Тема уроку «Німеччина»

 

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

 

Поняття і терміни:

«репарації», «Веймарська республіка», конституція, реваншизм,

нацизм, антисемітизм, гестапо, Третій рейх.

 

Основні дати і події: 30 січня 1933 р.;

23 березня 1933 р. – прийняття закону про надання Гітлерові надзвичайних повноважень;

2 серпня 1934 р. – затвердження Гітлера довічним президентом і канцлером

Особистість в історії: А. Гітлер

 

1. Становлення Веймарської республіки

31 липня 1919 р. на засіданні Національних зборів у Веймарі було прийнято нову Конституцію Німеччини.

Основний зміст Веймарської конституції:

- проголошувались свобода слова, преси, зібрань, союзів, загальне і рівне виборче право (для громадян, чоловіків і жінок, від 20 років);

- гарантувалась недоторканність приватної власності (що поклало край спробам «соціалізації» промисловості);

- зафіксовано низку соціальних завоювань періоду революції (визнавалися профспілки, право на колективний договір, право робітників створювати ради на підприємствах);

- закріплено ліквідацію монархії та встановлення республіки;

 - зберігався поділ Німеччини на «землі» (території), кожна з яких мала свій парламент (ландтаг) і свій уряд;

- законодавча влада належала загально німецькому парламенту — рейхстагу;

- президент, який обирався на сім років загальним голосуванням, одержав широкі права. Президент призначав уряд, відповідальний перед рейхстагом. Глава держави був головнокомандувачем збройних сил.

1. Проаналізуйте систему організації влади за Веймарською конституцією і доведіть, що вона була насправді демократичною.

2. Визначте форму правління в Німеччині після прийняття конституції.

 

2. Становище в країні після підписання Версальського договору

Підписання Версальського договору загострило становище в країні.

Німеччина за умов несправедливого Версальського договору опинилась у складних економічних умовах. Цей чинник, а також національне приниження сприяли піднесенню реваншистських і шовіністичних настроїв у суспільстві.

 

3. Німеччина в 1920-х роках

Заходи Г. Бауера 1920 р. після скорочення рейхсверу стали основною силою заколоту монархічно налаштованих сил опозиції. Повстання «Чорного рейхсвера» очолив генерал Лютвіц. У березні 1920 р. його загони захопили Берлін. Президент Еберт втік зі столиці. Путчисти сформували свій уряд на чолі з Каппом. Проте їм не вдалося втриматися при владі. Невдовзі путч розгромили загони Червоної гвардії, утворені повсталими робітниками Берліна.

Путч Каппа-Лютвіца став причиною загальнонімецького страйку, який у Рурі переріс у збройне повстання. Новий голова уряду Г. Мюллер припинив страйк, загони Червоної гвардії були виведені у нейтральну зону.

Окупація на початку 1923 р. франко-бельгійською армією Руру, французький контроль над цим багатим регіоном ще більше погіршили важке становище в економіці Німеччини.

. У середині 1923 р. найбільш запеклі зіткнення відбулися в Саксонії, де комуністам на чолі з Е. Тельманом вдалося сформувати робітничі загони і почати бойові дії проти урядових військ. Тільки після того як уряд кинув проти них додаткові сили рейхсверу, виступи були придушені. Комуністичну партію заборонили.

У цей час велику популярність здобула Німецька націонал-соціалістична робітнича партія Адольфа Гітлера. 8–9 листопада 1923 р. у Мюнхені нацисти організували путч і захопили уряд Баварії, закликавши до походу на Берлін. Але частини рейхсверу розігнали їхні загони. Гітлера заарештували і засудили до п’яти років ув’язнення. Проте через рік він вийшов на волю. У 1924 році в ув’язненні А. Гітлер написав книгу «Майн кампф» («Моя боротьба»)

У 1925 р. помер президент Еберт. Главою держави був обраний колишній командуючий кайзерівською армією П. Гінденбург. Його прихід до влади посилив невдоволення лівих, зміцнивши позиції правих сил у країні.

 

4. Криза Веймарської республіки

У березні 1932 р. А. Гітлер вперше висунув свою кандидатуру на президентських виборах, але перемогу виборов П. Гінденбург, випередивши і лідера НСДАП, і комуніста Е. Тельмана.

