ТЕМА: УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У
СКЛАДІ ПОЛЬЩІ
Записати в конспект тему, план
уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни:
Рада послів Антанти, українська кооперація, землі
Польщі «Б», «Східна Малопольща», осадництво, полонізація, асиміляція,
Основні дати:
1921 р. – заснування
Таємного університету у Львові;
14 березня 1923 р. –
визнання Радою послів Антанти Східної Галичини та Західної Волині частиною
Польщі;
1924 р. – закон про
заборону вживання української мови в державних установах;
Повторення
1. Назвіть дату проголошення
ЗУНР.
2. Хто очолив її уряд? Кого
було обрано президентом ЗУНР?
3. Коли та з якою метою було
прийнято універсал Директорії УНР про воз’єднання УНР і ЗУНР?
Робота з картою
До складу яких країн
увійшли західноукраїнські землі після Першої світової війни?
1.
Правовий статус Східної
Галичини та українських північно – західних земель у складі Польщі. Осадництво.
Версальська система визначало
право націй на самовизначення. Але не всі цим могли скористатися. Поляки, чехи,
словаки, румуни, на думку лідерів великих держав, мали право на існування
держави, а українці – ні.
Паризька мирна
конференція 1919 р. дала дозвіл на тимчасову окупацію Польщею Східної Галичини.
Нарешті, 14 березня 1923 р. Рада послів
держав Антанти (Велика Британія, Франція, Італія та Японія) визнала
Східну Галичину частиною Польщі. «…Враховуючи,
що Польща визнає, що етнографічні
умови вимагають автономного статусу для східної частини Галичини; Враховуючи, що Договір, укладений між Головними Союзниками та
Асоційованими силами і Польщею від 28 червня 1919 р.,
передбачає відносно всіх територій, які знаходяться під польським
суверенітетом, спеціальних
гарантій для расових, мовних чи релігійних меншин».
Інші західноукраїнські
землі увійшли до складу Польщі згідно з умовами Ризького миру 1921 р. між
більшовицькою Росією та Польщею.
До складу Польщі увійшли
Західна Волинь, Східна Галичина, Полісся, Холмщина, Підляшшя, Посяння,
Лемківщина – 132,2 тис. км кв.; 5,6 млн. населення
Польща одразу запровадила
у Східній Галичині жорстокий окупаційний режим. Було скасовано Галицький сейм,
ліквідовано органи самоврядування. Уряд заборонив називати цей край «Західна
Україна» або «Східна Галичина», західноукраїнські і західнобілоруські землі
отримали назву «східні креси». Офіційною назвою стала «Східна Малопольща».
Польська влада пильно
стежила, щоб унеможливити контакти між українськими громадами. Так званий «сокальський
кордон» (між колишньою Австро – Угорщиною і Росією) штучно розділяв Східну
Галичину і Волинь. Після 1923 р. польський уряд активно здійснював політику національно –
культурної асиміляції українців та обмеження прав національних меншин.
Асиміляція – політика влади,
спрямована на знищення національної особливості приєднаних народів через
примусове нав’язування офіційної мови, культури, релігії.
Колонізаційна політика
«Осадництва». Осадниками були демобілізовані солдати, відставні чиновники, а
потім усі охочі, які почали «осаджуватися» на українських землях. До 1939 р. у
сільській місцевості оселилося 200 тис. поляків та ще 100 тис. – у містах.
Багато українців змушені були емігрувати за океан.
2.
Промисловість, сільське
господарство та українська кооперація.
Міжвоєнна Польща була відсталою аграрною країною
зі слаборозвиненою промисловістю. Підприємства належали переважно польському
або іноземному капіталу. Українці зберігали сильні позиції тільки в кооперації
Після 1923 р. польський
уряд офіційно поділив територію держави на дві господарські зони: Польщу «А»,
що складалася з корінних польських земель, і Польщу «Б», до якої увійшли
українські землі. Влада надавала перевагу промисловому розвиткові території Польщі «А».
На території Польщі «Б»
розвивалися ті галузі, щ не потребували значних капіталовкладень, а саме:
деревообробна, харчова, нафтовидобувна та ін.. Певною мірою влада штучно
стримувала промисловий розвиток західноукраїнських земель.
Українські воєводства
становили 25% території і майже третину населення Польщі, але їм належало
тільки 16,6% промислових підприємств і 9,8% робітників. Заробітна плата
робітників у західноукраїнській промисловості була у півтора – два рази нижчою
порівняно із середньою покраїні.
Економічна протидія
політиці польського уряду здійснювалася шляхом кооперативного руху. Формувалася
розгалужена мережа кооперативів, що мала кредитні спілки, об’єднані в асоціацію
«Центробанк», торгові спілки, кооперативи з переробки молока, об’єднані спілкою
«Маслосоюз» та інші.
Кооперативний рух – це
розгалужена система кооперативі, що включали кредитні, споживчі й торгові
спілки та молочні кооперативи, які масово створювали з метою організації збуту
продукції, виробленої населенням.
Кількісний
розвиток кооперативів, підпорядкованих РСУК
1921 р. 1924 р. 1927 р. 1933 р. 1939 р
579 839 2014 3160 3450
Дайте відповіді на питання
1. Покажіть, до складу
яких країн входили західноукраїнські землі у 20 – 30-х роках.
2. Покажіть на карті так
званий «сокальський кордон».
3. Які західноукраїнські
землі опинилися у складі Польщі. Схарактеризуйте їх статус.
4. Яким було соціально –
економічне і політичне становище українського населення цих земель?
5. У чому полягали
особливості розвитку промисловості на західноукраїнських землях у складі
Польщі?
Домашнє завдання
Опрацювати відповідний
параграф підручника §28 пункт 1, 2
Комментарии
Отправить комментарий