4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

 

Тероку «Болгарія в міжвоєнний період».

 

Запишіть тему, план уроку та підкреслене в даній темі.

 

Основні дати і події. 27 вересня 1918 р. – проголошення республіки в Радомирі;

 9 червня 1923 р. – державний переворот;

19 травня 1934 р. - державний переворот;

листопад 1935 р. - установлення монархо – фашистської диктатури.

Особистість в історії  Борис ІІІ, А. Стамболійський, К. Георгієв

 

1. Болгарія наприкінці  Першої світової війни

У 1918 р. активізувалися антивоєнний та демократичний рухи. Революційна ситуація переросла у революційний вибух, коли у вересні 1918 р. війська Антанти прорвали фронт болгарської армії в районі Доброполе. У військах, що відступали, розпочалося стихійне повстання солдатів під гаслами «На багнет винуватців війни!», «На Софію!». Повстанці захопили головний штаб болгарської армії та заарештували офіцерів… Уряд, не маючи сил придушити повстання, надіслав для переговорів делегацію, до якої входили популярні діячі Болгарського хліборобського народного союзу (БХНС) Александр Стамболійський і Райко Даскалов. Іншу делегацію було відправлено до командування Антанти з проханням про перемир’я… Даскалов не виправдав довіри уряду — він приєднався до повстанців і 27 вересня в Радомирі проголосив республіку на чолі зі Стамболійським…

Болгарія як член Четверного союзу у Першій світовій війні за результатами Нейїського договору була відрізана від Егейського моря і втратила значну частину своєї території. Болгарії заборонялося мати армію чисельністю понад 20 тис. вояків, авіацію, військово-морський флот тощо. Упродовж 37 років країна повинна була сплатити 2 250 млн золотих франків репарацій. Усе це ускладнило і без того важке становище Болгарської держави.

Запитання

1. Яких жертв вимагала війна від Болгарської держави?

2. Що стало переломним моментом у розгортанні антивоєнного та демократичного рухів?

3. Де, коли і на чолі з ким було проголошено Болгарську республіку?

 

2. Політика уряду А. Стамболійського

У серпні 1919 р. на виборах до Народних зборів переміг БЗНС і його керівник О. Стамболійський очолив коаліційний уряд.

Було прийнято закони про трудову повинність та про трудову поземельну власність, запровадженно прогресивний прибутковий податок, зменшено податки на землю та худобу, створено земельний фонд з монастирських та державних земель. Безземельні та малоземельні селяни отримали змогу купувати землю на пільгових умовах.

Завдяки гнучкій зовнішній політиці, зорієнтованій на Францію, О. Стамболійському вдалося досягти значного послаблення репараційного тиску.

Успіхи уряду БЗНС занепокоїли їхніх політичних опонентів як у таборі правих («Народний зговір» професора Софійського університету О. Цанкова), так і в лівому русі (комуністів)

 

3. Червневі події 1923 р. у Болгарії

Наприкінці 1920 р. праві партії розпочали боротьбу проти «хліборобського» уряду… Навесні 1922 р. сформувалася «Народна змова» — невелика організація, що об’єднала групу правих елементів болгарського суспільства, які поставили за мету повалення уряду БХНС і встановлення авторитарного режиму. Завдяки зусиллям «Народної змови» влітку . Цар, залишаючись осторонь, уміло спрямовував дії супротивників уряду БХНС. Вважаючи ситуацію сприятливою для здійснення змови, керівництво «Народної змови» та Військової ліги, яким таємно диригував Борис III, в ніч проти 9 червня 1923 р. вчинило державний заколот. Міністрів і депутатів БХНС заарештували змовники, а А. Стамболійського, який намагався організувати опір, по-звірячому вбили. Народне протистояння змові було придушене.

Внаслідок перевороту владу захопив уряд на чолі з одним із лідерів «Народної змови» Александром Цанковим. Провідні посади в ньому обіймали військові. У їхніх руках були армія, поліція, місцева адміністрація, а політичні партії відігравали другорядну роль. Новий режим мав військово-фашистський характер. Це була відверта диктатура реакційних сил суспільства. Репресії та переслідування були спрямовані проти БХНС, Болгарської комуністичної партії (БКП) та інших лівих партій.

 Запитання

1. Які дві політичні сили сформувалися у Болгарії в 1922 р.?

2. Яку мету переслідували новостворені організації?

3 и наслідки даної події для Болгарії?

