ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ: 1920 – 1921 РР.
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни: Варшавська угода, «диво на Віслі», «кримський експеримент» Врангеля, Ризький мир, махновщина, «лінія Керзона», Другий зимовий похід (листопадовий рейд військ УНР), Холодноярівська республіка
Основні дати:
21 квітня 1920 р. – Варшавська угода;
6 травня 1920 р. – вступ польських військ до Києва;
Травень – серпень 1920 р. – наступ Червоної армії проти Польщі;
Червень – жовтень 1920 р. – наступ військ П. Врангеля на Півдні України;
Липень – вересень 1920 р. – проголошення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки;
2 липня 1920 р. – ультиматум Керзона;
16 – 25 серпня 1920 р. – «диво на Віслі»;
2 жовтня 1920 р. – угода між командуванням Червоної армії та Н. Махно про спільну боротьбу проти П. Врангеля;
7 – 9 листопада 1920 р. – штурм Червоною армією Перекопу;
Листопад 1920 р. – розгром військ Врангеля в Криму; евакуація їх залишків до Туреччини та Болгарії;
18 березня 1921 р. – Ризький мирний договір;
2 серпня 1921 р. – перехід залишків загонів Махна (9 чоловік) на територію Румунії;
Жовтень – листопад 1921 р. – Другий зимовий похід військ УНР
Запитання і завдання
Коли утворився військово – політичний союз радянських республік?
Яку подію історики назвали «київська катастрофа»?
Чому між арміями УНР і Денікіна спалахнула боротьба, хоча обидві сили були противниками більшовиків? Що спричинило поразку українських військ у другій половині 1919 р.?
Що таке «трикутник смерті»?
Яка подія сприяла розпаду Директорії УНР і переходу всієї повноти влади до С. Петлюри?
Чому більшовики наприкінці 1919 р. погодились на визнання радянською Росією незалежності УСРР?
Визначте, чому більшовицька влада двічі вимушена була залишити територію України.
Завдяки яким заходам більшовикам вдалося встановлювати контроль над українською територією? Через що вони двічі втрачали його?
Чи зробили вони з цього висновки?
Варшавська угода С. Петлюри і Ю. Пілсудського
Польща відновила свою державність восени 1918 р. Політичні сили, які стояли на боці Р. Дмовського, прагнули розширити її межі в кордонах Речі Посполитої 1772 р.. Табір Ю. Пілсудського також не відмовлялося від просування на Схід, але допускав появу національних держав, які могли б мати з Польщею федеративні або союзницькі зв’язки. На погляд Ю. Пілсудського, втрата Росією України мала послабити її військово – економічний потенціал.
На той час , як С. Петлюра пішов на співпрацю з поляками, командири УГА спочатку домовлялися про спільні дії з денікінцями, а потім перейшли на бік більшовиків.
Натомість Директорія УНР вбачала в Польщі єдиного союзника Української Держави.
21 – 24 квітня 1920 р. у Варшаві представниками УНР і Польщі було укладено загальну торговельно – економічну та військову конвенції (угоди), які склали Варшавську угоду.
1. Польський уряд визнавав існування УНР в межах, які мали бути означені договорами з суміжними країнами.
2. Кордони між Польщею і УНР встановлюються по лінії, яка була вже зайнята Польськими військами.
3. До Польщі відійшли Холмщина, Підляшшя, Посяння, Лемківщина, Західна Волинь, частина Полісся по Збруч і Горинь, вся Галичина.
4. Польща відмовлялась від подальших територіальних претензій.
5. Польща зобов’язувалася озброювати петлюрівські дивізії.
а) Уряд УНР заявив про відсутність претензій на західно – українські землі;
б) Збройні сили С. Петлюри підпорядковувалися польському командуванню;
в) УНР погоджувалася на спільну валюту;
г) Українські залізниці підпорядковувалися польському управлінню;
д) Український уряд повинен був утримувати польські війська на території України.
Відповісти на запитання
1. У чому полягали вигоди і недоліки підписаних документів для Польщі і України?
