Тема уроку
«Україна на завершальному етапі війни в 1944
році»
Записати в
конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Виконайте Історичний диктант до теми: «Україна під час Другої світової війни»
1. Перший населений пункт, звільнений на території України
– це …
2. Визволення Лівобережної України та Донбасу почалося
після перемоги в …
3. Визволення
Лівобережної України та Донбасу відбулося в … р
4. І, ІІ, ІІІ, ІV Українські фронти до
перейменування мали назви
5. «Східний вал» - це …
6. «Сірі піджаки», «чорно свитники» - це …
7. Київ було звільнено …
8. У 1943 р. рейд у Карпати здійснило партизанське
з’єднання під командуванням …
9. ІІІ Надзвичайний Великий Збір ОУН (Б) відбувся …
10. «Волинська трагедія» була зумовлена конфліктом між
…
1.
Вигнання
німецьких військ та їхніх союзників
з Правобережної і Південної України
Київська
операція відкрила Червоній армії перспективи для подальших наступальних дій на
Правобережній Україні.
Військові
операції з вигнання німецьких військ та їхніх союзників з України (взимку–навесні
1944 р.)
Житомирсько
– Бердичівська - 24 грудня 1943 р. –14 січня 1944 р.
Корсунь
– Шевченківська(«Другий Сталінград») - 24 січня –17 лютого 1944 р
Рівненсько-Луцька
– лютий 1944 р.
Нікопольсько-Криворізька - 30
січня –29 лютого 1944 р.
Березнегувато
– Снігурівська - 6–18 березня 1944 р.
Проскурівсько
– Чернівецька - 4 березня –17 квітня 1944 р.
Умансько
– Ботошанська - 5 березня –17 квітня 1944 р. Радянські
війська вийшли на кордон СРСР з Румунією
Одеська 26 березня – 14 квітня 1944 р.
10 квітня 1944 р. – визволення Одеси
31 березня 1944 р. – визволення Ананьєва
Кримська
- 8 квітня –12 травня 1944 р. Визволення
Криму
2.
Опір
окупантам у 1943 – 1944 рр.
Радянські
партизани розгорнули в тилу німців «Рейкову війну», що позбавила ворога
можливості перевозити війська й техніку до тих ділянок фронту, де розгортався
наступ радянських військ. Гітлерівці, щоб
зберегти контроль над окупованими районами, вимушені були знімати з фронту
війська і тримати «для наведення порядку в тилу» декілька дивізій.
Навесні 1943 р.
вояки УПА розпочали збройні напади на німецькі гарнізони. Німецьке командування
відповіло на це каральними операціями, під час яких тільки в липні–вересні
відбулося 74 бої між упівцями й німцями.
Українські
повстанці здійснювали напади на німецькі склади зброї, на тюрми, звільняючи
бранців, підривали залізничні шляхи, перешкоджали вивезенню молоді до
Німеччини. Партизанські курені вдало атакували навіть районні містечка, як – от
Горохів, Берестечко, Володимирець та інші.
На Волині
та Поліссі у 1943 році з’явилися великі райони, цілком звільнені від окупантів,
- так звані «повстанські республіки». Найвідомішою з них була «Колківська республіка», яка існувала в
травні – жовтні 1943 р.
Німецьке
командування для боротьби з бандерівцями навіть створило окремий Штаб
«ББ». Велика битва УПА з нацистами
відбулася у липні 1944 р. в Карпатах, на горі Лопата. Тут дві німецькі
дивізії і один угорський полк намагалися знищити кілька куренів УПА (приблизно
2,5 тисячі повстанців). У ході кількаденних боїв курені УПА під
командуванням Василя Андрусяка
(Грегота – Різуна) розгромили німецькі частини і вийшли з оточення. Втрати німців у боях проти УПА 6-16
липня склали загалом понад 450 солдатів і офіцерів. З боку повстанців полягло
до трьох десятків вояків. Повстанці опанували терен біля 1000 кв. км.
У серпні
1943 р. відбувся III Надзвичайний збір ОУН(Б). Його учасники
затвердили рішення, що свідчили про політичну еволюцію ОУН–УПА. Вони
проголосили курс на боротьбу проти «московсько-більшовицького та німецького
ярма за побудову Української самостійної соборної держави». Замість старого
гасла «Україна для українців», було проголошено нове — «Воля народу — воля
людей».
