4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

 

Тема уроку «Індія».

 

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

 

Поняття і терміни: бойкот, сатьяграха, ІНК, гандизм

 

Основні дати і події

1920 – 1922 рр. – перша кампанія непокори в Індії;

1930 – 1931 рр. – друга кампанія непокори;

11 березня 1930 р. – початок «соляного походу» М. Ганді;

 серпень 1935 р. – прийняття Великою Британією закону «Про управління Індією».

Особистість в історії    М. Ганді

 

 

1. Національно – визвольний рух після Першої світової війни

 

Ще в одній східній країні Перша світова війна стала поштовхом до зростання національно-визвольного руху.

Безпосереднім приводом до початку піднесення визвольного руху 1919–1922 рр. були реформи Монтегю—Челмсфорда, що закріплювали колоніальний стан країни, а також закон Роулетта, спрямований проти учасників визвольного руху в країні.

Запитання

1. Що спричинило загострення відносин між Індією та Великою Британією?

2. Які верстви населення стали ядром індійського національно-визвольного руху?

3. Які закони, прийняті англійським урядом, ще більше ускладнили ситуацію в країні? Розкрийте їх зміст.

 

2. М. Ганді і гандізм

Повідомлення учня про Махатму Ганді

1. Які якості характеру Махатми Ганді допомогали йому як політику?

2. Як змінилася тактика борців за незалежність Індії після приєднання до них Махатми Ганді?

Основні принципи соціально-політичного й філософсько-релігійного вчення гандизму:

• досягнення незалежності Індії через залучення до боротьби широких народних мас за дотримання ними принципу ненасильництва;

• засудження класової боротьби;

• визнання гармонії класових інтересів і вимога розв’язання всіх конфліктів через арбітраж, виходячи з концепції опіки селян поміщиками, а робітників — капіталістами;

• прагнення об’єднати в боротьбі за незалежність усіх індійців, незалежно від релігії, національності, касти і класу, під керівництвом ІНК.

Сатьяграха передбачала:

• відмову від титулів, наданих британцями;

• бойкотування урядових установ, навчальних закладів;

• організацію мирних демонстрацій, політичних страйків;

• у виняткових випадках — відмову від сплати податків.

 

3. Кампанії громадянської непокори

Перша кампанія громадянської непокори почалася 6 квітня 1919 р.

10 квітня 1919 р. англійська влада вислала з міста Амрітсара двох видатних громадських діячів — доктора Кітчлу і доктора Сатьяпала. 13 квітня на площі відбувся мітинг жителів міста в знак протесту проти цієї акції. Англійські солдати, викликані напередодні в місто, загородили вихід із площі і відкрили вогонь по беззбройному натовпу. Майже тисячу чоловік було вбито і вдвічі більше поранено.

Восени 1920 р. ІНК відмовився від співробітництва з англійцями в проведенні реформ і прийняв план «прогресивного ненасильницького неспівробітництва» з метою досягнення свараджа (самоврядування, незалежності) і задоволення вимог індусів і мусульман 4 лютого 1922 р. у містечку Чаурі-Чаура натовп селян спалив загнаних у приміщення 22 поліцейських. Ганді різко засудив цей акт самосуду й оголосив про припинення кампанії громадянської непокори.

Друга кампанія громадянської непокори почалася в 1930 р.

Сигналом до початку другої кампанії громадянської непокори мало стати демонстративне порушення монополії колоніальної влади, що існувала в Індії, на видобуток і продаж солі. Монополія робила сіль дуже дорогою і малодоступною для бідняків. У березні 1930 р. Ганді в супроводі декількох десятків послідовників рушив у тритижневий похід до узбережжя Аравійського моря, щоб випарувати сіль з морської води. Треба було пройти шлях у 400 км. Вся країна стежила за «соляним походом», до якого приєднувалися тисячі добровольців.

За цих умов керівництво ІНК прийняло рішення піти на компроміс з англійцями й укласти угоду за назвою Делійський пакт, або пакт Ірвіна–Ганді.

 

4. Проблема деколонізації і майбутнього країни

Вийшовши на волю, Ганді дав згоду на участь у конференції «круглого столу», скликаній у Лондоні для обговорення індійських проблем. Не домігшись у Лондоні жодних поступок, Ганді в січні 1932 р. оголосив початок нового етапу другої кампанії громадянської непокори.

У серпні 1935 р. англійський парламент ухвалив нову для Індії програму реформ. Виборча реформа передбачала розширити (до 12% населення) участь громадян Індії у виборах шляхом зниження майнового й іншого цензів, надати місцевим законодавчим органам значні права.

У цьому ж 1935 р. англійці нав’язали Індії антидемократичну конституцію, яку один з лідерів ІНК Дж. Неру назвав «рабською». Закон «Про управління Індією» (Конституція Індії) передбачав перетворення Індії на федерацію провінцій і князівств при збереженні усієї влади в руках англійського віце- короля.

У 1937 р. пройшли вибори до центральних і провінційних законодавчих зборів за новою виборчою системою. Національний конгрес одержав більшість виборчих місць у 9 з 11 провінцій Індії і сформував там місцеві уряди.

 

Дайте відповіді на питання

 

 1. Якою була мета «соляного походу» М. Ганді? У чому полягали наслідки цього походу?

2. У чому заслуги М. Ганді перед Індією?

3. Чому народи багатьох країн ушановують пам'ять М. Ганді?

4. Надайте власну оцінку діяльності М. Ганді.

5. Назвіть ім’я лідера індійського національно – визвольного руху в 1920 – 30-ті рр..

6. Назвіть провідну політичну партію Індії

7. Як проходила перша кампанія громадянської «непокори»?

8. Поясніть значення понять: Гоміндан, сатьяграха.

 

 Домашнє завдання

Опрацювати підручник «Всесвітня історія» І. Я. Щупак,  § 20 пункт  7 – 10;

підручник