Показати на карті українсько – польський кордон, зазначений у Варшавському договорі. Які українські землі мали відійти Польщі?
Радянсько – польська війна і Україна
На весну 1920 р. польська армія налічувала понад 700 тисяч чоловік і була однією з найбільших в Європі.
25 квітня 1920 р. польське командування несподівано для радянських військ розпочало наступ. 40 тис. польських і 15 тис українських вояків під командуванням Ю. Пілсудського за перший тиждень боїв оволоділи Житомиром, Бердичевом, Козятином, а 6 травня – Київ. Спостерігаючи грабунки, репресії, погроми, населення не пішло за Петлюрою і очікуваного антибільшовицького повстання в Україні не відбулося.
Керівництво більшовицької Росії передислокувало га Південно – Західний фронт (командувач О. Єгоров) близько 40 тис. бійців із Сибіру, Кавказу, Середньої Азії. Західний фронт (командувач М. Тухачевський) зосередив резерви у Білорусії для наступу на Варшаву.
5 червня 1920 р. 1-а кінна армія С. Будьоного прорвала фронт, відбивши Житомир і Бердичів. 12 червня радянські війська зайняли Київ. В цей час кримське угруповання білогвардійців барона П. Врангеля при підтримці Антанти почали наступ. Наприкінці червня фронт стабілізувався на лінії Херсон – Нікополь – Бердянськ.
Польща звернулася до держав Антанти і Німеччини за допомогою. Тоді британський міністр іноземних справ Дж. Керзон звернувся з нотою до Росії, в якій вимагав зупинити радянські війська на лінії, що була визначена декларацією від 8 грудня 1919 р. (Лінія Керзона).
РСФРР відмовилася від посередництва Англії. В кінці липня знову розпочався наступ радянських військ на Варшаву і Львів. На території польських земель було створено Польський Ревком на чолі з Ф. Дзержинським, на території Східної Галичини – Галицький ревком на чолі з В. Затонським. Загроза втрати державності згуртувала поляків навколо уряду Польщі.
В серпні 1920 р. в Мінську почалися мирні переговори між російським і польським урядом, які згодом були перенесені в Ригу. 12 жовтня 1920 р. було укладено перемир’я.
18 березня 1921 р. був укладений Ризький мирний договір між Польщею та РСФРР та УСРР. Польща визнавала УСРР, було анульовано Варшавську угоду. До Речі Посполитої відходили Холмщина, Західна Волинь і Західне Полісся.
Залишившись без союзників, українські війська продовжували вести боротьбу самостійно. У вересні 1920 р. армія УНР перейшла Збруч. 27 вересня вступили у Проскурів, але через кілька тижнів настав перелом на користь радянських військ. 14 листопада уряд УНР залишив Кам’янець – Подільський та остаточно виїхав до Польщі. 21 листопада частини української армії, перейшовши Збруч, були інтерновані польською владою й розміщені в спеціальних таборах.
|
Дата |
Основні події |
|
25 квітня 1920 р. |
Спільний виступ польських і українських військ |
|
6 травня 1920 р. |
Повернення до Києва українських військ |
|
9 травня 1920 р. |
Досягнення союзниками міст Вишгород – Бровари – Бориспіль і форсування Дніпра |
|
14 травня 1920 р. |
Перехід ініціативи у війні до Червоної армії |
|
12 червня 1920 р. |
Захоплення Києва Червоною армією |
|
Червень – серпень 1920 р. |
Відступ польсько – українських військ на територію Польщі та Галичини |
|
Липень 1920 р. |
Проголошення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки |
|
11 липня 1920 р. |
Нота англійського міністра закордонних справ Дж. Керзона про встановлення радянсько – польського кордону по лінії «Керзона» |
|
Серпень - вересень 1920 р. |
Вигнання Червоної армії з території Польщі та Східної Галичини |
|
28 серпня – 2 вересня 1920 р. |
Героїчна оборона Замостя українськими військами генералів В. Ю. Змієнко та М. Д. Безручко і поразка 1-ї кінної армії С. Будьоного 6-та січова стрілецька дивізія УНР і 31-й польський полк) |
|
12 жовтня 1920 р. |
Підписання перемир’я між Польщею і Радянською Росією та розрив Польщі з УНР |
Змієнко Всеволод Юхимович (16. 10. 1886 р. Одеса – 30. 10. 1938 р. Варшава) підполковник російської армії, нагороджений Георгіївською зброєю, Генерал – хорунжий Армії УНР, начальник штабу Одеської гайдамацької дивізії, з 01. 03. 1918 р. – військовий комендант Одеси. Був одружений на Піамі Дмитрівні, доньці генерала Скляревського, з якою мав трьох дітей: Всеволода, Олега та Галину. Дружина рано померла, і догляд за дітьми взяла на себе її сестра Марія, дружина генерала Рябініна-Скляревського. Його донька Галина Всеволодівна Сенишин — відома публіцист, журналістка та громадська діячка.
