Тема уроку «Італія після Першої світової війни»

 

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

 

Основні поняття і терміни: «Корпоративна система, дуче,  «фашизм».

Особистості в історії: Б. Муссоліні

Основні дати:

24 – 28 жовтня 1922 р. – похід на Рим;

29 жовтня 1922 р. – призначення Б. Муссоліні керівником уряду;

1929 р. – Латеранські угоди

 

1.                Наслідки Першої світової війни для Італії.

1. Італія опинилася у військово-політичній та фінансовій залежності від своїх союзників.

 2. Вона не отримала від своїх союзників обіцяних територій Далмації та Фіуне.

3. Італія втратила у війні 650 тис. загиблих і понад 1 млн поранених, 1,5 млн потрапили в полон.

 4. Італія втратила третину національного багатства.

 5. У країні не вистачало предметів першої необхідності, палива, продовольства.

 6. Сільське господарство було підірване мобілізацією до армії працюючої частини селянства.

 7. Якщо до війна Італія була експортером продовольства, то після війни вона мала купувати продовольство за кордоном.

8. Внутрішній державний борг Італії з 1915 по 1919 рр. зріс з 15,3 млрд лір до 49,9 млрд лір.

9. Зовнішній борг країни становив 19,2 млрд лір.

10. Вартість національної грошової одиниці — ліри — упала у 5 разів.

 11. Значно зросли ціни на продукти харчування й товари першої необхідності.

12. У 1919–1920 рр. в Італії відбувалися антиурядові виступи робітників,

13. Мілітаризація економіки зумовила значне зростання ролі важкої промисловості. 14. Італія з аграрної країни перетворилася на аграрно-індустріальну (набули розвитку металургійна, машинобудівна та хімічна галузі промисловості; з’явилися й зміцніли свої позиції завдяки державним кредитам такі гіганти, як «Ансальдо», «Ільва», «Фіат», «Бреда»).

Проблемне запитання

• Чи можна вважати Італію «переможеною в таборі переможців»?

 Отже, Італія, перебуваючи у стані переможців, почувалася переможеною. Прагнення реваншу та почуття приниження національної гідності стали важливими чинниками для розвитку політичного життя в країні.

 

2. Криза італійського парламентаризму

Перші післявоєнні роки в Італії (1918–1920 рр.) ознаменувалися наступом лівих сил, які намагалися підпорядкувати собі робітничий і профспілковий рухи країни.

16 листопада 1919 р. відбулися парламентські вибори. Вони принесли перемогу соціалістам. В умовах політичної кризи в травні 1921 р. за вимогою Дж. Джолітті провели дострокові парламентські вибори. Вперше до парламенту обрали фашистів (35 мандатів), в яких прем’єр-міністр вбачав альтернативу лівим силам.

 

3. Прихід фашистів до влади. Б. Муссоліні

Італія стала батьківщиною фашизму. І це не випадково. Великі підприємці, численні дрібні власники, селяни були вкрай стурбовані розвитком лівого руху, який прагнув насамперед переглянути ставлення до власності.

У березні 1919 р. у Мілані відбувся перший зліт фашистів. Він і поклав початок першої фашистської організації Італії — «Фашио ді комбаттіменто» («Союз боротьби», або «Союз фашистських бойових загонів»). У основі програми фашистського руху (1919 р.) лежали три головні ідеї: співробітництво всіх соціальних груп; сильна державна влада, що забезпечувала б це співробітництво;  націоналізм («нація понад усе!»).

Слово        «фашизм»  походить   від     італійського        слова «фашио»    (іноді         «фаши»),    що    означає      «зв’язування»,    «пучок».

Італійські війська під проводом поета Габріеле Д’Аннунціо не виконали наказу про відхід і 12 вересня 1919 р. самочинно окупували місто Фіуме. Упродовж 16 місяців Д’Аннунціо, що привласнив собі титул «начальника», порядкував у місті, застосовуючи уже тоді елементи політичного стилю фашистської Італії. Достатньо пригадати масові ходи й паради його прихильників у чорних сорочках під прапорами із зображенням мертвої голови, войовничі пісні, вітання на давньоримський зразок й емоційні діалоги натовпу з його вождем.

23 березня 1919 р. у Мілані Муссоліні створив організацію «Бойові загони», яка перебрала за зразок політичний стиль Д’Аннунціо.

Уряд і поліція не тільки не заважали фашистам, але навіть заохочували їх. Фашизм отримує могутніх заступників в особі Загальної конфедерації промисловців і поміщицьких союзів.

1. Які верстви населення ставали на бік фашистів і чому?

2. Чому інтеліґенція — мисляча частина суспільства — опинилася поза інтересами фашистів?

3. На яких почуттях базувався фашизм після 1918 р.?

