4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

 

Тема «Боротьба за громадянські права і права меншин»

 

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

 

Основні дати:

1960-ті — роки активізації руху за громадянські права афроамериканців

28 серпня 1963 р. — «Марш на Вашингтон» на чолі з Мартіном Кінґом

1998 р. — мирний договір щодо Північної Ірландії, підписаний прем’єр-міністрами Великої Британії та Ірландії за посередництва США

2018 р. — проголошення саморозпуску «ЕТА»

Поняття і терміни  політика сегрегації; брексит

 

1.     Рух афроамериканців США за громадянські права.

Мартін Лютер Кінг.

США в 1950–1970-ті роки залишалися країною расової нерівності і дискримінації. У країні продовжувала існувати політика сегрегації афроамериканського населення в школах, у транспорті, лікарнях і громадських місцях. У середині 1950-х афроамериканцям на чолі з молодим християнським проповідником Мартіном Лютером Кінґом вдалося домогтися ліквідації сегрегації у громадському транспорті в Монтґомері, що у штаті Алабама.

28 серпня 1963 р. відбувся «Марш на Вашингтон» — мирна акція протесту, у якій взяли участь більш як 200 тис. осіб.

Унаслідок широкого громадського руху американська влада прийняла Акт про громадянські права (1964 р.), що забороняв сегрегацію в громадських місцях, і Закон про виборчі права (1965 р.), що встановлював рівні права на виборах для афроамериканців.

Кінґ виступав проти війни у В’єтнамі, оголосив необхідність боротьби з бідністю. Своєю наполегливістю в боротьбі за права людей проповідник завоював серця мільйонів людей. У 1964 р. М. Кінґа удостоїли Нобелівської премії миру, а в 1968 р. лідер афроамериканського руху загинув від руки найманого вбивці.

1968 р.

А ось історія легкоатлета Джессі Оуенса – героя Олімпійських ігор 1936 р. Його, як і інших американських спортсменів агітували бойкотувати Олімпіаду в Берліні. Мовляв, у Німеччині гноблять євреїв і циган. Але йому нагадали про американські реалії         - «вхід тільки для білих» та інші вияви расової сегрегації. І все – таки він вирушив на Олімпіаду – 36, де завоював чотири золоті медалі у змаганнях з бігу на 100 та 200 м, у спринтерській естафеті і стрибках у довжину. При цьому встановив кілька олімпійських і світових рекордів.

Президент США Рузвельт навіть не надіслав телеграми з привітанням. Ні Рузвельт, ні Трумен так і не прийняли спортсмена в Білому домі. Коли в одному з шикарних готелів було влаштовано офіційний прийом на честь героя Олімпіади – 36, сам він змушений був зайти туди чорним входом і піднятися на потрібний поверх у вантажному ліфті. І лише у 1976 р. президент Джеральд Форд нагродив його медаллю Свободи, а три роки потому Джиммі  Картер назвав Оуенса (за рік до його смерті) живою легендою Сполучених Штатів.

 

2.     Молодіжні виступи. Рух хіпі.

У другій половині ХХ ст. формувалися різні напрями молодіжної субкультури: моди, скінхеди, хіпі (у 1960-х роках), панки, репери, готи (у 1970-х роках), емо (у середині 1980-х років) та ін. Очевидно, найбільший слід у культурі та масовій свідомості залишили хіпі.

Хіпі (англ. hippy, hippie) — молодіжний рух, що сформувався у Великій Британії та США й був одним із символів своєї епохи. Деколи його представників називали «дітьми квітів». Ключовим гаслом хіпі були слова: «Мир, любов, свобода» («Love, Peace, Freedom»). Антивоєнні заклики («Займайтеся коханням, а не війною» («Make love not war») з пісні Джона Леннона стали крилатими.

Субкультура хіпі мала великий вплив на культуру західної цивілізації. Символом їхньої музики та способу життя була британська група «Бітлз»; кумирами «дітей квітів» — рок-музиканти Джон Леннон і Джим Моррісон, а також Джиммі Гендрікс, Боб Марлі та ін.

Західна рок-музика та культура хіпі вплинули на становлення відомих радянських гуртів «Цветы»  Стаса Наміна і «Машина времени»  Андрія Макаревича.

 

3.     Вияви етнонаціоналізму.

3.1 Канада.  Проблема Квебеку

На підприємствах, де переважала англійська мова, без її знання неможливо було одержати роботу. Середня зарплата франко-канадців була на 40 % нижчою, ніж в англо-канадців.

У 1963 р. Рух Визволення Квебеку підірвав бомби у м. Монреалі.

 Розв’язати квебекську проблему намагався П’єр Трюдо, який у 1968 р. став прем’єр-міністром Канади. З ініціативи нового прем’єр-міністра в 1969 р. канадський парламент ухвалив закон про надання французькій мові статусу другої державної мови на федеральному рівні. Трюдо пропагував ідею фор-

мування в країні єдиної канадської нації. Однак квебекський парламент у 1974 р. ухвалив закон про єдину державну мову в провінції — французьку.