Безручко Марко Данилович (31. 10. 1883 р Токмак – 10. 02. 1944 Варшава поруч зі Змієнко) Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище (1908). В 1914 закінчив Миколаївську військову академію в Петербурзі. На різних офіцерських посадах в російській армії воював і був пораненим в роки Першої світової війни 15 серпня 2016 року міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич поклав квіти до могили генерал-хорунжого Армії УНР Марка Безручка. Подія, яка розпочинала урочистості, відбулась в рамках святкування Дня Війська Польського.
Розгром військ П. Врангеля і махновців
У серпні 1920 р. білогвардійці зайняли Синельниково і створили загрозу Катеринославу. Було створено Південний фронт на чолі з М. Фрунзе. У вересні 1920 р. між урядом УСРР і махновцями була укладена угода про спільні дії.
У серпні почалися переговори П. Врангеля з урядом УНР. У складі військ П. Врангеля росіяни центральних губерній становили 20%, козаки – 30% і половину армії – жителі України. Тому Врангель погоджувався на автономію Дону, Кубані й Тереку. На зустрічі з делегацією УНР заявив: «Я усвідомлюю, що Україна повинна цілком самостійно вирішувати свою долю».
У ніч на 8 жовтня білогвардійці зробили нову спробу перехопити ініціативу й прорватися на Донбас. Переправившись через Дніпро, вони захопили Нікополь. 28 жовтня ударом з Каховського плацдарму перейшли у контрнаступ війська Південного фронту. Втрати Врангеля становили 20 тис солдат і офіцерів і 40% озброєння. Але рештки цих військ через Чонгар прорвалися в Крим. Врангелівці сподівалися перебути зиму і весною 1921 р. продовжити боротьбу. Радянське командування одержало директиву ЦК РКП(б) будь – що взяти Крим до зими.
Третього листопада 1920 року було зроблено першу атаку Перекопського перешийка: на 20 тисяч його захисників наступали 133 тисячі червоноармійців і 5 тисяч махновців. Жодних бетонних укріплень там не виявилося. Головним захистом для тих, що оборонялися, був зведений ще в античні часи вал, який простягнувся на 8 кілометрів. Висота його на різних ділянках становила 6—8 метрів, а ширина — 10 метрів. Перед валом був рів завглибшки 10 метрів і завширшки 20 метрів. Білогвардійські інженери лише відновили ці стародавні укріплення, прорили на них траншеї і встановили чотири лінії дротяних загороджень. Назвати врангелівську оборонну систему неприступною було б великим перебільшенням. Перша лінія оборони білих проходила Турецьким валом, її утримували 3300 людей; друга лінія розташовувалася на відстані 20 кілометрів від першої і проходила біля станції Юшунь. Загальну ж оборону підтримували потужні суднові гармати Чорноморського флоту.
