 15 березня вони одночасно перетнули кордон. Вже в безвихідній політичній ситуації 15 березня розпочав роботу сейм Карпатської України, на якому було ухвалено низку документів і А. Волошин був обраний президентом.

СРСР вбачав в Карпатській Україні небезпечне вогнище українського самостійництва. У промові на Х VІІІ з’їзді ВКП(б) 10 березня 1939 р. Й. Сталін з неприхованим гумором говорив про прагнення Карпатської України добитися самостійності й цим розпочати справу визволення всієї України. «Комашка, що хоче прилучити до себе слона».

Проголошення незалежної держави на Закарпатті мало велике історичне значення. Воно продемонструвало непереборне прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність до жертв заради досягнення цієї мети.

 

Дайте відповіді на питання

1.     Спираючись на карту №7 (ст. 254 підручника), покажіть українські землі, що опинилися у складі Румунії. Схарактеризуйте їхній правовий статус.

2.     Чому Антанта підтримала поглинення Румунією українських земель?

3.     Яким було соціально – економічне та політичне становище українського населення цих земель?

4.     Розкажіть про Татарбунарське повстання.

5.     Порівняйте політику в національному питанні правлячих режимів Румунії та Польщі.

 

6.     Спираючись на карту №7 (ст. 254 підручника), покажіть українські землі, що опинилися у складі Чехо - Словаччини. Схарактеризуйте їхній правовий статус.

7.     Які політичні сили визначали громадсько – політичне життя Закарпаття?

8.     Яким було культурне життя Закарпаття у складі Чехо – Словаччини?

9.     Порівняйте політичне й соціально – економічне становище Закарпаття та інших західноукраїнських земель у 20 – 30-х роках.

10 . Де і коли було проголошено незалежну Карпатську Україну?

11. Яка форма правління затверджувалася в Карпатській Україні?

12. Яку державну символіку було затверджено в республіці?

13. Порівняйте державну символіку Карпатської України і сучасної Української держави. Зробіть висновки.

 

Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, §28  , §29

                                           підручник

        Перегляньте фільм «Срібна земля»

                 фільм