Тема
«Економіка України у 1998 – 2004 рр.»
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
1. Економічні
реформи 1998 – 2004 рр.
Світова економічна криза, дефолт у Росії 1998 р.
негативно позначилися на економіці України.
Дефолт
– це невиконання
умов кредитного договору або інших умов, пов’язаних
з борговими зобов’язаннями чи цінними паперами. Характеризує неспроможність
юридичної особи або держави повністю або частково
виконати свої боргові зобов’язання.
Важливим фактором стабілізації на той час була допомога з
боку Міжнародного
валютного фонду. У 1998–2002 рр. для поповнення
золотовалютних резервів НУ отримав 1,6 млрд доларів. Соціально-економічну
ситуацію вдалося втримати, але загострилися інші проблеми. Збільшилася
кількість офіційно зареєстрованих безробітних: 1999 р. вона становила близько 1,5
млн осіб. Упродовж 1997–1999 рр. заробітна плата виплачувалася нерегулярно, до
того ж знизився її економічний еквівалент у порівнянні з доларом США.
Особливу увагу було приділено реформам у сільському
господарстві.
Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні
заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» (грудень 1999)
ліквідували колгоспно-радгоспну систему.
На цей час фактично завершилося розпочате в 1992 р.
паювання землі – розподіл колективної землі на ділянки (паї) між селянами –
членами колективних сільськогосподарських підприємств. Сім мільйонів громадян одержали
право на земельну ділянку. Однак, не маючи можливості обробляти земельні
ділянки, 90% власників паїв передали
свої ділянки на вкрай невигідних умовах в оренду. Велика кількість селян або не
одержала паїв, або їх уже втратила. Не одержала землі й більшість працівників
соціальної сфери.
У промисловому секторі економіки із численними
порушеннями і зловживаннями на користь невеликої групи людей продовжувалася приватизація
промислових підприємств. Великі та малі підприємства опинялися в руках
управлінців радянської епохи та людей, близьких до уряду.
У процесі приватизації сформувалася олігархічна група,
яка поступово потіснила «червоних директорів» і зайняла найбільшу й
найвпливовішу нішу в політичному житті суспільства.
Серед поодиноких нововведень, які сприяли позитивному
економічному розвитку в Україні та поповненню групи приватних підприємців,
стало введення в дію з 2000 р. Указу Президента України «Про спрощену систему
оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» (1998). Цим
указом створювалися сприятливі умови для розвитку малого бізнесу. До 2002
р. у сфері малого підприємництва працювало близько 23% зайнятого населення.
Перша половина 2000-х рр. характеризувалася певним
економічним зростанням.
Досягнення у промисловості ґрунтувалися в основному на
освоєнні нових видів продукції, які були конкурентоспроможними на світових
ринках.
Але цих змін не вистачило для закріплення стійких
позитивних показників економічного розвитку. Піднесення відбувалося передусім
за рахунок галузей, орієнтованих на експорт сировини та напівфабрикатів
(металургії, хімічної промисловості), і водночас залежало від імпорту
енергоносіїв. Хаотична й безсистемна приватизація не дала відповідального
масового господаря, який забезпечив би нові технології, інвестиції, робочі
місця. З’явилася велика кількість приватних підприємств, які мали
заборгованість з виплати заробітної плати, не здійснювали платежі до бюджету та
пенсійного фонду.
2. Олігархічна
система
Українські олігархи – група осіб, що набула статків чи
збагатилася завдяки контролю влади загалом, або її гілок, корупції та іншими
нелегальними шляхами, які з’явилися на економічній і політичній арені України
після здобуття нею незалежності 1991 року.
Відбулося невиправдане й незаконне зосередження
економічної та політичної влади в руках невеликої кількості людей (близько двох
десятків найпотужніших бізнес-груп). У 1999–2004 рр. в українській економіці
набрали сили й впливу такі
вітчизняні корпоративні структури, як «Інтертайп»,
«Індустріальний союз Донбасу» (згодом поділений на «ІСД» та «Систем Кепітал
Менеджмент»), група «Приват», «Укрпідшипник», група «Фінанси та кредит», група
«Укрсиббанк» тощо.
Завдяки парламентським і президентським виборам 1998–1999
рр. відбулася трансформація регіональних бізнес-груп кланового типу в олігархічні.
Олігархи оволоділи засобами масової інформації та почали активно втручатися у
велику політику, формуючи й підтримуючи різні політичні партії, депутатський
корпус.
Таким чином, влада перетворилася на виразника приватних
інтересів олігархів в економіці та політиці. Олігархічні фінансово-промислові групи
різко обмежили бюджетне фінансування інституцій науки, освіти, культури, які
становили важливу умову формування інтелектуального потенціалу країни.
