ТЕМА: УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В
ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
Записати в конспект тему, план
уроку і підкреслене в даній темі
1.
Стан освіти в
західноукраїнських землях
В Польщі мав місце процес уповільненого розвитку шкільної мережі і
переведення шкільних закладів на польську мову навчання. В 1924 р. польський
сейм прийняв закон про переведення українських шкіл на двомовне навчання.
Викладання історії і географії велося польською мовою, а вивчення польської
мови ставало обов’язковим. У багатьох школах вчителів – українців заміняли
вчителями – поляками. В 1921 – 1922 рр. в Східній Галичині українських шкіл
було майже порівну – понад 2 тис., то в 1937 – 1938 рр. – зменшилась до 360, а
кількість польських залишалася майже без змін.
Ще швидше відбувалася ліквідація українських шкіл на Волині. З майже 400
шкіл в 1937 – 1938 рр. залишилося лише 8 українських шкіл. Але навіть у таких
школах чимало українських дітей не могли вчитися. В 30-ті роки більше половини
українського населення Волинського воєводства були неписьменними. На Холмщині і
Підляшші українська мова взагалі не була введена до навчання.
Аналогічний процес мав місце і в Румунії. В Північній Буковині в 1927 р.
вже не залишилося жодної української школи.
У Закарпатті чехословацька влада не чинила перешкод для розбудови народної
освіти. В 1938 р. в краї налічувалося майже півтисячі народних
шкіл, п’ять гімназій, чотири учительські семінарії. Працював і вищий навчальний
заклад – Богословський ліцей.
Українським політичним і громадським організаціям вдалося організувати
діяльність недержавних закладів освіти. Так, у 1921 – 1925 рр. у Львові
нелегально діяли Український університет та Висока політехнічна школа. В
обох закладах викладали вчені, які втратили роботу після закриття українських
кафедр у Львівському університеті. Дипломи цих нелегальних закладів
визнавалися в Німеччині та Чехословаччині і давали можливість продовжувати
навчання за кордоном. На базі греко – католицької семінарії з ініціативи
митрополита А. Шептицького було створено Львівську богословську академію –
єдиний легальний вищий навчальний заклад у Галичині, де студенти навчалися
українською мовою.
В Чехословаччині офіційно функціонували Український вільний університет та
педагогічний інститут ім.. М. Драгоманова (1923 – 1933 рр.) у Празі, Українська
академія (1922 – 1935 рр.) у Падебрадах.
2. Розвиток науки
Вчені були згуртовані в науковому товаристві ім.. Т. Шевченка, яке було
започатковано в 1873 р. О. Кониським і М. Драгомановим як літературне
товариство, а в 1892 році стало науковим. В товаристві діяли три секції –
історико – філософська, філологічна та математично – природописно – лікарська.
За час головування в ньому М. Грушевського (1897 – 1913 рр.) воно перетворилося
у справжню академію наук. У період польської доби НТШ не мало фінансової
підтримки з боку Польщі. На кошти української громади велася велика робота з утримання
двох науково – дослідних інститутів, трьох музеїв, великої бібліотеки.
Іноземними членами НТШ були Альберт Енштейн, Марк Планк, Абрам Йоффе,
математики Давід Гільберт, Фелікс Клейн та ін.. У секціях і комісіях працювали
вчені, роботи яких здобули визнання у всьому світі літературознавець М. Возняк,
економіст І. Витанович, географ В. Кубійович, музикознавець Ф.
Колесса. НТШ було видано «Атлас України і суміжних земель», в 1930 – 1935
рр. з’явилась
тритомна «Українська загальна енциклопедія»
3. Мистецтво
Львівський журнал «Літературно – науковий вісник». І. Самчук
автобіографічна трилогія «Волинь», про життя українського села в роки першої
світової війни.
На сторінках журналу «Дзвони» вперше було надруковано твори талановитого
поета з Лемківщини Б. Антонича. В 1934 р. у Варшаві почав виходити
журнал «Ми», навколо якого об’єдналися переважно письменники – емігранти. Тут друкували
свої твори Ю. Липа, Є. Маланюк, О. Теліга.
В Західній Україні широковідомим було ім’я Івана Труша – пейзажиста, портретиста,
мистецтвознавця, критика, публіциста.
Яскравою індивідуальністю виявив себе Олексій Новаківський, талант якого
формувався у Краківській школі мистецтв. Він творив у стилі постімпресіонізму.
Твори: «Автопортрет», портрет дружини «Моя муза», низка квіткових триптихів,
пейзажів.
Одне з провідних місць в українському мистецтві займав хімік за професією і
художник за покликанням Петро Холодний. В останніх своїх роботах П. Холодний
спирався на старі українсько – візантійські зразки.
У міжвоєнний період провідне місце в розвитку національної культури в
західноукраїнських землях належало Галичині і Львову. Література і мистецьке
життя характеризувалася істотними успіхами, зберігало яскраві традиції
національної самобутності, формувало кадри української інтелігенції.
Дайте відповіді на питавння
1. Порівняйте процес розвитку української культури в УРСР і в Західній
Україні.
2. Які висновки ви можете зробити?
Опрацювати відповідний параграф підручника §28 пункт 1
Комментарии
Отправить комментарий