Тема «Перехід до форсованої індустріалізації»
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни: індустріалізація, «ножиці цін», адміністративно – командна система, директивне господарювання, п’ятирічка, соціалістичне змагання; ізотовський рух, стахановський рух, централізація, рік Великого перелому,
галузі групи «А» (виробництво засобів виробництва)
галузі групи «Б» (виробництво товарів народного споживання)
Основні дати:
Грудень 1925 р. – проголошення курсу на індустріалізацію;
1928 – 1932 рр. – перший п’ятирічний план розвитку народного господарства;
1929 р. – рік Великого перелому;
Листопад 1929 р. – початок форсованої індустріалізації;
1 жовтня 1931 р. – випуск ХТЗ першого трактора;
10 листопада 1932 р. – стала до ладу Дніпровська ГЕС в Запоріжжі;
1933 – 1937 рр. – друга п’ятирічка;
31 серпня 1935 р. – вибійник шахти «Центральна – Ірміне» в м. Кадіївка О. Стаханов перевищив норму видобутку вугілля у 14,5 раза;
Грудень 1938 р. – постанова про впорядкування трудової дисципліни
Перехід до форсованої індустріалізації
Ринкові відносини обмежували партійним і радянським органам влади можливість керувати суспільством. Тому замість некерованого непу більшовики почали запроваджувати централізоване директивне планування. Проголошений 1925 року на ХІV з’їзд партії курс на індустріалізацію передбачав перекачування коштів із сільського господарства за рахунок запровадження «ножиць цін».
«Ножиці цін» - завищені ціни на промислові товари і занижені на сільськогосподарську продукцію.
На думку Л. Троцького, підвищення податків для селян мало штучно створити різницю в цінах і допомогти зібрати кошти на розвиток промисловості. Й. Сталін повернувся до цього питання через два роки після розгрому опозиції на чолі з Л. Троцьким. На ХV зїзді ВКП(б) у грудні 1927 р., було схвалено директиви першого п’ятирічного плану на 1928/29 – 1932/33 рр., які передбачали середньорічні темпи зростання промислової продукції на 16%.
П’ятирічний план було розроблено у двох варіантах – відправному й оптимальному. За оптимальним варіантом темпи індустріалізації піднялися більше, ніж на 20%. Така політика отримала назву «сталінської індустріалізації»
Соціалістична індустріалізація – комплекс заходів, вжитих ВКП(б), що мав на меті модернізацію промисловості: будівництво заводів, фабрик, залізниць та інших індустріальних об’єктів.
Директивне господарювання
Новий господарський механізм, на відміну від ринкової економіки, ґрунтувався на директивному плануванні, високому ступені централізації управління народним господарством, адміністративно – командних методах.
Знову було відновлено карткову систему постачання робітників і службовців. Економічні засоби стимулювання праці були замінені моральними стимулами.
Весною 1928 р. у Москві відбувся процес над 53-ма спеціалістами вугільної промисловості Донбасу («шахтинська справа») . Сталін давав вказівки чекістам про знешкодження «шкідницьких» організацій. Від «буржуазних спеціалістів» переходили до боротьби із «саботажниками», але суть була одна – радянська влада стверджувала свою силу, не зупиняючись ні перед якими жертвами. Переслідування «буржуазних спеціалістів»
На робочі місця приходили вихідці з села, які не мали навичок роботи з технікою. Навчання безкоштовно здійснювали на робочому місці більш досвідчені колеги. Так виник ізотовський рух. Вибійник шахти «Кочегарка» М. Ізотов ділився досвідом роботи з новачками на шефських засадах.
1932 – 1933 рр. в економіці країни склалося надзвичайно важке становище. Країна постала перед загрозою економічної катастрофи. Враховуючи справжній стан економіки, з 1933 р. політика комуністичного штурму припинилася. Сталін 1933 р. оголосив п’ятирічку виконаною достроково. Але насправді план не було виконано.
На другу п’ятирічку (1933 – 1938 рр.) були запровадженні більш реальні темпи приросту промислової продукції – 13-14%. Щоб підвищити продуктивність праці, у другій половині 1935 р. було тимчасово скасовано граничну межу в заробітках, скасовано карткову систему розподілу продовольчих товарів. Ці заходи сприяли підвищенню матеріальної зацікавленості, застосуванні прогресивних методів роботи.
Стахановський рух. Норми виробітку і планові завдання було суттєво підвищено. Це призвело до перенапруження виробничого процесу і незадоволення працівників. Із 1937 р. почався спад виробництва.
