ТЕМА: ПРОГОЛОШЕННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
Записати
в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни: УНР,
Жовтневий переворот (Жовтнева соціалістична революція), більшовики, агресія,
ультиматум, Раднарком (РНК), Народний Секретаріат
Основні дати:
25 жовтня (7 листопада) 1917 р. – більшовицький переворот в Петрограді;
29 – 30 жовтня 1917 р – бої в Києві
між прихильниками Тимчасового уряду і більшовиками;
7 (20) листопада 1917 р. – Третій універсал Центральної Ради, проголошення
УНР;
1. Більшовицька
революція в Росії
20 – 25 жовтня 1917 р. в Києві відбувся 3-й Всеукраїнський військовий
з’їзд. Виступаючи перед його делегатами, М. Грушевський головним завданням
найближчого часу назвав перехід до «творення української держави – Української
Народної Республіки». В. Винниченко запевнив присутніх, що Генеральний
секретаріат не відступить від своєї декларації, проголошеної 29 вересня, та
домагатиметься незалежності української виконавчої влади від Тимчасового уряду
й скликання Всеукраїнських установчих зборів.
Вагомою підтримкою Центральній Раді у боротьбі з Тимчасовим урядом були
рішення з’їзду народів Росії, який проходив у Києві 21 – 28 вересня 1917 р.
З’їзд засудив державну централізацію і
закликав до федеративної побудови Росії.
В розпал цих подій більшовики
повалили Тимчасовий уряд. ІІ Всеросійський з’їзд рад робітничих і солдатських
депутатів 25 жовтня 1917 р. утворив новий уряд – Раду Народних Комісарів на
чолі з В. Ульяновим – Леніним. Росія була проголошена Республікою Рад
робітничих, солдатських і селянських депутатів.
Для залучення на свій бік населення більшовики оприлюднили Декрет про мир і
Декрет про землю.
Оцінюючи наслідки Жовтневого перевороту в Петрограді, українські
революційні сили утворили три табори:
-
прибічники поваленого Тимчасового уряду,
спиралися на штаб КВО
-
більшовики
-
Центральна Рада та її прибічники
Українська влада одразу ж створила Крайовий комітет з охорони революції в
Україні, відповідальний перед ЦР.
За таких умов більшовики здійснили спробу захопити владу в Києві силою. Бої
розпочалися на Печерську, у районі заводу «Арсенал». Київські робітники
підтримали більшовиків загальним страйком. Після боїв 29 – 31 жовтня
війська, які зберігали вірність Тимчасового уряду, було виведено з Києва і
Центральна Рада перебрала владу до своїх рук. Більшовики визнали її крайовим
органом влади в Україні. Центральна Рада прийняла ряд постанов:
-
начальником тимчасового КВО було
призначено вірного ЦР підполковника В. Павленка;
-
поміщицькі і державні землі було
передано у розпорядження земельних комітетів;
-
Малій Раді доручалося затвердити закон
про вибори до Українських Установчих зборів, а також провести власне Установчі
збори;
Влада Генерального Секретаріату поширювалася додатково на території, де проживали українці: Катеринославщину, Харківщину, материкову Таврію, Холмщину, частину Курщини та Воронежчини (робота з картою)
2. ІІІ Універсал та проголошення УНР
В свою чергу, більшовики скликали засідання рад робітничих і селянських
депутатів спільно з представниками військових частин, які перебували під їхнім
контролем. Було прийнято рішення про усунення Центральної Ради від влади шляхом
скликання Всеукраїнського з’їзду рад робітничих і селянських депутатів та
обрання керівного органу під назвою «Центральна Рада». Більшовики хотіли
використати створені Центральною Радою форми державності, але влити в них
власний зміст.
20 (7) листопада 1917 р. на засіданні Малої Ради було обговорено і прийнято
ІІІ Універсал ЦР, яким було проголошено створення Української Народної
Республіки.
Основні положення Універсалу:
-
Україну проголошено Українською Народною
Республікою;
-
Підтверджено федеративний устрій Росії
-
Територію УНР визначено у межах 9
губерній. Остаточні кордони УНР і прилучення суміжних областей, де більшість
населення українське, «має бути встановлене за згодою зорганізованої волі
народів»
-
Подано програму майбутніх перетворень в
Україні:
а) скасовано право власності на землю поміщиків та інших нетрудових
господарств, а також на удільні, монастирські, кабінетні та церковні; землю
проголошено власністю народу і передано йому без викупу;
б) встановлено 8-годинний робочий день для робітників;
в) уряд зобов’язувався негайно розпочати мирні переговори;
г) проголошено свободу слова, друку, віросповідань, зібрань, страйків,
недоторканість помешкання, можливість вживання різних місцевих мов у зносинах з
усіма установами; надано національно – персональну автономію;
д) вибори до Українських установчих зборів призначено на 9 січня 1918 р.
