Тема: «Поняття трудового права, його джерела».
Записати в конспект тему
і підкреслене в даній темі
Трудове право є самостійною галуззю права, яка регулює порядок виникнення, зміни і
припинення трудових відносин працівників, робочий час і час відпочинку, питання
нормування і оплати праці, основи внутрішнього трудового розпорядку
підприємств, установ і організацій, заохочення і дисциплінарну відповідальність
працівників і т.п.
Ці трудові відносини складають основну, проте, не єдину групу
відносин, які регулюються трудовим правом. Проте трудове право регулює не всі
відносини, а тільки певний їх круг.
Трудовими
відносинами є відносини працівника з працедавцем по використовуванню його
здібності до праці.
До джерел трудового права
відносяться різні нормативно-правові акти.
1.
Конституція України. Вона має найвищу юридичну силу, тому інші
закони і нормативні акти не повинні суперечити їй.
2.
Кодекс законів про
працю України –
Принагідно відзначити, що в Україні продовжує діяти КЗпП,
затверджений Верховною Радою Української РСР ще 10 грудня 1971 р. та введений в
дію з 1 червня 1972 р. (включає 20 глав, які містять 265 статей).
Враховуючи сучасний
стан та динаміку розбудови в Україні громадянського суспільства, необхідність
проведення системних соціально орієнтованих ринкових реформ з питань праці,
КЗпП потребує радикального оновлення шляхом прийняття сучасного Трудового
кодексу. Доречно наголосити, що 05.11.2015 р. парламентом у першому читанні
було ухвалено проект ТК
3.
Інші закони України, (наприклад, Закони «Про зайнятість
населення», «Про колективні договори і угоди», «Про оплату праці», «Про охорону
праці», «Про відпустки» і ін.).
4.
Підзаконні акти:
а) укази і розпорядження Президента України
б) Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів
України
в) інструкції, положення, накази міністерств і
відомств
г) накази і розпорядження нормативного характеру
голів місцевої державної адміністрації, рішення органів місцевого
самоврядування.
д) соціально-партнерські угоди на державному,
галузевому і регіональному рівнях.
5.
Локальні (місцеві) правові акти є специфічним
джерелом трудового права. Вони приймаються безпосередньо на підприємствах, в
установах і організаціях за погодженням між власником (або уповноваженим їм
органом) і трудовим колективом або профспілковим комітетом. При цьому
локальні норми не можуть погіршувати положення працюючих в порівнянні з чинним
законодавством про працю або суперечити цьому законодавству. До локальних
актів відносяться колективний договір, правила внутрішнього трудового
розпорядку, положення про структурні підрозділи підприємств, положення про
преміювання, інструкції по охороні праці і т.п.
6.
Діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана
Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.
Конституція України проголосила, що людина, його життя,
здоров'я і безпека признаються щонайвищою соціальною цінністю, а права людини і
їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і
забезпечення прав людини є головним обов'язком держави (ст. 3).
Конституція України закріплює принцип рівності трудових прав
громадян незалежно від раси, кольори шкіри, політичних, релігійних і інших
переконань, пола, етнічного і соціального походження, майнового положення,
місця проживання, по мовних або інших ознаках. В Конституції закріплена
рівність прав жінок і чоловіків, яка, зокрема, забезпечується: наданням жінкам
рівних з чоловіками можливостей в отриманні освіти і професійної підготовки, в
праці і винагороді за нього; спеціальними заходами по охороні праці і здоров'я
жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, що дають жінкам
можливість поєднувати роботу з материнством; правовим захистом, матеріальною і
моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних
відпусток і інших пільг вагітним жінкам і матерям (ст. 24).
Конституція (ст.ст.36, 42-46) закріплює наступні основні
трудові права і свободи громадян:
1.
право на працю і свобода праці - це означає можливість заробляти
собі на життя працею, який громадянин вільно обирає або на який вільно
погоджується; в той же час заборонено використовування примусової праці;
2.
право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом;
3.
право на заробітну платню не нижче рівня, визначеного законом, і
право на своєчасне отримання винагороди за працю;
4.
право на належні, безпечні і здорові умови праці;
5.
право на відпочинок;
6.
право працюючих на страйк для захисту своїх економічних і
соціальних інтересів;
7.
право на соціальний захист, що включає право на забезпечення
громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати
годувальника, безробіття за незалежними від них обставинами, а також в старості
і в інших випадках, передбачених законом;
8.
право громадян на об'єднання в професійні спілки і участь в них з
метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав і інтересів;
профспілки створюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх
членів.
Ці конституційні положення знаходять свій подальший розвиток
і конкретизацію в нормах трудового права.
Конституція не тільки закріпила вказані права громадян, але і
встановила порядок їх захисту, у тому числі судовий (ст. 55).
В Конституції визначено, що права і свободи людини і
громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і
види пенсійного забезпечення, основи регулювання праці і зайнятості
визначаються виключно законами України. А Кабінет Міністрів України вживає
заходів по забезпеченню цих прав і свобод, забезпечує проведення політики в
сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту і т.п.
Дайте відповіді на питання
1.
Дайте визначення поняттю «трудове право»
2.
Що відноситься до джерел трудового
права?
3.
Назвіть основні трудові права і свободи
громадян згідно Конституції України.
Домашнє завдання
Ознайомтесь зі статтями глави І
«Кодексу законів про працю України»
Комментарии
Отправить комментарий