Тема уроку «Етносоціальні процеси»
Записати в конспект тему, план уроку і
підкреслене в даній темі
1. Зміни в соціальній
структурі населення
На початку 60-х років вдалося подолати жахливі для України демографічні
наслідки Другої світової війни, сталінських репресій та голодоморів.
Характерною ознакою
демографічних процесів були високі темпи росту чисельності мешканців міст.
1979 р., уперше за
тривалий період української історії, смертність сільських жителів перевищила
народжуваність — розпочалася депопуляція.
Основні причини
відтоку із села: важкі умови праці, її сезонний характер, ненормований робочий
день, незабезпеченість облаштованим житлом, велика різниця в оплаті праці
працівників промисловості та сільського господарства, відставання в торговому, медичному,
культурно-побутовому обслуговуванні та благоустрої сільських населених пунктів.
Розвиток промисловості
в 1950–1960-х рр. спричинив зростання чисельності робітників. Цей процес
продовжувався і в наступні десятиліття.
На прикладі робітничих
професій можемо спостерігати таке явище, як фемінізація певних професій.
Означену градацію варто враховувати, тому що жінок часто задіювали в тих
галузях, де оплата праці була нижчою. До того ж чоловіки мали широкий доступ до
сфери управління підприємствами (відсоток жінок у цій сфері був дуже низький).
Мізерні заходи з
техніки безпеки та охорони здоров’я, за відсутності комплексного впровадження
розробок з екологічного захисту, негативно позначалися на здоров’ї робітників.
Промислові регіони швидкими темпами перетворювалися на зони екологічного лиха.
Зрівнялівка в оплаті
праці була слабким стимулом для поліпшення ефективності праці робітників. Для
виправлення ситуації використовували такі методи: партійні осередки підприємств
активно залучали робітників до громадсько-політичної роботи, контролювали
проведення соцзмагань, ініціювали приєднання до руху винахідників і
раціоналізаторів.
Мінімальний розмір
пенсії робітника наприкінці 1970-х рр. був майже удвічі більший від середньої
пенсії колгоспника. Матеріальна винагорода праці теж була в рази вищою.
Негативні тенденції в
соціальній сфері.
А Уповільнення темпів
зростання реальних доходів населення;
Б збереження і поглиблення відставання від країн Заходу за рівнем
споживання на душу населення;
В загострення житлової проблеми;
Г погіршення рівня охорони здоров’я.
Деякі позитивні зміни справді відбулися, хоча їх масштаби явно
поступалися задекларованим. Так, уперше за роки радянської влади у людей зник
примарний страх голоду. Регулярно, протягом усього року почали отримувати
зарплату колгоспники. Із 1964 р. колгоспникам почали нараховувати і пенсію у
розмірі 12–30 крб
Із 1971 по 1985 р. грошова маса, яка перебувала в обігу, збільшилася в
3,1 раза, тим часом як виробництво товарів народного споживання — лише вдвічі.
Як наслідок, дедалі більше товарів повсякденного попиту, особливо якісних,
потрапляло до розряду дефіцитних. Довгі черги за цими товарами та гонитва
за «дефіцитом» були характерною ознакою побуту радянських людей у 70–80-ті
роки. На 1984 р. карбованець дорівнював 54 копійкам порівняно з карбованцем
60-х років, тобто «впав» в 1,85 раза.
Медичне обслуговування населення хоча й поліпшилося, утім, не
настільки, щоби уникнути численних проблем. Проте оснащеність
установ охорони здоров’я і якість медичного обслуговування залишалися
надзвичайно низькими. Тоді, коли рівень смертності у переважній більшості розвинених
західних країн знижувався, у Радянському Союзі — зростав. З 1965 до 1980 р. цей
показник на 1 тис. жителів зріс з 7,3 до 10,3 випадку. Що ж до України, яка
колись мала прекрасні природно-кліматичні умови, що могли сприяти довголіттю її
жителів, то смертність на її території почала зростати швидше, ніж по СРСР
загалом: з 7,6 випадку на одну тисячу населення у 1965 р., до 12,1 випадку у
1980 р.
В обстановці всевладдя і безконтрольності
номенклатурні верхи утворили власну, закриту систему постачання продовольства і
промислових товарів, що не знала дефіцитів і спекулятивних цін. Рада Міністрів і ЦК
Компартії мали спеціальні великі господарства, де вирощували екологічно чисті
городину і фрукти для вищих партійно-державних установ. Переробкою сільськогосподарської
продукції для номенклатурних верхів займалися спеціальні закриті цехи.
«Вищі інстанції» мали закриті кращі санаторії, поліклініки та лікарні,
що передбачували у віданні четвертого управління Міністерства охорони здоров’я,
будинки відпочинку, пансіонати, а також мисливські господарства. Для чиновників
партійно-радянського апарату зводилося поліпшене житло.
Вищі урядові і партійні службовці мали постійно закріплені за ними
цілорічні сімейні дачі. Квартири найвищих керівників обслуговували штатні покоївки,
що утримувалися за державний кошт.
Хатні робітниці, покоївки та інша домашня челядь навіть булла об’єднана
у спеціальну профспілкову організацію, а їхня служба зараховувалася до
трудового стажу.
2. Зміни в
національній структурі
Протягом 60–80-х років
відбувалося скорочення чисельності титульного етносу — українців. Це було
пов’язано зі зниженням народжуваності, старінням українців, а особливо через
великі масштаби міграції до України представників інших національностей. Мільйони українців, які виїхали за межі республіки на постійну або тимчасову
роботу, русифікувалися. Мільйони росіян, які приїжджали в Україну, полегшували
компартії зросійщення республіки. Асиміляційний тиск на українців набув
масштабності й став всепроникним у 1960 – 1980-ті рр.
Фактично повністю зрусифікованими були українські міста, за винятком західних
областей. Русифікація стала державною стратегією, а головний напрямок розвитку
національних відносин полягав у підтягуванні етносів до мови і культури
«великого російського народу».
Дайте відповіді на питання
1. Які основні зміни відбулись у соціальній сфері протягом 1953—1964
рр.?
2. Як би ви охарактеризували життєвий рівень населення у цей період?
3. Як впливали зміни в економіці на соціальну сферу?
4. Які зміни відбулись у соціальній та національній структурі населення
протягом 1965–1985 рр.?
5. Назвіть позитивні та негативні тенденції в соціальній сфері України
в цей період.
6. Що таке номенклатура?
7. Яким був моральний стан радянського суспільства?
Опрацювати відповідний матеріал підручника § 16
Комментарии
Отправить комментарий