Зазнавши поразки у першому лобовому штурмі перекопських укріплень, радянське командування вирішило обійти укріплення, розташовані на Турецькому валу, через мілководе озеро Сиваш, що розтягнулося на 7 кілометрів. Погода зробила більшовикам приємний сюрприз: 6 листопада вітер, що змінився, вигнав усю сиваську воду в море і з’явилася можливість пройти його вбрід під прикриттям туману. Восьмого листопада 20-тисячний десант червоних форсував Сиваш, зайшовши в тил частинам, що обороняли Турецький вал. Так само у квітні 1918 року зробили війська Болбочана, що штурмували Крим. Проте несподівано вода у Сиваші, що піднялася, блокувала червоноармійців на Литовському півострові. Відрізані від своїх, десантники мужньо чинили опір марковцям і дроздовцям, що насідали на них. У цей же час черговий лобовий штурм Турецького валу здійснили сили 51-ї дивізії червоних. Нова атака військ Фрунзе знову захлинулася. Проте і білі були сильно виснажені; дізнавшись, що до них у тил проник значний більшовицький десант, захисники Турецького валу вночі проти 9 листопада залишили свої укріплення і поспіхом відступили на другу лінію оборони. Наступного дня почалася битва за Юшунь, у якій особливо відзначився кінний корпус генерала Бобровича. 10 листопада 1920 року його війська розгромили чотири дивізії червоних, поставивши під велике питання наступ у цілому. Проте, захопившись переслідуванням, білокозаки зіткнулися з махновцями, і ті з успіхом застосували проти них одвічну тактику степових кочівників. Спочатку повстанці удали, що тікають, а потім, різко розвернувшись, зустріли ворога кулеметним вогнем з 250 тачанок. Контрнаступ білих, що так добре почався, після цього повністю захлинувся. Подальші спроби контратакувати, зроблені генералом Кутєповим, не дали жодного результату.
11 листопада солдати більшовицьких 51-ї і Латиської дивізій подолали третю лінію оборони і захопили станцію Юшунь. Не чекаючи повного розгрому, білогвардійські частини спішно відійшли в глиб півострова. Наступного дня червоні прорвали і чонгарську укріплену лінію. Вирвавшись на оперативний простір, червоні і махновці розвернули масований наступ на Сімферополь, Феодосію і Керч. 16 листопада 1920 року бої в Криму завершилися, ознаменувавши тим самим завершення Громадянської війни. Переможені білогвардійці встигли евакуювати з Криму протягом 12 —16 листопада близько 150 тисяч військових і цивільних біженців. Багато тисяч «контрреволюціонерів», які залишилися на батьківщині, було безжально знищено переможцями (від 40 до 150 тис) Один з ініціаторів масових розстрілів у Криму, член реввійськради південного фронту Бела Кун зазначив,що «оскільки Крим відстав на три роки в своєму русі, то швидко просунемо його до загального революційного рівня Росії…»
20 листопада 1920 р. командири Кримської групи махновської армії С. Каретников і П. Гавриленко були викликані до штабу М. Фрунзе у Мелітополь, заарештовані і згодом розстріляні. 25 листопада махновців в районі Євпаторії оточили радянські війська, махновці з боями прорвались на материк, але під Томашівкою зіткнулися з великим з’єднанням червоних. Після бою з 3500 махновських кавалеристів і 1500 тачанок залишилося кількасот вершників і 25 тачанок. 26 листопада частини Червоної армії оточили Гуляйполе, де перебував Махно з 3 тис повстанців. Повстанці зуміли вийти з оточення. На їх розгром було кинуто 60 тис. чоловік.
Дайте відповідь на питання
Коли і за яких обставин була підписана Варшавська угода?
Опишіть, спираючись на карту 6 (див. Альбом карт), як відбувався наступ об'єднаних польсько — українських військ.
Яку політику проводили поляки на українських землях?
Які були умови Ризького миру?
Розкажіть про битву під Замостям. Хто очолював українські війська під час цієї битви і яке її значення в перебігу подій польсько — радянської війни?
Опишіть наступ військ П. Врангеля.
Проти кого і з якою метою проводився червоний терор у Криму?
Як і чому були ліквідовані збройні формування махновців?
Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника §16 пункт 2 - 4
Комментарии
Отправить комментарий