 

4. Вересневе повстання 1923 р. у Болгарії

Вересневе повстання 1923 р. стало прямою відповіддю лівих сил на встановлення військово-фашистської диктатури. Під час перевороту БКП посіла позицію нейтралітету, що спричинило критику керівництва партії з боку як Комінтерну, так і рядових комуністів. ЦК БКП на засіданні 5–7 серпня 1923 р. виніс рішення про збройне повстання. Було розпочато переговори з керівництвом лівих партій. Соціалісти відкинули пропозиції про співробітництво, сповідуючи тактику ненасильницьких дій, а з БХНС було підписано угоду про спільні дії диктаторського режиму. В керівництві БКП точилися серйозні суперечки щодо питання про збройне повстання.

. Перші збройні бої почалися 13 вересня під Казанликом, а 19 вересня спалахнуло повстання в Південній Болгарії, у Старозагорському окрузі. Масового характеру набуло повстання в Північно-Західній Болгарії. Розпочавши його у визначений строк, тобто в ніч проти 23 вересня, повстанці захопили м. Фердинанд (нині Михайловград) та інші населені пункти. Декілька днів точилися запеклі бої проти урядових військ, але 27 вересня повстанці мусили залишити Фердинанд, а потім відступити за кордон. У Софії, де владі вдалося заарештувати деяких керівників ГРК, повстання не відбулося.

Запитання

1. Як поводилося керівництво БКП після встановлення фашистської диктатури в країні?

2. Що спонукало їх до рішучіших дій?

3. Хто очолив повстання 23 вересня 1923 р.?

4. Якими були наслідки повстання?

5. Чому, на вашу думку, це повстання зазнало поразки?

 

5. Болгарія в 1923 – 1930-х роках

У 1926 р. було сформовано уряд «Демократичної змови» (об’єднання центристських партій) на чолі з А. Ляпчевим. Він проголосив програму, яка базувалася на поверненні до конституційного порядку і прагнув стабілізувати обстановку в країні. Було дозволено діяльність багатьох заборонених раніше громадських і політичних організацій. Комуністи зареєстрували свою нову партію — Болгарську робітничу партію (БРП) і відновили політичну діяльність

У 1929 р. країні завдала удару економічна криза, що тривала до 1934 р. У суспільстві назріли умови для встановлення нового авторитарного режиму.

19 травня 1934 р. Військова ліга та «Ланка» здійснили військовий переворот, поваливши уряд Народного блоку. Заколотники фактично скасували в країні Тирновську конституцію 1879 р., розпустили політичні партії, обмежили громадянські права і свободи. Але більшість військових не підтримала армійську верхівку.

Владолюбний цар спираючись на підтримку монархічно налаштованого офіцерства і Національно-соціального руху, домігся в січні 1935 р. відставки уряду К. Георгієва. Уся влада в країні зосередилася в руках монарха, який прагнув надати своєму правлінню надпартійного характеру. Усі партії і політичні організації заборонили. Основу монархічної диктатури становили офіцери болгарської армії. У зовнішній політиці головною тенденцією була орієнтація на Німеччину. 1 березня 1941 р. уряд Б. Філова підписав договір про приєднання Болгарії до Антикомінтернівського пакту. Того самого дня гітлерівські війська як союзники окупували Болгарію. Країна перетворилася на сателіта нацистської Німеччини, але її керівництво в категоричній формі відмовилося взяти участь у війні проти Радянського Союзу.

 

Дайте відповіді на питання

 

1. Якими були наслідки Нейїського договору для чинного уряду?

2. Яка партія стала одноосібно правлячою політичною силою у Болгарії?

3. Що ставив на меті Стамболійський, проводячи ряд соціально- економічних реформ?

4. Які реформи були проведені урядом Стамболійського? Чи були вони популярними серед населення і чому?

5. Які дві політичні сили сформувалися у Болгарії в 1922 р.?

6. Яку мету переслідували новостворені організації?

7. Коли відбувся державний переворот у країні? Які політичні сили стали на чолі перевороту?

8. Якими були наслідки даної події для Болгарії

9. Як поводилося керівництво БКП після встановлення фашистської диктатури в країні?

10. Що спонукало їх до рішучіших дій?

11. Хто очолив повстання 23 вересня 1923 р.?

12. Якими були наслідки повстання?

13. Чому, на вашу думку, це повстання зазнало поразки?

 

 

VII. Домашнє завдання

Опрацювати підручник «Всесвітня історія» І. Я. Щупак,  §18 пункт  7 – 11

Питання 3, 5, 7, 9