4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

 

Тема уроку «Радянізація західноукраїнських земель»

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

1. Посилення радянізації в західних областях УРСР

Після звільнення України від німецьких військ на західноукраїнських

землях розпочався повторний процес їх радянізації.

Радянізація включала в себе колективізацію, індустріалізацію, культурну революцію і масові репресії проти невдоволених новою владою.

Крім небажання набувати статусу «радянського народу», західні українці пам’ятали перші уроки спілкування з радянською владою 1939 – 1941 рр.

Задля радянізації регіону використовували такі технології:

- придушення опору, використання каральної системи (репресії, депортації, виселення, ліквідація нерадянських інституцій)

- накопичення в регіоні людських, передусім військових, ресурсів – рушійних сил радянізації

- централізація в управлінні економічним розвитком регіону за великих

капіталовкладень

- заходи зі зменшення кількості місцевого населення як головних опонентів радянізації

- проведення потужної пропаганди та агітації про переваги радянської

системи перед капіталістичною.

2. Національно – визвольний рух у 1944 – 1950 рр.

Протистояння було жорстким з обох боків. У 1944 р. повстанський рух поширювався на територію 150 тис. км2 з населенням близько 15 млн осіб. Чисельність бойових одиниць досягла 100 тис. осіб. Організаторським ядром і ударною силою опору стали формування УПА.

Тактика боротьби повстанців з радянськими військовими та частинами НКВС у процесі протистоянь змінювалася. Якщо в останні роки німецько-радянської війни УПА діяла великими з’єднаннями, то після її завершення великі підрозділи ділилися на невеликі групи, здатні діяти партизанськими методами.

УПА здійснювали збройно - пропагандистські рейди на території Чехо – Словаччини (1947), Угорщини (1947), Румунії (1948 – 1949), спроба прорватися в Східну Прусію через Білорусь (1947 – 1948). На початку 1948 р. деякі загони прорватися у Західну Німеччину та Австрію.

Протягом 1945 – 1949 р. радянське керівництво п’ять разів оголошувало амністію для учасників повстанської боротьби.

Боротьба радянської влади з потенційними учасниками національно-визвольного руху від бувала ся в кількох напрямах:

- фізичне знищення

- примусові переміщення населення: мобілізація до лав Червоної армії, систематичні виселення, примусові залучення до роботи на промислових підприємствах у різних районах СРСР, депортації

- застосування потужного морально-психологічного тиску на населення: дискредитація національної ідеї, нагнітання страху перед численними каральними заходами, провокації, шантаж, тиск на сім’ю.

5 березня 1950 р. в сутичці в Білогорщі під Львовом загинув командир УПА Р. Шухевич (генерал Тарас Чупринка)

Останній командувач УПА Василь Кук (1913–2007)

Остання сутичка кількох вояків УПА зі службовцями МВС і КД відбулася 14 квітня 1960 р. поблизу хутора Лози Підгаєцького району на Тернопільщині.

Сильного удару націоналістичному руху було завдано після вбивства агентом КДБ у Мюнхені Л. Ребета (1957) і С. Бандери (1959).

Дайте відповіді на питання

1. Які методи використовувалися при відновлені радянського режиму в Західній Україні?

2. За рахунок кого формувався партійно – державний і господарський апарат в Західній Україні?

3. Які галузі промисловості розвивалися в Західній Україні на початку 50-х років?

4. Якими методами здійснювалася колективізація селянства в Західній Україні? Порівняйте з відповідними процесами в Наддніпрянщині 1929 – 1933 рр.

5. Чому радянський режим ініціював ліквідацію УГКЦ? Якими методами це було зроблено?

6. Що спричинило продовження повстансько – підпільної боротьби в Західній Україні після завершення Другої світової війни?

7. Охарактеризуйте форми антирадянської боротьби УПА і оунівського підпілля.

8. До яких дій вдавалося радянське керівництво у боротьбі з повстанцями?

9. Наскільки успішною виявилася радянізація Західної України?

Домашнє завдання

Опрацювати § 5 підручника

підручник     Фільм       фільм 2