У липні 1944 р. була сформована Українська Головна Визвольна Рада
(УГВР) - орган
політичного керівництва українським визвольним рухом, який оголосив себе
«верховним органом українського народу в його революційно-визвольній боротьбі».
Президентом УГВР обрали Кирила Осьмака (1890, Полтавщина —1960, Владімер (Росія) в тюрьмі)
1943 – 1944 рр.
гітлерівці створили стрілецьку дивізію СС «Галичина». У червні 1944 р. дивізію
німецьке командування кинуло в бій з радянськими військами під Бродами, де
більшість з українських вояків загинула.
3.
Завершення
вигнання німецьких окупантів та їхніх союзників України
Наступальні
операції Червоної армії (літо–осінь 1944 р.)
Львівсько-Сандомирська - 13
липня —29 серпня 1944 р.
Яссько-Кишинівська -
20–29 серпня 1944 р.
Східно-Карпатська -
8 вересня — 28 жовтня 1944 р.
28 жовтня 1944 року –
визволення всієї території України
Дайте
відповіді на питання
1. Назвіть
основні наступальні операції Червоної армії на Правобережній Україні?
2. Які політичні та воєнні зміни відбулися в структурі
та діяльності ОУН – УПА протягом 1943 – 1944 рр.? Чим вони обумовлені?
3. Що можна сказати про долю вояків дивізії СС
«Галичина»? Як ставилися до її організації ОУН – Б?
4. Коли було повністю «звільнено» українські землі?
Мовою
документів
ЦІЛКОМ ТАЄМНО Наказ №
0078/42 22 червня 1944 р. Москва
ПО НАРОДНОМУ
КОМІСАРІАТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ СОЮЗУ ТА НАРОДНОМУ КОМІСАРІАТУ ОБОРОНИ СОЮЗУ СРСР
Агентурною розвідкою
встановлено: Останнім часом на Україні, особливо в Київській, Полтавській,
Вінницькій, Ровенській та інших областях, спостерігається явно ворожий настрій
українського населення проти Червоної Армії і місцевих органів Радянської
влади. В окремих районах і областях українське населення чинить опір,
відмовляється виконувати заходи партії і уряду по відновленню колгоспів і здачі
хліба для потреб Червоної Армії. Воно аби, зірвати відбудову колгоспів,
по-хижацькому вбиває власну худобу. Щоб зірвати постачання продовольства до
Червоної Армії, хліб закопують у ями. У багатьох районах ворожі українські
елементи переважно з осіб, що переховуються від мобілізації в Червону Армію,
організували в лісах «зелені» банди, які не тільки підривають військові
ешелони, а й нападають на невеликі військові частини, а також вбивають місцевих
представників комуністичної влади. Окремі червоноармійці та командири,
потрапивши під вплив напівфашистського українського населення та мобілізованих
червоноармійців із звільнених областей України, стали розкладатися та
переходити на бік ворога. З вищевикладеного видно, що українське населення
стало на шлях явного саботажу Червоної Армії і Радянської влади і прагне до
повернення німецьких окупантів. Тому, з метою ліквідації і контролю над
мобілізованими червоноармійцями і командирами звільнених областей України,
наказую:
1. Вислати в окремі
краї Союзу РСР всіх українців, що проживали під владою німецьких окупантів.
2. Виселення проводити:
а) у першу чергу
українців, які працювали і служили у німців;
б) у другу чергу
вислати всіх інших українців, які знайомі з життям під час німецької окупації;
в) виселення почати
після того, як буде зібраний урожай і зданий державі для потреб Червоної Армії;
г) виселення проводити
тільки вночі і раптово, щоб не дати сховатися одним і не дати знати членам
родини, які знаходяться в Червоній Армії.
3. Над червоноармійцями
і командирами з окупованих областей встановити наступний контроль:
а) завести в особливих
відділах спеціальні справи на кожного;
б) усі листи перевіряти
не через цензуру, а через особливий відділ;
в) закріпити одного
секретного співробітника на 5 чоловік командирів і червоноармійців.
4. Для боротьби з
антирадянськими бандами перекинути 12 і 25 каральні дивізії НКВС.
Наказ оголосити до
командира полку включно.
Народний комісар
внутрішніх справ Союзу РСР БЕРІЯ
Зам. народного комісара
оборони Союзу РСР, маршал Радянського Союзу ЖУКОВ.
Домашнє завдання
Опрацювати §35 . підручника.
Комментарии
Отправить комментарий