Парламентські вибори (липень 1932 р.) не прояснили ситуації. НСДАП одержала 230 мандатів, соціал-демократи — 133, комуністи — 89, центристи — 75. Хоча нацисти вперше вийшли на перше місце в парламенті за кількістю мандатів, вони, як і соціал-демократи, не погодилися стати членами коаліції, а сформувати однопартійний уряд, не маючи більшості, не могли. Позапартійний кабінет продовжував очолювати Ф. Папен.

 У листопаді 1932 р. на повторних парламентських виборах нацисти втратили 2 млн голосів. Соціал-демократи і комуністи сумарно одержали більше мандатів, ніж НСДАП (121 — СДПН, 100 — КПН, 192 — НСДАП). У лівих партій була унікальна можливість врятувати країну від приходу до влади нацистів, але в них знову на перший план вийшли міжпартійні протиріччя і ворожнеча. Новий уряд очолив генерал К. Шлейхер (грудень 1932 р.).

30 січня 1933 р. Президент Гінденбург призначив Гітлера канцлером і доручив йому сформувати уряд. Тоді до складу уряду увійшли лише два нацисти: Г. Герінг — міністр без портфеля і В. Фрік — міністр внутрішніх справ.

 

5. Нацистська расистська ідеологія та антисемітизм

Націоналізм і расизм, антисемітизм, реваншизм, популізм і культ насильства становили основу нацистської ідеології.

Нацисти запевняли, що внутрішні проблеми країни можна розв’язати, тільки знищивши комуністів, соціал-демократів, євреїв, циган.

Емблемою партії було обрано свастику — хреста із загнутими під прямим кутом кінцями. Цей знак відомий ще з глибокої давнини і символізує безперервний рух сонця. У націоналістичному русі Німеччини цей символ уперше з’явився на прапорах оккультного товариства Туле, з яким були тісно пов’язані керівники НСДАП.

На відміну від фашистів, нацисти наголошували не на державі, а на нації. Вони трактували поняття «нація-народ» як окрему культурно-біологічну та ірраціонально-містичну спільноту, що завжди перебуває у ворожих антагоністичних відносинах з іншими спільностями. Спираючись на ідейних попередників (Фіхте, Гегеля, Юнга, Ніцше, Шпенглер та інших), нацисти взяли на озброєння основні положення з традиційного пангерманського шовінізму XIX ст.:

• панівне становище Німеччини в континентальній Європі;

• возз'єднання всіх народів, що розмовляють німецькою мовою, в межах німецького рейху;

• розширення німецьких колоніальних володінь.

Запитання

1. Що стало причинами зародження націонал-соціалістичних ідей у Німеччині?

2. Якою була символіка нової партії і чому?

3. На які підвалини спирався німецький нацизм?

Антисемітизм — форма       національних і релігійних забобонів і нетерпимості,         вороже ставлення до євреїв.

У ніч з 9 на 10 листопада 1938 р. нацисти організували масштабний єврейський погром, жертвами якого стали десятки тисяч осіб. (кришталева ніч)

У 1933 р. було сформовано міністерство пропаганди, яке очолив Й. Геббельс

Тисячі книжок, які нацисти вважали марксистськими чи «виродженськими», привселюдно спалили. Серед знищених творінь були книги Г. Манна, Т. Манна, Е.М. Ремарка, Е. Синклера й інших авторів. Підрозділи СА спустошували бібліотеки країни.

 Контроль над масовою свідомістю здійснювався і через тотальне охоплення населення нацистськими організаціями. До лав Трудового фронту входили 23 млн, до молодіжної організації «Гітлерюгенд» — понад 8 млн, до Союзу німецьких дівчат — понад 9 млн осіб. Кажучи про молодь, Гітлер заявляв: «Ми виростимо молодь, перед якою здригнеться світ… я хочу бачити в її погляді блиск хижого звіра». Нацистська ідеологія кардинально змінювала свідомість мільйонів людей, перетворюючи їх на слухняних виконавців волі нацистських вождів.