Будови перших п’ятирічок
За перші дві п’ятирічки було зведено цілий ряд великих підприємств: Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь, Дніпрогес, ХТЗ, Краммашбуд, Дніпроалюмінійбуд. Були реконструйовані Луганський паровозобудівний завод, металургійні заводи у Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Комунарську. Збільшилась потужність Штерівської ГЕС, запрацювала Зуївська ДРЕС. Але це були підприємства групи «А» - виробництва засобів виробництва, тобто устаткування для промисловості
На підприємства «групи Б» - виробництво товарів народного споживання – радянська влада завжди звертала менше уваги, що призводило до їх дефіциту і низької якості.
Разом з тим розвивались нові галузі харчової промисловості: хлібопекарська, маслоробна, маргаринова і комбікормова. Практично з нуля в СРСР була створена легка промисловість. Проте темпи їх зростання відставали від важкої індустрії.
Життя і побут верств і груп населення
Згортання ліберального курсу супроводжувалося падінням життєвого рівня трудящих.
Робота з документами
Інформація Міжнародного бюро праці в Женеві про жіночу працю в радянській Росії
«П’ятирічним планом передбачено залучити до праці на фабриках і заводах
800 000 жінок, причому вони повинні бути завербовані в основному для текстильної і металевої промисловості. Наявна в радянському законодавстві заборона нічної праці для жінок на практиці скасовується. Крім того, передбачається посилено залучати жінок до сільськогосподарської праці для того, щоб звільнену таким чином чоловічу робочу силу можна було застосовувати на ударних роботах в копальнях і на транспорті. В ідеалі ради сподіваються повністю пе6редати механізоване сільське господарство до рук жінок. (Паша Ангеліна)
1930 р., й особливо 1931 р., в усі галузі народного господарства було залучено значну кількість жінок. На 1 жовтня 1928 р. у СРСР було 2,4 млн працюючих жінок, у 1929 р. – 2,6 млн, у 1930 р. – 3,7 млн, а в 1931 р. – уже 5,9 млн…»
Спогади селянки У. Ю. Шепеленко – Осадчої про роботу в промисловості
«…Ми з дівчатами домовились поїхати у Балаклею вступити на сахарний завод… На другий день ми вийшли на буряки, оставили копаниці, а самі поїхали і поступили на завод. Мене призначили випарювальником, а прийняли без документів … Приїхали, а тут розпочалася контрактація і набір до Донбасу – не було робітників, і я поїхала … потім влаштувалася мотористкою на вентиляторі … Потім спустили мене в шахту».
1. Прочитайте документи та проаналізуйте, чому ставку робили на жіночу працю.
2. Як ви розумієте положення «повністю передати механізоване сільське господарство до рук жінок»?
3. Чи виконувалися в СРСР права людини на працю?
Результати політики індустріалізації
НАСЛІДКИ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ
|
Позитивні |
Негативні |
|
- СРСР перетворився на могутню індустріально – аграрну державу; - Створено могутній ВПК, що укріпив обороноздатність країни; - Будівництво нових фабрик і заводів, поява нових галузей промисловості - Створення технічної бази для розвитку сільського господарства |
- Великі умови для здійсненя Й. Сталіним одноосібного керівництва; - Формування тоталітарного суспільства; - Оформлення політики колективізації та деградації села; - Відставання промисловості групи «Б»; - Екстенсивний розвиток економіки. |
Дайте відповіді на питання
1. Поясніть, чому саме наприкінці 1920-х років Сталін відмовився від непу.
2. У чому полягала суть сталінської індустріалізації?
3. Як позначилася сталінська індустріалізація на становищі селян?
4. Укажіть фактори, які дозволили Сталіну стати одноосібним керівником держави?
Підсумки уроку
За час індустріалізації СРСР досяг економічної незалежності і перетворився на індустріально – аграрну державу; розвинулися нові галузі промисловості, з’явилося багато новобудов. Було створено могутній військово – промисловий комплекс.
Водночас це призвело до встановлення необмеженої влади політичного керівництва країни, стимулювання екстенсивного розвитку економіки, уповільнення темпів виробництва предметів споживання, формування політики суцільної колективізації.
Збільшилася питома вага великої промисловості. В Україні вона розвивалася в містах Донецько – Придніпровськогорайону, що обмежувало можливості розвитку інших регіонів. Індустріалізація здійснювалася за кошти селян через «ножиці цін» і практично не позначилася на добробуті людей.
Домашнє завдання
Опрацювати §22 підручника
Комментарии
Отправить комментарий