Тема «Стан економіки України у 1991 – 1998 рр.»
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
1. Економічний
спад
Стартові можливості економіки України на 1992 р.
|
Позитивні чинники |
Негативні чинники |
|
1. Висококваліфікована і дешева робоча сила; 2. високий рівень освіти; 3. значний науковий потенціал (220 тис. науковців); 4. значні природні багатства; 5. розвиненість транспортної мережі; 6. здатність промисловості випускати велику
номенклатуру продукції, аж до ракет і космічної техніки; 7. значний потенціал у розвитку сільського господарства |
1. Економіка України була складовою загальносоюзного
економічного комплексу; 2. деформація структури економіки: переважання важкої
промисловості та енергетики (70%); 3. відсутність у більшості галузей завершеного циклу
виробництва товарів (80%); 4. висока енергозатратність та енергозалежність; 5. неконкурентноспроможність більшої частини
промислової продукції на світовому ринку; 6. 80% підприємств працювало на потреби ВПК (військово
– промислового комплексу); 7. не сформованість власної банківської й фінансової
системи; 8. відсутність законодавчо – нормативної бази для
функціонування економіки в умовах ринку; 9. відсутність чіткої програми дій із реформування
економіки; 10. хронічна криза і затратність сільського
господарства; 11. відсутність управлінських кадрів, пристосованих до
ринкової економіки; 12. населення звикло до державної опіки, було виховане
в дусі зневаги до приватної власності. |
Інфляція – це тривале зростання загального рівня цін, що
відображує зниження
купівельної спроможності громадян. Інвестиції – це довготермінові вкладення
капіталу в різні галузі народного господарства всередині
країни та за її межами з
метою їх розвитку та одержання зростаючого прибутку.
На законодавчому рівні в Україні забезпечувалися ринкові
перетворення: відбувалися впровадження приватної власності шляхом проведення роздержавлення
та приватизації.
У реальності складалася невідповідність між новим
законодавством та економічною практикою. Відповідно до Закону України «Про
приватизацію майна державних підприємств» (1992) кожен громадянин одержав приватизаційний
майновий сертифікат на право 1/52 мільйонної частини власності майна України
(приблизно 1 тис. доларів). Однак таке право виявилося фікцією. Незабаром
сертифікати за безцінь скупили «червоні директори» – керівники підприємств, або
вони просто втратили вартість, оскільки підприємства перестали існувати.
Підвищення цін наприкінці 1993 р. на імпортовану з Росії
нафту призвело до того, що інфляція переросла в гіперінфляцію. Грошова одиниця
України знецінилася у 103 рази.
Більшість представників суспільства виявилася не готовою
реалізовувати себе повноцінно в умовах нових викликів. Утім цю ситуацію вміло використала
частина колишньої партійно-радянської номенклатури, яка зберегла свою владу
після розпаду Радянського Союзу та мала доступ до ресурсів і можливості
використовувати нові ринкові умови для власного збагачення. Комерційні
структури, які створювалися при державних підприємствах їхніми керівниками, піднімали
ціни, переводили гроші в тіньовий сектор та за кордон. Ці процеси
супроводжувалися поширенням корумпованості, економічної та фінансової злочинності.
Тіньова
економіка в Україні –
це сукупність видів економічної діяльності, заборонених законодавством України,
або тих, які з різних причин не враховані в офіційній статистиці. Корупція – це використання особою
наданих їй службових повноважень і пов’язаних із цим можливостей для одержання
неправомірної вигоди.
Шляхи здійснення аграрної реформи
Листопад
1994 р. Указ
президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у
сфері сільськогосподарського виробництва».
Документ визначив шляхи приватизації (паювання земель колективних
сільгосппідприємств), економічної оцінки та ринку землі. Не маючи коштів і
можливостей налагодити власне господарство, переважна більшість селян повертала
паї колгоспам. Таким чином, змін практично не відбувалося, тим більше, що
паювання та розподіл земельних ділянок проводили керівники колективних
сільгосппідприємств.
Загальний рівень виробництва с/г продукції знизився до
рівня початку 60-х рр. з 48 до 24 млн. т. зерна, з 45 до 23 млн. т. цукрових
буряків. На 1999 р. понад 85% КСП, що збереглися, були збитковими
2. Запровадження
гривні
10
січня 1992 р. було
зроблено кроки зі створення власної національної валюти та
власної грошової системи – запроваджено купони
(купоно-карбованці багаторазового використання). У середині року в країні припинилося
використання радянських карбованців.
Наступним кроком планувалося провести грошову реформу та
запровадити гривню. Утім погіршення ситуації в економіці унеможливило
проведення грошової реформи: до кінця 1992 р. купоно-карбованці знецінилися у
21 раз.
Інфляцію було зупинено шляхом заборгованості з виплати заробітної
плати, пенсій та інших соціальних виплат, а також зростання неплатежів за
товари і послуги в народному господарстві. Було також збільшено податки, що
призвело до зростання цін.
Протягом 1995 – 1996 рр. завдяки енергійним зусиллям
Національного банку, очолюваного В. Ющенком, органів виконавчої влади вдалося
зупинити постійне обвалення падіння купоно – карбованця щодо іноземних валют,
яке досягало майже 10 000% на рік. Щойно
в 1996 р. намітилися ознаки економічної стабілізації, Президент України
підписав Указ «Про грошову реформу в Україні» (1996).