4. Які чинники стали визначальними у фашистській ідеології? Як на вашу думку, чому саме вони?

Коли фашисти 28 жовтня йшли колонами на Рим, дуче ( Б. Муссоліні) перебував у редакції газети «Пополо д’Італія» в Мілані. Удень 29 жовтня 1922 р. дуче одержав довгоочікувану звістку про призначення його прем’єр-міністром. Так Італія стала першою в світі державою, де до влади прийшли фашисти.

 

4. Встановлення Фашистської диктатури

У перші роки перебування при владі фашисти не зважувалися відкрито заборонити опозиційні партії, робітничі і профспілкові організації.

З іншого боку, відразу після перевороту, у грудні 1922 р. виникла «Велика фашистська рада» (ВФР), а в січні 1923 р. королівським декретом було закріплене створення фашистської міліції, що відтепер мала назву «Добровільна міліція національної безпеки» (ДМНБ). ВФР робила висновки щодо законопроектів перед поданням їх у парламент, контролювала діяльність самого уряду.

1926 рік став переломним для фашистського руху. Муссоліні і його соратники розпочали запеклу атаку на опозицію, державні інститути країни.

У 1928 р. було ухвалено закони, які фактично покінчили з парламентським ладом. Зокрема, був установлений новий порядок виборів до парламенту

У ці роки відбувалося зближення фашистського уряду з католицькою церквою. її глава папа Пій ХI оголосив Муссоліні людиною, «посланою Італії провидінням», і вступив з ним у союз, спрямований проти демократичного руху в країні. У лютому 1929 р. уряд Муссоліні уклав з папою так звані Латеранські угоди. За цими угодами на частині території Риму створили папську державу — Ватикан, що мала всі права суверенної держави. Католицька церква зобов’язалася молитися за італійського короля і дуче, а її єпископи — приносити присягу про те, що вони будуть вірні державі, королю і дуче, і вимагати того самого від підлеглого їм духівництва.

1. Як ви вважаєте, чому населення Італії пішло за Муссоліні?

2. Як відбувався процес формування культу особи дуче?

 

5. Створення корпоративної системи в Італії.

Корпоративізм — вид соціальної організації суспільства, що    характеризується наявністю твердої       ієрархічної системи влади, у якій одержавлені корпорації,         що об’єднують         робітників  і        підприємців        за      галузевою  ознакою,    тримають під контролем практично все економічне і соціальне життя країни. «Корпоративна держава» — одна  з форм авторитарного політичного        режиму,     ідеологи якого    розглядають державу як сукупність корпорацій,         що    виконують певні соціальні    функції.

21 квітня 1927 р. ВФР була опублікована «Хартія праці». «Хартія праці» проголосила державотворення й оголошує страйки та інші форми боротьби пролетаріату карним злочином. Хартія була спрямована на затвердження ідеї союзу про співробітництво класів «в ім’я загальних національних інтересів». Вихідним пунктом такого роду ідеології була перша стаття хартії:

В основу «нової фашистської держави» були покладені корпорації, що об’єднують підприємців і робітників за галузями виробництва. Проте протягом ряду років ці корпорації залишалися тільки на папері, тому що їх створення наштовхнулося на серйозні труднощі. Опиралися цьому й робітники, й підприємці. Підприємці були незадоволені тими розділами «Хартії праці», де містилися гарантії для робітників: принцип оплати праці, право на щорічну оплачувану відпустку, компенсацію для звільнених не через провину робітників та ін. Ці досить скромні й суто декларативні обіцянки викликали невдоволення підприємців. Складалося враження про серйозні суперечності між буржуазією як класом і фашизмом як державною владою. Фашистська пропаганда старанно працювала в цьому напрямі, насаджуючи тезу про «надкласовий» характер фашистської держави. Такого роду пропаганда особливо посилилася в період економічної кризи, що вразила Італію в 1927

1. Що таке «Латеранський конкордат»?

 

Дайте відповіді на питання

  1. Які верстви населення ставали на бік фашистів і чому?

  2. Чому інтеліґенція — мисляча частина суспільства — опинилася поза   інтересами фашистів?

3. Як ви вважаєте, чому населення Італії пішло за Муссоліні?

  4. Як відбувався процес формування культу особи дуче?

 

1.                Назвіть нові державні організації Італії 20-х років ХХ ст.

2.                Як ви розумієте термін «корпоративна система»?

7. Що таке «Латеранський конкордат»?

8. Які привілеї для Папської держави передбачались у ньому?

9. Які зобов’язання взяв на себе Ватикан у відповідь за надані привілеї?

 

 

Домашнє завдання

Опрацювати  матеріал підручника «Всесвітня історія» І. Я. Щупак,  §12

                        виконайте тестові завдання                  

         підручник

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

21 кух Історія Україна Контрольна робота 27. 03.

21 кух 30. 03.