ТЕМА «Радянсько-німецькі договори 1939 р. та західноукраїнські землі»
Записати в
конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
1. Українське питання в
міжнародній політиці напередодні війни
Зацікавлені в українських землях були не тільки держави, що межували з
ними, а й ті, що не мали безпосередніх кордонів з Україною.
На той час існувало три групи країн, які намагалися долучитися до упорядкування
українських територій. Перша група — Англія, Франція, США. Ці країни не
володіли українськими землями, але вважалися лідерами світової політики.
«Українське питання» цікавило їх у площині збереження наявних кордонів,
визначених ними за Версальсько-Вашингтонськими домовленостями.
Другу групу представляла насамперед Німеччина.
Вона не володіла українськими землями, проте мала масштабні плани щодо їх
захоплення та використання.
До третьої групи входили СРСР, Польща, Румунія, Чехо-Словаччина,
Угорщина. Ці держави володіли українськими територіями і планували приєднати
нові українські землі. Найбільш впливовою державою в цій групі був
СРСР, його керівництво заявляло про необхідність об’єднання всіх
українських територій у складі УРСР.
Драматизм ситуації полягав у тому, що український народ самостійно не міг
вирішувати власну долю. У цей час все залежало від балансу інтересів великих
держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.
2. Радянсько-німецькі
договори 1939 р.
23 серпня 1939 р. Молотов та Ріббентроп
підписали договір про ненапад між СРСР та Німеччиною терміном на 10 років. Цей
договір містив також таємний протокол , яким «розмежовувалися
сфери інтересів» обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян;
Радянсько
– німецький договір розв’язав А. Гітлеру руки для агресії в Європі.
Пакт
Молотова–Ріббентропа 23 серпня 1939 р.
|
|
Зміст
таємного протоколу |
Значення |
|
• Утримання від агресивних дій щодо один одного; • у разі нападу третьої держави на СРСР або Німеччину не підтримувати агресора у жодній формі; • термін дії угоди — 10 років |
• Розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла,
Сян; • радянська сторона підкреслює свою зацікавленість у Бессарабії, на
що Німеччина не мала претензій |
• Переважна частина західноукраїнських земель потрапили у сферу
впливу СРСР; • 1 вересня 1939 р. з нападу Німеччини на Польщу
розпочинається Друга світова війна; • 17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула
кордони Польщі і зайняла територію Західної України |
1. Дайте оцінку змісту цього договору. Які
наслідки він мав для України?
2.
Чому Сталін погодився на передання частини українських земель Німеччині?
3.
Про що свідчить такий незвичний підпис Й. Сталіна під цим документом?
4. Радянсько-німецьке співробітництво, розпочате договором про ненапад,
Гітлер дуже влучно назвав «шлюбом за розрахунком». Чи погоджуєтеся ви з даним висловлюванням?
Чому?
3. Початок Другої світової
війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України
1 вересня 1939 р. Німеччина нападає на
Польщу. Починається Друга світова війна.
Близько
200 тисяч українців служили в польській армії. Переважно на польсько –
німецькому кордоні. За оцінками експертів кожен десятий з них загинув у бою або
помер у таборах для полонених.
17 вересня 1939 р.
– початок агресії СРСР проти Польщі. Український фронт маршала С. Тимошенка у
складі 634 тис. війська, яке мало на озброєнні 4700 гармат, 3300 літаків, 4736
танків, увійшов на територію Південно-Східної Польщі (Західної України).
У
ніч на 22 вересня Червона армія увійшла до Львова
22 вересня у Бресті, Гродно, Пінську, Перемишлі відбулися спільні
паради радянських і німецьких військ на честь перемоги над Польщею.
У квітні–травні 1940 р. у Катинському лісі під Смоленськом, а ще
раніше — під Харковом та в інших місцях було розстріляно понад 15 тисяч
польських офіцерів — від молодших командирів до генералів (800 українців).
