ТЕМА УРОКУ “ЯЛТИНСЬКО –
ПОТСДАМСЬКА СИСТЕМА
МІЖНАРОДНИХ
ВІДНОСИН”
Записати
в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Основні дати:
4 – 11 лютого 1945 р. –
Кримська (Ялтинська) конференція
17 липня – 2 серпня 1945 р. –
Потсдамська (Берлінська) конференція
24 жовтня 1945 р. – ратифікація
Статуту ООН
10 грудня 1948 р. – Генеральна
Асамблея ООН прийняла «Загальну
декларацію прав людини».
Поняття і терміни: денацифікація,
демілітаризація, демократизація, репарації
Особистості в історії: Й.
Сталін, Ф. Рузвельт, В. Черчилль, Г. Трумен, К. Еттлі
1.
Зміни у світі
внаслідок другої світової війни
1. У Другу світову війну
Німеччина і Японія вступили як провідні
світові держави, а вийшли з неї як переможені.
2. СРСР і США, навпаки, після 1945 р.
перетворилися на наддержави.
3. Поширення комунізму в
світі. Утворився соціалістичний табір у Європі (Польща, НДР, Болгарія,
Угорщина, Чехословаччина, Югославія, Румунія, Албанія), потім в Азії (Китай,
Монголія, В’єтнам, КНДР, Лаос), у 1959 р. в Америці (Куба)
4. Посилення національно –
визвольних рухів у країнах Азії та Африки та розпад колоніальної системи
5. Розколів Німеччини (НДР і ФРН), Кореї (КНДР і Республіка Корея), В’єтнаму
(Південного і Північного), Китаю (КНР і
Тайвань)
6. Утворення ООН
7. Посилення суперечностей
між Москвою та Вашингтоном, початок «холодної війни».
Уроки
війни
1. Не допустити
Третьої світової війни, бо в ній не буде переможців
2. Політика Мюнхена щодо
«умиротворення» агресора, безпринципних угод і секретних протоколів мали
фатальні наслідки і сприяли створення умов для виникнення війни.
3. Не можна гарантувати
свою безпеку за рахунок інших країн.
4. Наявність тоталітарних
режимів з їхньою ідеологію і практикою та мілітаризмом, імперські амбіції
можуть призвести до великої світової пожежі.
2.
Риси Ялтинсько – Потсдамської системи міжнародних відносин
Кримська (Ялтинська) конференція відбулася 4–11 лютого 1945 р. у
Лівадійському палаці в Ялті. У ній взяли участь Й. Сталін, Ф. Рузвельт, У.
Черчілль, міністри закордонних справ трьох держав. Основною метою конференції
була координація дій союзників на заключному етапі війни. Обговорювалися
питання про післявоєнний устрій світу, у тому числі — про повоєнний устрій
Польщі та її кордони, про владу в Югославії після війни. Було вирішено скликати
25 квітня 1945 р. у м. Сан-Франциско (США) установчу конференцію, на якій
планувалось виробити статут Організації Об’єднаних Націй.
У Потсдамі, біля Берліна,
відкрилася конференція керівників СРСР, США і Великої Британії. СРСР
представляв глава уряду Й. Сталін, США — Г. Трумен, який став президентом
країни після смерті у квітні 1945 р. Ф. Рузвельта, Велику Британію —
прем’єр-міністр У. Черчілль, якого 28 липня (після поразки консерваторів на
виборах) змінив новий прем’єр-міністр К. Еттлі. Головне місце в роботі
конференції зайняла програма «трьох Д» — денацифікація, демілітаризація та
демократизація Німеччини.
Денацифікація
політичного життя — розпуск нацистської партії та її
філій, СС, гестапо, усіх нацистських військових і напіввійськових організацій;
активних членів НСДАП знімали з відповідальних посад у громадських організаціях
і на підприємствах; скасування всіх нацистських законів; засудження військових
злочинів і злочинців;
Демілітаризація — повне
роззброєння Німеччини, ліквідація всієї військової промисловості чи
встановлення контролю над нею;
Демократизація системи
правосуддя і місцевого самоврядування; німецькому народу надавалася можливість
перебудувати життя на демократичній основі.
Лідери трьох країн розглянули територіальні
питання.
СРСР було передано території
колишньої Східної Пруссії з містом Кенігсбергом.
Кордони Польщі згідно
домовленостями, досягнутими на Ялтинській конференції.
Підтверджено умови вступу СРСР
у війну з Японією
й. Сталін, Г. Трумен і К.
Еттлі підтвердили право народів, які постраждали від німецької агресії, на
одержання репарацій. Було вирішено
розділити весь флот Німеччини нарівно між СРСР, США і Великою Британією.
Італія передавала Югославії
півострів Істрія, півострів Пелла – Гоза, східну частину Юлійської крайни.;
віддавала Греції Додеканезькі острови; передавала Франції невеликі гірські
території; втрачала свої права на колишні колонії Еритрею, Лівію, частину
Сомалі.
