Тема «ГОЛОДОМОР 1932 – 1933 РР. В УКРАЇНІ»
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Знати основні поняття і терміни:
«чорні дошки», політвідділ МТС, репресії, п’ятисотники, «закон про п’ять
колосків», голод, геноцид , демографічні втрати.
Пам’ятати основні дати:
7 серпня 1932 р. – Закон «Про охорону соціалістичної власності» («закон про
п’ять колосків»)
6 грудня 1932 р. – постанова про занесення на «чорну дошку» сіл, які
«злісно саботують хлібозаготівлі»;
Січень 1933 р. – організація політвідділів при МТС і радгоспах
1. Голодомор 1932 – 1933 рр. в
Україні – геноцид українського народу
У січні – листопаді 1930 р. в
Україні було заготовлено 400 млн пудів хліба. 1931 р. республіка повинна
була здати стільки ж зерна, хоча посуха знизила врожайність на 20%. Проте
шляхом реквізицій було зібрано 380 млн пудів, у тому числі майже половину – з
посівного фонду. Уже в січні 1932 р. в окремих районах розпочався голод.
Відсутність достатньої кількості посівного фонду, абсолютна незацікавленість
селян у результатах своєї праці призвела до того, що навесні 1932 р. посівні
площі в Україні значно зменшилися. За літо частина врожаю загинула, ще 40%
зерна було втрачено під час збирання врожаю. У 1932 р. з українського села
вдалося «витиснути» лише 132 млн пудів збіжжя.
В листі до Л. Кагановича
від 11 серпня 1932 року Й. Сталін писав: «Найголовніше зараз Україна. Справи на
Україні йдуть геть погано … Якщо не візьмемося вже зараз за виправлення
становища на Україні, Україну можемо втратити …»
Незважаючи на
небачену жорстокість у хлібозаготівлі, до листопада 1932 року було заготовлено
лише 195 млн пудів збіжжя. Реакція Сталіна була блискавичною. Сталін не був
задоволений діяльністю керівників України голови РНК В. Чубаря та Першого
секретаря ЦК КП(б) У С. Косіора в питанні хлібозаготівлі. Тож до України відряджають
надзвичайну комісію ЦК ВКП(б), яку очолював В. Молотов, що діяв особливо
жорстоко. Незабаром Сталін надсилає на допомогу Молотову Л. Кагановича (до 1928
р. Перший секретар ЦК КП(б) У ) та П. Постишева. Останні очолили кампанію
репресій проти селян і тих керівників, які відмовилися виступати в ролі катів
власного народу.
Голодом була охоплена вся територія України, а особливо центр (нинішні
Київська, Полтавська, Харківська, південь Сумської, Житомирська, Черкаські
області) та південь України
Історик Я. Грицак наводить такий факт у с. Плешкан на Полтавщині
напередодні голоду 1932 – 1933 рр. «у школі всі чотири класні кімнати були
наповнені учнями. Після голоду школу закрили – її нікому було відвідувати». І
таких фактів було безліч
В 1937 р. в СРСР був проведений перепис населення. За розпорядженням
Сталіна керівників програми перепису розстріляли, а матеріали засекретили.
2. «Закон про п’ять колосків».
Масштаби та наслідки Голодомору
У результаті діяльності комісії
В. Молотова з України були вивезені майже всі хлібні запаси – 104,6 млн пудів,
а загалом за 1932 рік – 260,7 млн пудів. На початку 1933 року хлібних
запасів у селян вже практично не було. Розпочався голод і масова смертність. За
таких умов представники влади проводили подвірні обшуки з конфіскацією усіх
запасів продовольства. Хлібозаготівля супроводжувалась не лише конфіскацією
зерна, а й картоплі, буряків, м'яса та інших продовольчих
запасів. Багато селян намагалися вберегти приватні запаси хліба від
конфіскації, доводячи зерно до нетоварного вигляду. З цією метою зерно
змішували із землею або соломою, після чого розкидували на подвір’ї чи
господарських приміщеннях. Однак така тактика не рятувала від конфіскацій. Члени
«буксирних бригад» забирали навіть таке зерно. Відібране у селян таке зерно
охороняли, як і товарні запаси зерна, а після того як воно остаточно
зіпсувалося, його разом із сміттям розкидали по полях. Сільські активісти розвалювали печі, руйнували
стіни хат та господарських будівель, розкидували стріхи, забирали або ж
розбивали жорна, а також рубали ступи. В Україні було розгорнуто справжній
геноцид проти українського народу.
За
розпорядженням Кагановича в Україні запроваджено систему «чорних дошок». Села,
занесені на «чорні дошки», оточували збройні загони. Звідти вивозили всі
продовольчі та насіннєві запаси, було заборонено торгівлю і постачання товарів.
Україна була
оточена загороджувальними загонами, щоб перешкодити появі голодних селян у
інших республіках. Без спеціального дозволу не можна було пересуватися
залізницями.