Для пропаганди режиму було використано й Олімпійські ігри, шо відбулися в серпні 1936 р. в Берліні.

 

6. Встановлення нацистської диктатури

1 лютого 1933 р. достроково розпустили парламент і призначили нові  вибори на 5 березня. За п’ять днів до виборів, у ніч з 27 на 28 лютого, було організовано підпал будівлі рейхстагу. За цією справою було арештовано 10 тис. осіб, у тому числі відомий болгарський комуніст Г. Димитров.

1933 р. новий парламент надав уряду Гітлера надзвичайні повноваження, що власне і скасувало Веймарську конституцію.

КПН була заборонена, у червні така сама доля спіткала і СДПН. У травні нацисти заборонили вільні профспілки і конфіскували їхнє майно

У ніч з 29 на 30 червня 1933 р. А. Гітлер здійснив «другу революцію» або «ніч довгих ножів». Було вбито Е. Рема та багатьох інших опозиціонерів в партії.

Й. Сталін так відгукнувся на цю подію: « От Гітлер який молодчина! Ось так потрібно розправлятися з політичними противниками!»

Після смерті президента Німеччини П. Гінденбурга (2 серпня 1934 р.) було прийнято рішення про суміщення постів канцлера і президента. Усі військові присягнули на вірність Гітлерові як фюреру (вождю) німецького народу. 19 серпня 1934 р. в країні провели плебісцит про надання Гітлеру виняткової влади. 89,9 % громадян схвалили цю зміну в системі державної влади. В усіх структурах влади міцно затвердилася вертикальна система фюрерства, тобто підпорядкування нижчестоящих фюрерів вищестоящим.

У Німеччині стали створювати концентраційні табори для противників нацистського режиму. В березні 1934 р. перших ув’язнених прийняв концтабір Дахау, розташований на околицях Мюнхена. Незабаром почали функціонувати концтабори Бухенвальд, поблизу Веймара, Заксенхаузен, недалеко від Берліна, й ін. За словами Герінга, ці табори були «центрами реабілітації», які мали перевиховувати незгодних з нацистами.

 Знаряддям кривавого режиму стали державна таємна поліція (гестапо), штурмові загони під командуванням Ернста Рема (СА), охоронні загони Генріха Гіммлера (СС), служба безпеки (СД).

У 1939 р. А. Гітлер підписав наказ про проведення автаназії («легкої смерті») , під дію якого підпадали всі, чиє життя було позбавлене цінності: душевнохворі, хворі на гемофілію, хвороби шкіри, очей, вуха, епілепсію, туберкульоз тощо. Усього до 1941 р. автаназії було піддано понад 70 тис. осіб

Комуністки і соціалістки, пацифістки, рома, єврейки, чорношкірих дітей також примусово стерилізувалися (1934 – 1939 рр. постраждало 320 тис. осіб)

 

Дайте відповіді на питання

1. Назвіть причини встановлення Веймарської республіки.

2. Кому належала законодавча і виконавча влада у Веймарській республіці?

3. Охарактеризуйте позитивні і негативні зміни в економіці Веймарської республіки у 20-ті роки.

4. У чому була схожість у діяльності урядів Веймарської республіки?

5. Виділіть особливості нацистського режиму в Німеччині

6. Доведіть на конкретних прикладах, що в основі нацизму лежить теорія людино ненависності.

7. Чим можна пояснити той факт, що в наші дні в Гітлера є багато прихильників?

8. Яким країнам за Версальським договором мала сплачувати репарації Німеччина?

9. Назвіть зобов’язання, які за Версальським договором мала виконати Німеччина щодо своїх збройних сил.

10. якими були передумови краху Веймарської республіки?

11. Дайте характеристику нацистській ідеології.

12, перелічите країни, яким за Версальським договором передали землі, що були у складі Німеччини.

13. Назвіть основні перетворення, здійснені в Німеччині нацистами після їхнього приходу до влади.

 

 Домашнє завдання

Опрацювати  підручник «Всесвітня історія» І. Я. Щупак,  §13 питання 1 - 9

                              підручник

 

 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

21 кух Історія Україна Контрольна робота 27. 03.

21 кух 30. 03.