Референдумі в 1980 р. тільки 40 % виборців провінції висловилися за надання незалежності Квебеку. У 1995 р. новий референдум. З мінімальною перевагою (50,58 % проти 49,42 %) знову перемогли прихильники єдиної Канади.

1982 рік – Конституційна реформа. Англійський парламент схвалив рішення про припинення своїх повноважень щодо домініону Канада, а 17 квітня 1982 року канадський парламент прийняв нову Конституцію.

 

3.2 Проблема Ольстеру (Шотландія)

Католицька меншість розпочала наприкінці 1960-х років боротьбу за громадянську рівноправність. Ірландська республіканська армія (ІРА) — таємна терористична організація католиків — розпочала кампанію терору проти англійських військ. Протягом 30 років конфлікту загинуло понад 3 500 осіб.

 У 1998 р. за посередництва США прем’єр-міністри Великої Британії та Ірландії підписали мирний договір щодо Північної Ірландії. Ним відновлювалася політична автономія Ольстера; Ірландія зобов’язувалася відмовитися від домагань на Ольстер.

Новий поворот Ольстерської проблеми був викликаний брекситом — виходом Великої Британії з ЄС.

 

3.3 Баскське питання

У 1959 р., за часів диктатури Ф. Франко, націоналістично налаштованими баскськими студентами було створено угруповання «ЕТА» (баск. Euskadi Ta Askatasuna, «Басконія та Свобода», скорочено «ЕТА»). нової демократичної конституції Іспанії (1978 р.), зокрема, надало Країні Басків такий обсяг прав і

свобод, якого вона ніколи не мала у своїй історії. У неї є власний парламент, поліція, радіо, два телеканали, двомовна система освіти, своя податкова система. Басків визнали як національність.

 

4.     Боротьба за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин

1. Відстоювання прав релігійних меншин

Як приклади обмеження релігійних свобод у доповіді назвали атаки Ісламської Держави на християн та інші релігійні меншини, зростаючу нетерпимість в Європі щодо євреїв і мусульман, а також спроби Пекіна обмежити діяльність різних релігійних конфесій.

Експерти дійшли висновку, що найгірше справи йдуть у таких країнах: М’янма, Іран, Північна Корея, Саудівська Аравія, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан. На другому місці за порушеннями Афганістан, Куба, Індія та Росія.

Російська влада в анексованому Криму веде політику переслідування, залякування і терору, спрямовану проти релігійних груп у Криму, підозрюваних у нелояльності до російської держави. У документі нагадали про заборону Росією діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, переслідування кримських мусульман, арешти лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова, заборону на в’їзд до Криму лідерам Меджлісу Мустафі Джемілєву і Рефату Чу-

барову, загибель ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашки. Також у звіті повідомляється про кримінальні справи фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір».

1.      Боротьба за права мовних меншин

Особливе значення для «мовного питання» мала Конференція ОБСЄ в Осло, яка подала рекомендації щодо мови національних меншин у різних сферах, що включають освіту, релігію, громадську діяльність у неурядових організаціях, засоби масової інформації, економіку, адміністративні інституції та публічні послуги, незалежні крайові інституції, виступи перед юридичними інституціями та захист під час позбавлення волі. Конференція окреслила право представника національної меншини користуватися власною мовою.

2.      Питання про права сексуальних меншин

Після 1990 р. ВООЗ прийняла поправку про виключення гомосексуальності зі списку хвороб. Україна ліквідувала кримінальну відповідальність за добровільний гомосексуальний акт 16 грудня 1991 р.

Але суспільство ще не позбавилося міфів про ЛГБТ, культивованих у радянські часи.

 

Дайте відповіді на питання

1. Хто очолив рух за громадянські права афроамериканців у США

у 1950-х — на початку 1960-х років?

2. Якими були дії борців за громадянські права афроамериканців?

3. Схарактеризуйте основні ідеї хіпі.

4. Назвіть музикантів і музичні гурти, які стали символами руху хіпі.

5. Які політичні процеси відбуваються в Квебеку на межі століть?

6. У чому полягає сутність Ольстерської проблеми?

7. Схарактеризуйте методи боротьби за незалежність Країни Басків.

8. Які релігійні меншини зазнають утисків у світі?

9. У яких сферах життя можуть використовуватися мови національних

меншин, згідно з рекомендаціями ОБСЄ?

10. Коли і за яких обставин у США було визнано права ЛГБТ?

 

Домашнє завдання

 Підручник «Всесвітня Історія» 11 клас І. Я. Щупак   §4 питання 1 - 10

Виконані завдання відправити на вайбер телефон 380 502654581 або на електронну пошту         kerbutvadim2012@gmail.com

 

 підручник