Під час
голодомору загинуло за різними оцінками від 5 до 10 млн людей
Голодомор 1932 — 1933 рр.
|
Причини |
Наслідки |
|
- Насильницькі хлібозаготівлі, бездумна політика
видобування коштів на індустріалізацію; - Суцільна колективізація; - Штучний характер голоду, щоб зламати опір
колективізації українського селянства; - Прагнення винищити українське селянство як осередок
націоналізму; - Терор голодом (надзвичайні комісії конфісковували не
тільки хліб, а й усі продовольчі запаси); - Від світової спільноти приховували факт голоду. |
Соціально — економічні: - Розселянювання, тобто перетворення селянина на колгоспника
— кріпака; - Масове переселення в Україну населення з інших
регіонів СРСР. - Масове
переселення селян до міст - Занепад сільського
господарства Демографічні: - Величезні людські втрати, які коливаються від 3,5 до
12 млн. осіб; - Катастрофічне падіння народжуваності. Морально — психологічні: - Втрата селянами
зацікавленості в результатах своєї праці та ліквідація економічних стимулів
розвитку - Духовне покріпачення, почуття зневіри, втрата
історичної пам'яті — основи
духовного відродження |
Великі обсяги фінансування поглинали військові
програми випуску зброї та військової техніки. Лише впродовж 1932 року в СРСР
було випущено 3032 танки і танкетки, а також 2490 літаків. Для порівняння слід
зауважити, що впродовж 1918 – 1935 років французькі військові підприємства
випустили близько 280 танків. Натомість, в СРСР Харківський військовий завод
№183 протягом 1932 – 1933 років випустив 620 танків БТ – 2. За гроші, що були
витрачені на випуск цих танків, можна було б купити борошна, що дало б змогу
годувати мільйон осіб упродовж майже п’яти місяців.
Тиждень
терпів я від голоду муки,
Плакав,
ходив, простягаючи муки.
Врешті,
ходити уже я не зміг,
Ледве
дійшов, упав на поріг.
Встав
би, підвівся, та зрадили сили,
Плакали
діти, баби голосили.
Федір,
мій син, на лежанці лежав,
Звісно,
каліка, терпів і мовчав.
Вранці
на другий день – зирк! – аж у руки
Хтось
мені суне кавалок макухи.
Хто це?
Це ти, мій сусіде Петро?
Бог хай
віддячить тобі за добро!
Слина
пішла. Затрусилися руки.
Боженьку
милий! Кавалок макухи!
Де ти?
Пішов вже. Аж нагло онук
Вихопив в
мене кавалок із рук.
Хотів я
схопити, побігти, догнати,
Вирвати
з рота! Навколішки стати …
Вже я
підвожусь і падаю знов …
Впав
непритомний … Прокинувся – кров …
Мабуть,
забився … Вже близько до краю.
Крутиться
все навкруги … Умираю.
В кого
спитати б, чи з’їв хоч онук?
Може і в нього
хтось вирвав із рук?
В 1935 р. на Донеччині з
ініціативи бригадира Старобешівської МТС П. Ангеліної виникає змагання
тракторних бригад. В цей же час ланкова буряковод М. Демченко з Черкаської
області взяла зобов’язання виростити 500 центнерів цукрових буряків з гектара, що поклало
початок всесоюзному змаганню п’ятисотенниць.
Зміцнювалась матеріально –
технічна база колгоспів. У 1938 р. МТС обслуговували вже понад 97% колгоспів.
Все це призвело до збільшеня хлібопоставок в Україні (до 496 млн пудів в 1937
р.) Більшість господарств почали обзаводитися підсобними виробництвами –
птахівництвом, бджільництвом, садівництвом.
Дайте відповіді на питання
1. Чому радянська влада вдалася до репресій щодо селян?
2. Хто найбільше постраждав від «закону про п’ять колосків»?
3. Вкажіть причини суцільної колективізації.
4. Чому сталінське керівництво здійснювало колективізацію в декілька
етапів?
5. Хто такі «куркулі» та «підкуркульники»? Чи завжди вони були ворогами
радянської влади?
6. Що означав лозунг «ліквідація куркульства як класу»?
7. Чому, незважаючи на жорсткі партійні заходи, стан с/г виробництва невпинно
падав, а селянство зубожіло?
8. Вкажіть причини голоду 1932 – 1933 рр.
9. Чи можна події 1932 – 1933 рр. вважати голокостом?
10 Який вплив мав голодомор на політичну ситуацію в Україні? Аргументуйте
свою відповідь
11. Чи можна стверджувати, що колективізація селянських господарств була
найскладнішим етапом у створенні командної економіки? Доведіть свою думку.
12. Чи можна було здійснити сталінську індустріалізацію без суцільної
колективізації?
Висновки
Колективізація індивідуальних селянських господарств була найскладнішим
етапом у створенні командної економіки. Вона передбачала налагодження
ефективного с/г виробництво, але на практиці було знищено заможний прошарок
селянства, що призвело до занепаду с/г і зубожіння селян.
Голод 1932 – 1933 рр. був наслідком здійснення соціалістичного будівництва
воєнно – комуністичними методами: знищення індивідуального селянського
господарства – соціальної бази українського націоналізму.
У свідомості селян закріпився соціальний страх і політична апатія. Колгоспний
лад став економічним фундаментом командної економіки та джерелом розвитку
радянської індустрії.
Домашнє завдання
Опрацювати §23
підручника, надати відповіді на запитання і завдання параграфа.
Комментарии
Отправить комментарий