Від 2 вересня 1996
р. НБУ випустив в обіг банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, і
50 грн і розмінні
монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25 і 50 коп. та припинив емісію
українських карбованців, які підлягали обміну на гривні
за курсом: 100 000 крб = 1 грн.
Грошову реформу провели за два тижні: 2–16 вересня 1996
р.
Батьком гривні вважають Вадима Гетьмана. Вадим Гетьман є
одним із творців завершеного циклу виробництва грошей в Україні, на що звертає
увагу екс-Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Інші автори наголошують, що створена
паном Гетьманом Українська міжбанківська біржа стала стимулятором розвитку
валютного ринку в Україні. Його життя обірвала 22 квітня 1998 року рука кілера.
3. Демографічні
процеси
Кількість населення в Україні 1989 р. – 51,7 млн осіб, 1991 р. – 51,9 млн осіб,
1996 р. – 51,3 млн осіб, 1997 р. – 50,9 млн осіб, 2001 р. – 48,4 млн осіб.
Проаналізуйте динаміку змін чисельності населення України
в перші роки незалежності. Пригадайте й поясніть значення терміна депопуляція.
Фактори, які зумовили
зменшення населення
-
Низька народжуваність. Чорнобильська катастрофа
-
Несприятлива економічна ситуація останні 10 – 15 років
-
Погіршення ситуації, пов’язаною з охороною здоров’я
-
Старіння нації (особливо на селі). Висока смертність (кожна третя
людина не доживає до пенсійного віку). Тривалість життя на 10 років менша ніж в
розвинутих державах
-
Перевищення еміграції над іміграцією тощо
Перехід до ринкової
економічної системи, докорінна зміна принципів соціальної політики призвели до
значних змін у соціальній структурі українського суспільства. Швидко
знизилась купівельна спроможність населення. Понад 70% зарплати витрачається на
продовольство (у розвинутих країнах – до 20%)
1. Спостерігається значне
майнове розшарування. Якщо 1990 р. середній дохід найзаможніших громадян України (10 %) в 4
рази перевищував відповідний показник найбідніших (10 %), то в 1999 р. цей
показник зріс у три рази.
2. Непомірно зростали масштаби
бідності, охопивши всі верстви населення незалежно від професій, освітніх та
демографічних ознак.
3. Безробіття. Досить поширеним стало
приховане безробіття: люди офіційно значаться на якомусь підприємстві, але
реальної заробітної плати не отримують через простої на виробництві. або
отримували зарплату товаром
4. Недорозвинений середній клас.
5. Поширюється
незареєстрована зайнятість серед усіх верств населення. Одні групи вдаються до
такої діяльності тому, що це єдине джерело реальних доходів (не кримінального
походження), яке дає можливість хоч якось прожити, а інші саме за рахунок
порушення законодавства отримують високі та надвисокі доходи
Стан довкілля
- Чорноильська катастрофа (2000 р. станцію закрили)
- забруднення Дніпра і штучні моря на ньому
- втрати с/г угідь (за 30 років 2 млн. га); втрата гумусу (на початку
ХХ ст -18%, то нині 3 – 4%); збільшилась площа окислених та засолених земель
- шкіливи викиди в атмосферу (17млн т щороку) залишки пестицидів
4. Трудові
міграції
Трудова
міграція населення – це
особливий вид міграції економічного характеру, який обумовлено пошуком роботи,
нерідко за межами країни постійного місця проживання.
Причини, що спонукали населення України до масових
трудових міграцій: зростання рівня безробіття, низька заробітна плата, значне
розшарування населення за рівнем доходів і, відповідно, прагнення поліпшити рівень
життя.
Найактивнішу участь у зовнішніх трудових міграціях брали
мешканці західних регіонів (близько 13
населення працездатного віку), найменшу – жителі північних регіонів
(2 населення працездатного віку).
Наслідком трудової міграції стало погіршення
демографічної ситуації в країні: зменшувалася чисельність населення, до того ж
серед мігрантів було багато молодих жінок дітородного віку зберігалося
несприятливе співвідношення чисельності працездатного та непрацездатного
населення. Виникали проблеми зі збереженням сімей і вихованням
дітей, оскільки члени родини тривалий час залишалися відірваними одне від
одного.
Відтік
мізків – це процес
масової еміграції, за якої з політичних, економічних,
релігійних або інших причин з країни від’їжджають
фахівці, учені та кваліфіковані робітники.
Дайте
відповіді на питання
1. Охарактеризуйте причини та економічні умови прийняття програми
радикальних економічних реформ 1994 р.
2. Яке значення для економіки відіграла стабілізація фінансової
системи?
3. У чому полягали суперечності в реалізації аграрної реформи 1994 – 1999 рр.?
4. Що стримувало процеси реформування на селі?
5. Які соціальні зрушення відбулися в українському суспільстві за роки
незалежності?
6. Чим вони були спричинені?
7. Проаналізуйте причини і зміст процесу депопуляції в Україні
Домашнє завдання
Опрацювати
відповідний матеріал підручника § 32
Комментарии
Отправить комментарий