ТЕМА: СТАН КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ В 1930-х РР.
Записати в конспект тему,
план уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни: «культурна революція», процес СВУ, ВУАН, інтелігенція, ідеологія, всеобуч,
«розстріляне відродження», репресії, соціалістичний реалізм
Основні дати:
25 липня 1930 р. – постанова ЦК ВКП(б) «Про загальне обов’язкове навчання»;
10 березня 1933 р. – постанова РНК УСРР про організацію в Україні державних
університетів замість інститутів народної освіти;
1934 р. – створення Спілки радянських письменників України;
Грудень 1934 р. – арешт і розстріл 300 кобзарів і лірників;
24 квітня 1938 р. – постанова РНК УРСР та ЦК КП(б)У «Про обов’язкове
вивчення російської мови в школах України з неросійською мовою викладання»;
28
– 29 січня 1930 р. – ліквідація
УАПЦ на надзвичайному соборі у Києві.
1.
Становище в галузі освіти.
Культурна
революція – це утвердження в СРСР протягом 1930-х рр.. марксистської ідеології,
створення державної системи освіти, забезпечення загального мінімуму освіти,
формування соціалістичної інтелігенції, утвердження методу соціалістичного
реалізму в літературі та мистецтві, сприяння розвиткові науки і техніки.
У 1930 –х рр.. культурне
будівництво держава розглядала як фронт, на якому необхідно було здійснити
«революцію в умах трудящих» для зміцнення політичної влади. Швидкими темпами
створювали умови для розвитку масової культури. Жорстких переслідувань зазнали
діячі культури, що прагнули зберегти національні традиції.
Школа розглядалася радянською
владою як один із важливих ідеологічних інститутів. Розпочалася кампанія –
«всенародний похід за всеобуч».
У 1931 р. ЦК ВКП(б) прийняв
постанову про те, що «початкова і середня школа повинна виховати покоління,
здатне остаточно встановити комунізм». Вчитель повинен був дотримуватися
апробованих програм і текстів підручників. Особливо контролювалося
викладання історії. Предметом вітчизняної історії вважалася історія СРСР,
історія України зникла, як окремий навчальний предмет
ЕТАПИ
ЛІКВІДАЦІЇ НЕПИСЬМЕННОСТІ
|
Етапи |
Досягнення влади |
|
1927 – 1928
рр. |
Понад 65% дітей
шкільного віку були охоплені навчанням |
|
1932 – 1933
рр. |
Навчалось 98%
дітей віком до 10 років |
|
1934 – 1939
рр |
85% дорослих
(віком до 50 років) уміли писати та читати |
Запроваджувалася єдина структура
загальноосвітньої школи трьох типів: початкова (чотирирічне навчання), неповна
середня (семирічне навчання) і середня (десятирічне). Протягом другої
п’ятирічки в Україні було побудовано 1864 школи. Створювалися дитячі технічні
станції юних натуралістів, спортивні школи, будинки художнього виховання, театри
юного глядача тощо. Проводилися олімпіади, конкурси, виставки. 1938 – 1939
навчального року було запроваджено обов’язкове вивчення російської мови з 2-го
по 10-й класи.
Кількість вищих навчальних
закладів у 1938/39 н. р. збільшилась до 129, а чисельність студентів у них – до
124 тис.. Наприкінці 1935 р. було скасовано обмеження, пов’язані з соціальним
походженням абітурієнтів.
2.
Досягнення науки та гальмівні чинники її розвитку.
1938 р. відновилася діяльність
університетів в Україні, суттєво зросли можливості для науково – дослідницької
роботи вузів. Всеукраїнська Академія наук в 1936 р. перейменували на
Академію наук УСРР. Протягом 1922 – 1929 рр. її президентом був Д. Заболотний,
а з 1930 р. – О. Богомолець. У 1931 р. у рамках ВУАН була створена
Всеукраїнська асоціація марксистсько – ленінських інститутів на чолі зі О.
Шліхтером. 1934 р. було встановлені наукові ступені кандидатів і докторів наук.
Проте діяльність учених перебувала під суровим контролем держави, щодо них
часто застосовували репресії. Українознавчі дослідження постійно піддавались
критиці як націоналістичні.
3. Література і мистецтво.
«Розстріляне відродження».
1930 р. виникла ідея оновити
склад митців, поповнивши їх робітниками і селянами («призов робітників –
ударників в літературу»). 1934 р. на І з’їзді письменників України було
оформлено Спілку письменників України. Через такі про партійні творчі спілки
влада здійснювала контроль за творчістю прозаїків, поетів, драматургів,
уніфікувала і стандартизувала духовне життя.
1934 р. влада розправилася із
майже 300 учасниками з’їзду кобзарів і лірників. За 1934 – 1938 рр. було
репресовано 97 зі 193 членів і кандидатів у члени Спілки письменників України.
Розстріляне відродження – це період української культури
1930-х рр.., якому були притаманні згортання політики українізації та
переслідування митців, науковців та освітян.
4. Політика держави щодо церкви.
Ліквідація УАПЦ.
АНТИЦЕРКОВНА
ПОЛІТИКА 30-х РОКІВ
|
Дата |
Заходи проти церкви |
|
1929 р. |
Звинувачення
УАПЦ в антирадянській діяльності |
|
1930 р. |
Саморозпуск
УАПЦ на надзвичайному Соборі в Києві;
арешт усіх ієрархів Церкви та 2 тисяч священників |
|
1932 р. |
Початок
«п’ятирічки знищення релігії» |
|
1934 – 1935
рр |
Масове
закриття, пограбування і знищення культових споруд (Михайлівський
Золотоверхий собор, Микільський військовий собор, Трисвятительська церква,
Богоявленський собор Братського монастиря і церква Успіння Богородиці
(Пирогоща) у Києві, Свято – Миколаївський монастир у Харкові, Покровський
собор у Запоріжжі, Успенський собор у Полтаві.) У середині
30-х років в Україні залишилося лише 9% діючих на 1913 р. церков |
Узагальнення
та систематизація знань
1. Чому партія приділяла велику увагу культурному будівництву?
2. Як ви розумієте поняття «культурна революція»?
3. В чому полягали здобутки в галузі освіти і науки?
4. Чи можемо ми дати однозначну оцінку розвитку освіти і науки в 30-х роках
в Україні? поясніть свою думку.
5. Які причини ідеологізації культурного життя в УРСР?
6. Якою була мета зросійщення більшовиками України?
7. Які зрушення відбулися в 30-ті роки в радянському шкільництві?
8. Чому радянська влада опікувалася створенням мережі закладів з ліквідації
неписьменності й робітничих факультетів?
9. Чому наприкінці 30-х років влада відновила діяльність університетів,
закритих нею раніше як осередків буржуазних настроїв у суспільстві?
10. Як населення реагувало на антирелігійну політику радянської влади?
Домашнє
завдання
1. Опрацювати §25
підручника, надати відповіді на запитання і завдання параграфа.
Подивитися фільм «Поводир»
Комментарии
Отправить комментарий