Тема: «Роль США у міжнародних відносинах»

 

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

 

Основні дати: 1950 р. – початок кампанії «Маккартизму»

11 вересня 2001 р. — терористичні акти в Нью-Йорку і Вашингтоні

7 жовтня 2001 р. — початок антитерористичної війни в Афганістані

2017 р. — обрання президентом США Д. Трампа

Знати поняття і терміни «Маккартизм», «Уотергейтський скандал», «імперія зла», «холодна війна», «Аль – Каїда», «чорний вівторок»

Історичний диктант

1)    «Нових рубежів» прагнув досягнути (Дж. Кеннеді)

2)    «Уотергейтський скандал» пов’язаний із президентом (Р. Ніксон)

3)    Подолати бідність намагався (Л. Джонсон)

4)    Карибська криза припадає на період президента (Дж. Кеннеді)

5)    Агресія США проти Вєтнаму розпочалася за президента (Л. Джонсон)

6)    Назвіть імя президента США, убитого 1963 р. (Дж. Кеннеді)

7)    Коли американські астронавти висадилися на Місяці (Р. Ніксон)

8)    Назвіть імя лідера руху афроамериканців США в 1950 – 1960-ті...(Мартін Лютер Кінг).

9)    Яку назву мала економічна програма президента Р. Ніксона? (Нова економічна політика)

10)  Назвіть імя президента США, який започаткував політику «розрядки» у відносинах з Радянським Союзом (Р. Ніксон)

11) Хто з американських президентів назвав СРСР «імперією зла»? (Р. Рейган)

 

Сполучені Штати Америки (США) – президентська республіка, федерація (50 штатів, столичний округ Колумбія). Столиця – місто Вашингтон. Президента – голову уряду і держави – обирають раз на чотири роки. Законодавча влада – двопалатний конгрес (сенат і палата представників). За владу борються дві партії – Демократична і Республіканська.

 

1.     Зростання ролі США після Другої світової війни.

США, на території яких не велися воєнні дії, виявилися єдиною країною, чия економіка вийшла з війни значно зміцнілою. За роки війни національний дохід країни подвоївся. Суперники США або тимчасово вибули з конкурентної боротьби (Німеччина, Японія), або потрапили у фінансово-економічну залежність від США (Велика Британія, Франція).

На 1945 р. США досягли найвищого за свою історію рівня військової могутності. До 1949 р. монопольно володіли ядерною зброєю.

Відповідно до нової ролі у світі змінився зовнішньополітичний курс Сполучених Штатів. Основними цілями зовнішньополітичного курсу країни були: зміцнення національної безпеки; створення союзу західних країн; протидія поширенню комунізму; посилення позицій США в усьому світі. 25 червня 1947 р. Конгрес ухвалив закон «Про національну безпеку», що вперше в американській історії вводив посаду міністра оборони. Крім цього, були створені Національна рада безпеки і Центральне розвідувальне управління (ЦРУ).

 

2.     Посилення внутрішньополітичної реакції. «Маккартизм».

На хвилях «холодної війни», конфронтації з СРСР в американському суспільстві почали поширюватися антикомуністичні настрої, шпіономанія і заклики до боротьби проти так званих «підривних елементів».

Маккартизм — явище у внутрішній політиці США в 1950–1954 рр., пов’язане з діяльністю сенатора Дж. Маккарті. Суть маккартизму полягала в протидії й боротьбі з комуністичним проникненням і шпигунством на користь СРСР, переважно в апараті влади й серед інтелектуальної еліти, у переслідуванні осіб з ліберальними переконаннями.

У країні розпочалися масові перевірки на «лояльність», у ході яких грубо порушували громадянські права американців. Контролю та переслідуванням піддавалися не тільки ліві організації, а й державні службовці, діячі науки і культури. Чимало громадян США залишали країну; серед них був, зокрема,

 Ч. Чаплін.

У серпні 1954 р. Наступний президент США — Д. Ейзенхауер — підписав закон «Про контроль над комуністичною діяльністю». У ньому компартія оголошувалась «агентом іноземних держав» і обвинувачувалася в намірі скинути уряд США. Як наслідок Конгрес поставив компартію поза законом.

 

3.     Зовнішня політика президента Ейзенхауера.

Президент активно використовував ЦРУ для таємних операцій проти країн, де при владі перебували нелояльні до США уряди. Проте Ейзенхауер не дозволив втягнути США в будь-яку нову війну.

 

4.     Доба Джона Кеннеді

Для того щоб вивести США на провідні позиції в дослідженні космосу, Кеннеді запропонував програму «Аполлон», метою якої була висадка американців на Місяці. Цієї мети США досягли в 1969 р.