28 вересня 1939 р. був підписаний
радянсько-німецький договір про дружбу і кордони.
1.
Як населення західноукраїнських земель зустрічало Червону армію? Чим це можна
пояснити?
2.
Чи згодні ви з думкою, що місцеве населення зустрічало радянського солдата як
визволителя?
4. Входження Бессарабії і
Північної Буковини до СРСР і УССР
23 червня 1940 р., другого дня після офіційної
капітуляції Франції, Молотов у зверненні до німецької сторони зазначив, що
«вирішення бессарабського питання не терпить більше зволікань», порушив він також
питання і про Буковину.
28 червня 1940 р. війська Південного фронту у складі 460 тис. бійців, 12 тис. гармат, 3
тис. танків, 2160 літаків перетнули Дністер і вступили на територію
Бессарабії й Північної Буковини, майже не зустрівши там опору, і до 30 червня
зайняли Бессарабію та Північну Буковину.
2
серпня 1940 року Верховна Рада СРСР вирішила включити Північну Буковину і
Південну Бессарабію до складу УРСР, а з решти Бессарабії і колишньої
Молдавської Автономної РСР 15 серпня 1940 р. Було утворено Молдавську РСР.
Таким
чином, завдяки входженню західноукраїнських земель населення України
збільшилося на 8 809 тис. осіб і на середину 1941 р. становило 41 657 тис, а
територія розширилася до 565 тис. км2.
Запитання
1.
Дайте оцінку характеру політичних зазіхань Радянського Союзу.
2.
Чи можна погодитись з трактуванням радянським урядом походу частин Червоної
армії як «визвольної місії від іноземного поневолення»?
5. Радянізація нових територій. Становище в Україні в 1939 — у першій половині
1941 рр.
Радянізація – насадження в усіх сферах
життя нових радянських порядків і способу життя, що супроводжувалися масовими
репресіями й депортаціями.
Депортація – масове виселення
населення без правових підстав.
Заходи політики радянізації в
західноукраїнських землях:
• заборона діяльності усіх партій, окрім
КПЗУ, яка стала складовою КПУ;
• закриття громадських, культурних, наукових,
торговельних товариств і установ, періодичних видань;
• ліквідація приватної власності,
націоналізація промисловості та землі, колективізація;
• наступ на права церкви: заборона діяльності
православної церкви на Волині, обмеження прав греко-католицької церкви;
• репресії щодо інтеліґенції, масові
депортації українців у північні райони СРСР;
• українізація, розширення мережі освітніх
закладів.
- розвиток системи соціального забезпечення,
особливо охорони здоров’я
Запитання
1.
У чому ви вбачаєте суть економічних та соціальних перетворень у Західній
Україні? Про що свідчать методи, якими радянська влада їх здійснювала?
2.
Чим, на ваш погляд, зумовлена репресивна політика СРСР у Західній Україні? Які
категорії населення і чому стали жертвами репресій?
3.
Визначте політичні прорахунки дій радянського керівництва в Західній Україні.
За різними даними, за час з 1939 р. до червня
1941 р. із Західної України було депортовано до 800 тис. осіб або приблизно 10
% населення цього регіону. Із них дорогою померло 32 733 особи.
Дайте відповіді на
питання
2. Які адміністративно-територіальні зміни
відбулися в Україні у 1939–1940 рр.? Покажіть їх на карті.
4.
Різні дослідники по-різному називають сам факт входження українських земель до складу
УРСР напередодні Другої світової війни: «анексія» (Д. Боффа), «включення» (Н.
Верт), «формальне інкорпорування, назване «возз’єднанням» (А. Жуковський, О.
Субтельний), «возз’єднання, що мало характер акції окупаційного типу» (С.
Кульчицький).
А
як би ви визначили цей процес? Свою відповідь аргументуйте
Опрацювати §30
- 31 підручника
Комментарии
Отправить комментарий