3. Початок
інтеграції української економіки
в європейський і світовий економічний простір
Прагнення України стати повноправним членом Європейського
Союзу вперше зафіксовано в «Основних напрямах зовнішньої політики України» (1993).
На міжнародному рівні стратегію вибору озвучив Президент України Л. Кравчук 14
червня 1994 р. в м. Люксембург під час підписання Угоди про партнерство і співробітництво
між Україною і Європейським Співтовариством та його державами-членами.
У 1998 р. затверджено «Стратегію інтеграції України до Європейського
Союзу». У ній визначено основні пріоритети діяльності органів виконавчої влади
для створення передумов, необхідних для набуття Україною повноправного членства
в Європейському Союзі.
11 грудня 1999 р. Європейська Рада схвалила «Спільну
стратегію Європейського Союзу щодо України».
Зовнішньополітичні орієнтири України – не єдина причина
вибору європейської інтеграції. Важливу роль відігравали її внутрішньополітичні
пріоритети. Матеріальна основа європейської інтеграції передбачала реформування
в Україні всіх сфер суспільного життя та приведення його в цілому до рівня
найвищих сучасних стандартів.
Тим часом противники європейської інтеграції побоювалися,
що через високу конкуренцію на європейському ринку продовольчих і промислових товарів
вітчизняні продукти не зможуть конкурувати з європейськими. Найвагомішою
втратою України прогнозували погіршення стосунків з Російською Федерацією.
В умовах нечіткості перспектив у відносинах України з òС
Л. Кучма взяв курс на поглиблення стосунків з Російською Федерацією. У лютому 2003
р. Президенти України, Росії, Білорусі та Казахстану підписали спільну заяву
про новий етап економічної інтеграції та початок переговорного процесу щодо
формування єдиного економічного простору і «створення єдиної регулюючої
міждержавної незалежної Комісії з торгівлі та тарифів».
Додаток «Уряди України»
Квітень 1991 – жовтень 1992 р. |
Уряд В. Фокіна |
Жовтень 1992 – вересень 1993 р. |
Уряд Л. Кучми |
Вересень 1993 – червень 1994 р. |
В. о. голови уряду Ю. Звягільський |
Червень 1994 – березень 1995 р. |
Уряд В. Масола |
Березень 1995 – травень 1996 р. |
Уряд Є. Марчука |
Травень 1996 – липень 1997 р. |
Уряд В. Лазаренка |
Липень 1997 – грудень 1999 р. |
Уряд В. Пустовойтенка |
Грудень 1999 – квітень 2001 р. |
Уряд В. Ющенка |
Квітень 2001 – листопад 2002 р. |
Уряд А. Кінаха |
Листопад 2002 – грудень 2004 р. |
Уряд В. Януковича |
Грудень 2004 – січень 2005 р. |
В. о. голови
уряду М. Азаров |
Січень – вересень 2005 р. |
Уряд Ю. Тимошенко |
Вересень 2005 – серпень 2006 р. |
Уряд Ю. Єханурова |
серпень 2006 р – грудень 2007 р. |
Уряд В. Януковича |
грудень 2007 р. – січень 2010 р. |
Уряд Ю. Тимошенко |
Лютий 2010 – лютий 2014 р. |
Уряд М. Азарова |
Лютий 2014 – квітень 2016 р. |
Уряд А. Яценюка |
квітень 2016 р. – 29 серпня 2019 р. |
Уряд В. Гройсмана |
Дайте
відповіді на питання
1.
Охарактеризуйте
причини та економічні умови прийняття програми радикальних економічних реформ
1994 р.
2.
Яке
значення для економіки відіграла стабілізація фінансової системи?
3.
Назвіть
проблеми та пріоритетні напрями розвитку промисловості України. За рахунок яких
галузей в першу чергу пройшло скорочення продукції машинобудування?
4.
Чому
найвищими темпами в Україні йшло скорочення випуску продукції для воєнно –
промислового комплексу?
5.
Як
відбувався перехід до ринкових відносин у сільському господарстві?
6.
Чи можна говорити про наявність рівних
можливостей у сільського населення освоювати нові економічні відносини
господарювання?
7.
Що
стримувало процеси реформування на селі?
8.
Які
зміни у структурі суспільства може спричинити функціонування олігархічної системи?
9.
Чому
приєднання України до Європейського економічного простору викликало негативну
реакцію з боку однієї частини населення України і позитивну – з боку іншої?
10.
Яку роль у цих процесах відігравала ностальгія
за Радянським Союзом" Чи можна це явище вважати переконливим критерієм для
сучасного вибору України?
Домашнє завдання
Опрацювати
відповідний матеріал підручника § 33
Комментарии
Отправить комментарий