Тема уроку «Китай»
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Поняття і терміни: «Рух 4 травня», Гоміндан, «особливий район», «Північний похід»
Основні дати і події.
4 травня – 28 червня 1919 р – «Рух 4 травня»;
січень 1924 р. – І з’їзд Гоміндану;
1925 – 1927 рр. – революційна війна Гоміндану проти мілітаристів півночі; вересень 1937 р. – створення єдиного фронту Гоміндану і КПК проти японських окупантів
Особистість в історії Сунь Ятсен, Чан Кайші, Мао Цзедун
Рух 4 травня
Китай безпосередньо не брав участі у Першій світовій війні. Проте Паризька мирна конференція прийняла рішення передати колишню німецьку орендну територію — провінцію Шаньдун — під управління Японії, що викликало масове незадоволення населення Китаю.
«Рух 4 травня»
«Рух почався з виступу студентів та учнів середніх шкіл Пекіну, які зібралися 4 травня 1919 р. на центральній площі столиці. Вони провели мітинг та демонстрацію протесту з вимогою анулювати поступки Японії («Двадцять одна вимога»), зроблені їй під час війни. Виступ пекінських студентів був підтриманий широкими колами китайської молоді та інтеліґенції й супроводжувався рухом за «нову культуру», наслідком якого стало створення нової письмової мови «байхуа», що відповідала розмовній.
Це була справжня культурна й літературна революція, що дала змогу залучити до писемності та полегшити освіту для мільйонів китайців… Значна частина молоді у цей час стала до лав суньятсенівської партії (Гоміндан) і Комуністичної партії Китаю (КПК)… «Рух 4 травня» сприяв також консолідації робітничого класу, що позначилося на організації його виступів, страйках.
У Шанхаї та інших містах відбулися демонстрації, політичні страйки, бойкотувалися японські товари. Китайський уряд був вимушений заявити про відмову підписати Версальський мирний договір і зняти з посад найбільш ненависних народові про японські налаштованих сановників».
Запитання
1. Проти чого виступали учасники «руху 4 травня»?
2. Які прошарки населення взяли участь у цьому русі?
3. Якими були досягнення даного руху?
Робота з документами
Вашинґтонський договір щодо Китаю від 6 лютого 1922 р. (витяг)
Стаття 1
Інші держави, що домовляються, окрім Китаю, згодні:
1. Поважати суверенітет, незалежність і територіальну та адміністративну недоторканність Китаю.
2. Надати Китаю цілковиту і нічим не обмежену можливість розвиватися й підтримувати життєздатний і стабільний уряд.
Використати свій вплив з метою справжнього встановлення та підтримки принципу «рівних можливостей» для торгівлі й промисловості усіх націй на всій території Китаю.
2. Внутрішньополітична боротьба в Китаї
Зібраний у квітні 1921 р. у Гуанчжоу (південь країни) надзвичайний парламент обрав Сунь Ятсена надзвичайним президентом Китайської Республіки. Але на півночі країни і обрання Сунь Ятсена не визнали.
1 липня 1921 р. у Шанхаї була заснована Комуністична партія Китаю (КПК). У ній переважали селяни, на яких лідер комуністів Мао Цзедун робив головну ставку в здійсненні своїх цілей. На півдні країни був сформований уряд з представників Гоміндану і КПК.
У цей же час у Північному Китаї перемогу здобуло угруповання, яке підтримували США і Велика Британія. Воно захопило владу в Пекіні в 1920 р.
3. Революційні події 1925 – 1927 рр.
«Рух 4 травня» став початком нового етапу в революційному процесі Китаю. Насамперед це вплинуло на формування партії Гоміндан (Національна партія).
1923 р., коли Сунь Ятсену — лідеру Гоміндану — поталанило прийти до влади в Південному Китаї, у провінції Гуандун, столицею якої є м. Гуанчжоу (Кантон), він розпочав роботу зі створення нової партії та власної армії.