У сфері зовнішньої політики президент Кеннеді прагнув підсилити вплив США у світі і не допустити експансії комунізму.

 

5.     Зовнішня політика адміністрації Л. Джонсона

Відповідно до Конституції США на посаду глави держави вступив -президент Ліндон Джонсон. На роки його президентства (1963–1969 рр.) випала найбільша людська трагедія та військово-політична драма — війна у В’єтнамі.

10 серпня 1964 р. президент Джонсон підписав «Тонкінську резолюцію», що давала президенту США необмежені права для ведення війни у Південно-Східній Азії. Її ухвалення означало оголошення війни. Почалися систематичні бомбардування території ДРВ.

 

6.     Зовнішня політика США у 1970 – 1990-х т...

Важливе значення мав візит президента Ніксона в 1972 р. до Москви і підписання між США і СРСР десяти угод, найважливіша серед яких — Договір про запобігання ядерній війні. Р. Ніксон був ініціатором урегулювання відносин з комуністичним Китаєм. У 1973 р. підписано Паризьку угоду про припинення війни і відновлення миру у В’єтнамі.

За часів наступного президента Джиммі Картера (1977–1981 рр.) було укладено Кемп-Девідську угоду між Ізраїлем та Єгиптом, та угоди щодо використання Панамського каналу. Правління Картера ознаменувалося закінченням політики розрядки у відносинах із СРСР після введення радянських військ до Афганістану в 1979 р. США бойкотували Літні Олімпійські ігри 1980 р. У Москві, продовжували нарощування свого ядерного потенціалу та гонку озброєнь.

     Адміністрація президента Рональда Рейгана (обіймав цю посаду в 1981–1989 рр.) вела боротьбу проти комуністичних та інших тоталітарних режимів. Р. Рейган оголосив Радянський Союз «імперією зла». США вирішили розмістити ракети середнього радіуса дії у Великій Британії, ФРН, Італії та інших західноєвропейських країнах. У березні 1981 р. Рейган виступив з ідеєю «стратегічної оборонної ініціативи» (СОІ) — програми створення широкомасштабної протиракетної оборони з елементами космічного базування.

Украй загострилися відносини між СРСР і США після того, як у 1983 р. радянський військовий літак збив південнокорейський авіалайнер з 269 пасажирами на борту. У 1983 р. Підрозділи американської морської піхоти окупували острів Гренада в Карибському морі, де при владі був уряд радянсько-кубинської орієнтації. «Холодна війна» досягла свого апогею.

П’ять уроків ефективного пацифізму Рональда Рейгана

Урок №1 мир досягається завдяки силі.

Урок №2: гумор – це зброя

«Американець і росіянин сперечаються про розбіжності між двома країнами. Американець каже: «Дивись. У моїй країні я можу зайти до Овального кабінету, грюкнути по столу і сказати: «Президенте Рейган! Мені не подобається, як ви керуєте Сполученими Штатами!». Росіянин відповідає: «Я теж так можу – я можу зайти до Кремля, в кабінет Брежнєва, вдарити по його столу і сказати: «Генсеку, мені не подобається як Рональд Рейган керує Сполученими Штатами!».

«Жили були три собаки. Один – американський, другий – польський, третій – російський. І вони розповідали якось один одному, як їм живеться в їхніх країнах. Американський пес розповів: «Коли дуже треба, то гавкаєш. І якщо гавкати достатньо довго, то хтось пройде повз і дасть якийсь шматок м'яса». Польський собака питає: «А що таке м'ясо?». Російський: «А що таке гавкати?».

Урок №3 не можна розділяти мир і свободу

Р. Рейган пояснив, чому вільна людина у демократії та свободі – це найвища цінність. І чому ця цінність потребує активного, постійного, наполегливого та сміливого захисту.

Свобода – це не прерогатива меншості, якій пощастило. Це невідчужуване та універсальне право всіх людських істот», - вважав він і наголошував: якщо якась країна має ядерну зброю, це не означає, що ми мусимо дати їй індульгенцію на панування терору на її території».

Урок №4 ухвалення рішень, незважаючи на політичні наслідки

Саме в ухваленні рішень без параноїдального оглядання на настрої більшості й полягає суть справжнього лідерства. Адже лідер відрізняється від популіста тим, що лідер веде за собою, а популіста ведуть настрої натовпу.

Урок №5 гранична відвертість із супротивником

Р. Рейган був переконаний, що американська ідея свободи та демократії настільки потужніша за марксизм – ленінізм, що у прямому зіткненні в останнього не буде шансів. «Нині у світі триває випробування волі й ідеї, а не змагання бомб і ракет. Випробування духовного спротиву за наші цінності, наші погляди, наші ідеали». До речі, щодо теледебатів. Американський президент був настільки переконаний у перевагах моделі вільного світу, що 1982 року не побоявся заявити таке: «Я готовий запропонувати генеральному секретареві Брежнєву можливість звернутися до американського народу по нашому телебаченню, якщо він надасть мені таку саму можливість поспілкуватися з радянським народом».