Угорщина передавала СРСР Закарпатську
Україну; Румунії Північну Трансільванію; невеликі території на користь
Чехословаччини
Румунія погодилась на передання СРСР Північної
Буковини і Бессарабії
Кордони Болгарії залишались незмінними.
Із Фінляндією встановлювалися кордони, обумовлені договором 1940 р.
Австрія залишалась поділеною на зони
окупації
3.
Створення ООН
26 червня 1945 р. учасники конференції підписали Статут ООН (був
ратифікований 24 жовтня 1945 р.). Спочатку до складу ООН увійшла 51 держава.
З огляду на величезний внесок народів України і Білорусі в розгром нацизму та
фашизму, Білоруська РСР і Українська РСР увійшли до складу ООН як
держави-засновниці. Незалежність українського представництва була формальною,
доки наша держава перебувала у складі СРСР.
Поступово склад ООН розширився, її членами
ставали і країни, що зазнали поразки в Другій світовій війні, і нові незалежні
держави. На 2019 р.
членами Організації Об’єднаних Націй є 193 держави світу.
Метою ООН є забезпечення миру, правопорядку і
правосуддя на всіх континентах, відповідно до свого статуту.
Статутом ООН визначено такі цілі організації:
1.
підтримувати міжнародний мир і безпеку;
2. розвивати дружні відносини між націями на
основі поваги принципу рівноправ’я і самовизначення народів;
3. здійснювати співробітництво задля розв’язання
міжнародних проблем та для заохочення й розвитку поваги до прав людини й
основних свобод;
4. погоджувати дії націй для досягнення цих
спільних цілей
Головні органи ООН
Генеральна Асамблея
є вищим органом ООН. У ній представлені всі держави-члени ООН. Кожна
держава, незалежно від розмірів та кількості населення, має в ООН один голос.
Рада Безпеки (РБ), за Статутом ООН, несе головну
відповідальність за підтримку миру й безпеки. Рішення РБ є обов’язковими для
виконання всіма державами-членами ООН.
Постійними членами
Ради Безпеки ООН: Велика Британія, Китай, СРСР (Росія після
розпаду СРСР), США,
Франція і 10 непостійних членів РБ обирають на кожні два роки Генеральною Асамблеєю ООН.
Кожна держава — постійний член РБ — має право вето на будь-яке
рішення. Водночас постійні члени РБ ООН, коли вбачають загрозу своїм інтересам,
інколи зловживають правом вето, паралізуючи розв’язання важливих міжнародних
проблем. Останніми
роками ООН та інші міжнародні організації виявилися неспроможними протидіяти
прямій агресії РФ.
Генеральним
секретарем ООН є представник Португалії Антоніу Гутерреш),
Економічна і Соціальна Рада, Міжнародний Суд, а також Всесвітній банк
реконструкції та розвитку (ВБРР), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Організація
Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Всесвітня
організація охорони здоров’я (ВООЗ), Міжнародна організація праці (МОП),
Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та ін. У рамках ООН діють Світова організація торгівлі (СОТ) і
Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ).
ООН і Україна
Сьогодні Україна намагається використати
можливості ООН для стримання агресії Росії. Так, 17 грудня 2018 р. за
ініціативою України Генеральна Асамблея ООН ухвалила Резолюцію «Проблема
мілітаризації Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, Україна, районів
Чорного та Азовського морів». У документі
наголошується на безпекових загрозах, які
Росія створює для України, Чорноморського регіону і всієї Європи перекиданням
до Криму військ і зброї — зокрема, літаків і ракет, здатних переносити ядерний
заряд. Уперше з трибуни ООН пролунав прямий заклик до Росії негайно вивести з
Криму свої війська і невідкладно припинити його тимчасову окупацію.
4.
Загальна декларація прав людини (1948 р.) і
міжнародні пакти про права людини (1966 р.)
10 грудня 1948 р. була прийнята Загальна декларація прав
людини. Вона
проголошувала право людини на життя, житло, працю, волю; рівність усіх людей
перед законом; виключала будь-які форми дискримінації. Положення Декларації
лягли в основу всіх конституцій демократичних держав.
16 грудня 1966 р., на підставі ідей і норм Загальної декларації прав
людини, Генеральна Асамблея ООН ухвалила Міжнародні пакти про права людини. До
них належать Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права і
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. Україна підписала пакти в
1968 p., ратифікувала — у 1973 р.
Дайте відповіді на питання
1. У чому головні відмінності
мирних договорів із союзниками Німеччини після Другої світової війни порівняно
з Першою світовою війною?
2. Чому після Другої світової
війни у Європі не постали нові незалежні держави, як це було після Першої
світової війни?
3. Яка з держав – союзниць
Німеччини не була окупована союзними військами? Поясніть чому.
4. Які наслідки мала Друга
світова війна для людства?
5. Чому у війні народи СРСР
зазнали найбільших людських втрат?
6. Які уроки Другої світової
війни винесло людство?
7. Чи вважаєте Ви, що ООН у наші дні переживає кризу та потребує
реформування? Запропонуйте свої ідеї щодо реформування ООН.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник
«Всесвітня
Історія» 11 клас
І. Я. Щупак §1
питання 1 – 10
Комментарии
Отправить комментарий