(27 грудня 1917 р.), а їх скликання на 22 (9) січня 1918 р.
В І Універсалі була проголошена національна ідея, яка об’єднувала всіх
українців, а в ІІІ Універсалі було накреслено соціально – економічні заходи, до
яких представники різних кіл суспільства ставилися по різному.
3. Українсько – російський конфлікт
Помилки ЦР в сфері державотворення, непослідовність у вирішенні соціально –
економічних питань викликали розчарування мас. Цим скористалися більшовики,
які почали готувати в Києві нове повстання. Це повстання було зірване військами
ЦР, які 30 листопада оточили казарми збільшовичених частин, роззброїли їх і під
вартою в ешелонах відправили до Росії. Поблизу Вінниці 1-й Український корпус
генерала П. Скоропадського (60 тис.) перехопили 2-й гвардійський збільшовичений
корпус.
Наприкінці листопада відбулися вибори до Всеросійських Установчих зборів на
яких більшовики здобули 10% голосів, а українські соціал – демократи і есери –
75%. За цих умов більшовики змогли б захопити владу лише за підтримки зовні.
4. Внутрішня і зовнішня політика УНР
Проголошення УНР зміцнило статус Центральної Ради та Генерального секретаріату.
Вони стали повноправними органами влади в Україні й дістали можливість діяти
самостійно, без узгодження з російською владою. УЦР відмовилась визнавати Раду
народних комісарів у Росії, а Генеральний секретаріат утвердився в статусі
українського уряду.
Важливим для внутрішньої політики УНР стало створення власних збройних сил
на постійній основі з кадрових військовиків. У листопаді з фронту до Києва
прибули українізовані війська, які підтримували Центральну Раду. Окрім того,
формувалися й нові українські частини. Однією з них був Галицько-Буковинський
курінь Січових стрільців під командуванням Євгена Коновальця, створений з
полонених українців австрійської армії.
Формування Січових стрільців діяли упродовж усієї доби визвольних змагань. Вони
відмовилися навіть повертатися на Східну Галичину, коли там розгорнулася боротьба
за відродження української державності, оскільки поставили загальноукраїнські
інтереси вище регіональних. Гаслом січовиків, на той час, стали слова: «Дорога до Львова лежить через Київ».
Водночас зі здобутками у внутрішній політиці УНР були і прорахунки. Оголосивши
програму перебудови суспільства, уряд республіки не виявив послідовності в її
реалізації. Всупереч положенням Третього універсалу, Центральна Рада почала
відмовлятись від негайного вирішення аграрного питання, оголосивши, що
«...земельний лад на Україні мають підтвердити й остаточно встановити
українські Установчі збори». Така позиція УЦР призвела до посилення соціальної
напруги.
Спроби більшовиків установити в Україні свою владу підштовхнули УЦР
звернутися до крайових урядів Кубані, Дону, Криму, Молдавії та Сибіру з
пропозицією створити федерацію народів Росії. УЦР планувала в такий спосіб
перетворити Росію на федеративну державу й убезпечити українські землі та інші
території від більшовицької агресії.
УНР прагнула активізувати міжнародну діяльність і домагалая свого визнання.
У грудні 1917 р. голова Генерального секретаріату В. Винниченко прийняв посла
Франції Ж. Табуї, який прибув до України з офіційним візитом для налагодження
дипломатичних стосунків. Аналогічні кроки зробила Велика Британія. У грудні 1917 р. до Києва прибули військові представники
Антанти, яким було влаштовано урочисту зустріч. Але представників Антанти
здебільшого цікавило, чи буде УЦР тримати своїми військами фронт проти австро-угорських і німецьких
дивізій. Реальної підтримки від держав Антанти УНР не здобула.
Дайте відповіді на питання
1.
Які чинники вплинули на зміну політичного
курсу УЦР восени 1917 р.
2.
. Як поставилась УЦР до державного
перевороту в Петрограді?
3. Які політичні сили боролися за владу в Україні восени 1917 р.?
4. За яких обставин УЦР зосередила владу у своїх руках?
5. Хто надавав підтримку більшовикам у боротьбі за владу в Україні?
6. Спираючись на карту No 2, покажіть кордони УНР. Поясніть, з якими
подіями були
пов’язані зміни територіальних меж України восени 1917 р.
7. Чому був прийнятий Третій універсал?
8. Які положення Третього універсалу стали найважливішими для українського населення?
9. Назвіть основні напрями внутрішньої та зовнішньої політики УНР восени 1917
р.
10. Поясніть, чому ІІІ Універсал Центральної Ради не мав такого схвального
відгуку в суспільстві, як І Універсал.
Домашнє завдання
1.
Опрацювати відповідний параграф
підручника §6.
Комментарии
Отправить комментарий