На першому конгресі Гоміндану 1924 р., в якому взяли участь і комуністи, було проголошено політику єдиного фронту, осередком якого мала стати згуртована дисципліною й суворо централізована за радянським зразком група революціонерів радикального спрямування. За допомогою радянських військових радників — М. Бородіна, П. Павлова, В. Блюхера — була створена військова школа у Вампу, що стала кузнею кадрів революційних командирів і комісарів. Авторитет уряду Сунь Ятсена в Гуаньчжоу зростав. Смерть Сунь Ятсена у березні 1925 р. стала відчутною втратою для революції, проте не зупинила її розгортання.
4. Протиборство між Гомінданом і комуністами
Після захоплення навесні 1927 р. Шанхая і Нанкіна Чан Кайші переніс столицю в Нанкін і сформував т. зв. Нанкінський уряд. Він розірвав союз із комуністами і заявив про готовність встановити дружні стосунки з країнами Заходу. Цей крок означав розрив із СРСР і Комінтерном, і, отже, крах надій їхніх лідерів на китайський варіант світової революції.
Основні відмінності програмних цілей Гоміндану і КПК
|
Гоміньдан |
КПК |
|
Створення сильного державного апарату і вертикалі влади. |
Встановлення диктатури пролетаріату |
|
Проведення грошово-фінансової реформи, розвиток ринкових відносин. |
Розгортання аграрної революції конфіскація землі у поміщиків і заможних селян |
|
Державне регулювання економіки в поєднанні з розвитком приватного підприємництва |
Націоналізація заводів, фабрик, копалень, залізниць. Скасування приватної власності |
|
Заохочення розвитку підприємництва і національного капіталу. |
Повсюдне озброєння робітників і селян для створення опори нової влади |
|
Відновлення повного суверенітету Китаю. |
Повна орієнтація на ВКП(б) і Комінтерн. |
5. Дії комуністів. Мао Цзедун
Силами напів партизанської Червоної армії, на стику окремих провінцій Центрального Китаю було створено декілька районів, де влада належала Радам. У 1934–1935 рр. Мао Цзедун організував «Великий похід» на північ з метою захоплення влади. Червона армія зазнала нищівної поразки. Збройні сили Гоміндану відновили свою владу по всій території країни. «Радянські райони» припинили своє існування.
6. Зовнішньополітичний курс Гомінданівського режиму
Зовнішньополітичний курс гомінданівського керівництва визначався його прагненням встановити тісні стосунки із США і Великою Британією, іншими західними країнами на тлі загострення відносин з Японією. Чан Кайші в 1935–1936 рр. звернутися за військовою і фінансовою допомогою до Радянського Союзу. Але СРСР надавав величезну допомогу зброєю, фінансами і продовольством китайським комуністам.
7. Напад Японії на Китай у 1937 р.
7 липня 1937 р. Японія почала широкомасштабну війну проти Китаю.
Ще в грудні 1936 р. у Сіані на зустрічі керівників КПК і Гоміндану було досягнуто усної згоди про припинення Громадянської війни. У квітні 1937 р. КПК і Гоміндан уклали угоду про співробітництво. . З весни 1939 р. різко загострилися відносини між Гомінданом і КПК, що вилилися в нові збройні зіткнення.
Дайте відповіді на питання
1. Чому Гоміндан і КПК залишалися непримиренними у своєму протистоянні?
2. Що змушувало діяти їх спільно?
3. Які події відбувалися в зазначені дати:4 травня – 28 червня 1919 р., січень 1924 р., 1925 – 1927 рр., вересень 1937 р.
4. Які політичні сили вели боротьбу за владу в Китаї в 1930-ті рр..?
5. Розкажіть про Північний похід армії Чан Кайші у 1926 – 1927 рр.
Визначте основні реформи уряду Чан Кайші.
Домашнє завдання
Опрацювати підручник «Всесвітня історія» І. Я. Щупак, §20 пункт 1 - 6,
Комментарии
Отправить комментарий