Тема уроку «Радянізація західноукраїнських земель»
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Посилення радянізації в західних областях УРСР
Після звільнення України від німецьких військ на західноукраїнських
землях розпочався повторний процес їх радянізації.
Радянізація включала в себе колективізацію, індустріалізацію, культурну революцію і масові репресії проти невдоволених новою владою.
Крім небажання набувати статусу «радянського народу», західні українці пам’ятали перші уроки спілкування з радянською владою 1939 – 1941 рр.
Задля радянізації регіону використовували такі технології:
- придушення опору, використання каральної системи (репресії, депортації, виселення, ліквідація нерадянських інституцій)
- накопичення в регіоні людських, передусім військових, ресурсів – рушійних сил радянізації
- централізація в управлінні економічним розвитком регіону за великих
капіталовкладень
- заходи зі зменшення кількості місцевого населення як головних опонентів радянізації
- проведення потужної пропаганди та агітації про переваги радянської
системи перед капіталістичною.
Національно – визвольний рух у 1944 – 1950 рр.
Протистояння було жорстким з обох боків. У 1944 р. повстанський рух поширювався на територію 150 тис. км2 з населенням близько 15 млн осіб. Чисельність бойових одиниць досягла 100 тис. осіб. Організаторським ядром і ударною силою опору стали формування УПА.
Тактика боротьби повстанців з радянськими військовими та частинами НКВС у процесі протистоянь змінювалася. Якщо в останні роки німецько-радянської війни УПА діяла великими з’єднаннями, то після її завершення великі підрозділи ділилися на невеликі групи, здатні діяти партизанськими методами.
УПА здійснювали збройно - пропагандистські рейди на території Чехо – Словаччини (1947), Угорщини (1947), Румунії (1948 – 1949), спроба прорватися в Східну Прусію через Білорусь (1947 – 1948). На початку 1948 р. деякі загони прорватися у Західну Німеччину та Австрію.
Протягом 1945 – 1949 р. радянське керівництво п’ять разів оголошувало амністію для учасників повстанської боротьби.
Боротьба радянської влади з потенційними учасниками національно-визвольного руху від бувала ся в кількох напрямах:
- фізичне знищення
- примусові переміщення населення: мобілізація до лав Червоної армії, систематичні виселення, примусові залучення до роботи на промислових підприємствах у різних районах СРСР, депортації
- застосування потужного морально-психологічного тиску на населення: дискредитація національної ідеї, нагнітання страху перед численними каральними заходами, провокації, шантаж, тиск на сім’ю.
5 березня 1950 р. в сутичці в Білогорщі під Львовом загинув командир УПА Р. Шухевич (генерал Тарас Чупринка)
Останній командувач УПА Василь Кук (1913–2007)
Остання сутичка кількох вояків УПА зі службовцями МВС і КД відбулася 14 квітня 1960 р. поблизу хутора Лози Підгаєцького району на Тернопільщині.
Сильного удару націоналістичному руху було завдано після вбивства агентом КДБ у Мюнхені Л. Ребета (1957) і С. Бандери (1959).
Дайте відповіді на питання
Які методи використовувалися при відновлені радянського режиму в Західній Україні?
За рахунок кого формувався партійно – державний і господарський апарат в Західній Україні?
Які галузі промисловості розвивалися в Західній Україні на початку 50-х років?
Якими методами здійснювалася колективізація селянства в Західній Україні? Порівняйте з відповідними процесами в Наддніпрянщині 1929 – 1933 рр.
Чому радянський режим ініціював ліквідацію УГКЦ? Якими методами це було зроблено?
Що спричинило продовження повстансько – підпільної боротьби в Західній Україні після завершення Другої світової війни?
Охарактеризуйте форми антирадянської боротьби УПА і оунівського підпілля.
До яких дій вдавалося радянське керівництво у боротьбі з повстанцями?
Наскільки успішною виявилася радянізація Західної України?
Домашнє завдання
Опрацювати § 5 підручника
Комментарии
Отправить комментарий