    У 1987 р. У Вашингтоні лідери США і СРСР підписали Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності.

   Президентство Джорджа Буша (1989–1993 рр.) збіглося з подією всесвітнього масштабу — закінченням «холодної війни». У ході зустрічей Дж. Буша з М. Горбачовим на Мальті (1989 р.) і у м. Вашингтоні (1990 р.) намітилася тенденція до початку співробітництва і взаємодії між двома країнами. У 1991 р. США і СРСР підписали Договір про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1).

 

7.     Зростання ролі США у міжнародних відносинах після розпаду СРСР

США виступили як головний посередник у переговорах між Ізраїлем і Організацією визволення Палестини (ОВП). За активної участі США в 1995 р. були укладені Дейтонські угоди, спрямовані на припинення громадянської війни в Боснії і Герцеговині. Зусилля адміністрації президента також були спрямовані на розблокування криз у Косово та навколо Іраку.

Трагедія «Nine Eleven» — 11 вересня 2001 р.

Антитерористична війна в Афганістані

7 жовтня 2001 р. Збройні сили Сполучених Штатів і їхніх союзників почали здійснення міжнародної антитерористичної операції. Першим на черзі був режим талібів в Афганістані, що став прикриттям терористів «Аль-Каїди» на чолі з У. бен Ладеном.

 

8.                Зовнішня політика США на початку ХХІ ст...

Відносини з європейськими союзниками по НАТО і ЄС; будівництво стіни, що має спинити потік іммігрантів, на кордоні з Мексикою; проблеми у відносинах із Канадою та інше свідчать про складності у відносинах адміністрації Трампа з союзниками, на тлі проблем з воєнно-політичними ворогами та економічними конкурентами.

 

9.     Відносини США з Україною

У січні 1992 р. між Україною й США були встановлені дипломатичні відносини. У 1995 р. Україну з державним візитом відвідав Б. Клінтон. Це був перший державний візит керівника американської держави до суверенної України. У 2005 р. у США ліквідовано обмежувальну поправку Джексона — Веніка щодо України, яка була значною перешкодою на шляху розвитку торговельних відносин між двома державами.

 

Дайте відповіді на питання

1. Чим можна пояснити зростання впливу США у світі після закінчення Другої світової війни?

2. Якими були основні цілі зовнішньополітичного курсу США після закінчення Другої світової війни?

3. Визначте основні напрями внутрішньої політики адміністрацій Трумена й Ейзенхауера.

4. Які тенденції у внутрішній політиці країни виявив «маккартизм»?

5. Які зміни в СРСР поліпшили американсько-радянські відносини за президентства Р. Рейгана?

6. Назвіть найбільшу терористичну атаку на території США.

7. Як Ви розумієте статус США як «наддержави» в сучасному світі?

8. Поясніть терміни: маккартизм, імпічмент.

9. Покажіть на карті регіони світу, де використовували збройні сили США у другій половині ХХ ст..

10. Співвіднесіть прізвище історичного діяча та події, пов’язані з його діяльністю

1. Г. Трумен         11. Посилення руху американських негрів за свої права

2. Д. Ейзенхауер  12. Початок «холодної війни»

3. Д. Кеннеді         13. «Уотергейтська справа»

4. Л. Кінг              14. Створення ЦРУ

5. Л. Джонсон       15. Курс на ліквідацію СРСР – «імперію зла»

6. Р. Ніксон            16. Розвязання війни у Вєтнамі

7. Д. Форд          17. Посилення боротьби з міжнародним тероризмом і наркобізнесом

8. Р. Рейган           18. Припинення війни у Кореї

9. Д. Буш              19. Підписання в Гельсінкі угоди про безпеку і співробітництво

10. Б. Клінтон                                 в Європі

                             20. Визнання незалежних держав, створених після розпаду СРСР

                            21. Підписання радянсько – американських угод: Договору про

                               обмеження систем ракетної оборони, Договору про обмеження

                               стратегічних наступальних озброєнь

                             22. Карибська криза

VI. Домашнє завдання

 Підручник «Всесвітня Історія» 11 клас І. Я. Щупак   §9 питання 1 – 9

Виконані завдання відправити на вайбер телефон 380 502654581 або на електронну пошту         kerbutvadim2012@gmail.com

 підручник

 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

21 кух Історія Україна Контрольна робота 27. 03.

21 кух 30. 03.