Тема уроку. «СРСР. Особливості комуністичного тоталітарного режиму.
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Поняття і терміни: опозиція, культ особи, індустріалізація, колективізація, командно – адміністративна система, тоталітарна держава, «нова економічна політика», «продподаток», «СРСР», «унітаризм», «федерація», «конфедерація», «автономізація».
Основні дати і події:
21 січня 1924 р.; грудень 1925 р. – ХІV з’їзд ВКП (б), початок індустріалізації; грудень 1927 р. – ХV з’їзд ВКП (б), початок колективізації;
1932 – 1933 рр. - голодомор в Україні;
30 грудня 1922 р. - утворення СРСР;
січень 1924 р. - прийняття першої Конституції СРСР;
березень 1921 р. - початок Нової еконмічної політики в СРСР
Особистість в історії: Й. Сталін, Л. Троцький, М. Бухарін, С. Кіров
1. Утворення СРСР
Автономія — самоврядування; надане загальнодержавною конституцією
право якій-небудь частині держави (території, регіону) самостійно
здійснювати певні функції державної влади й управління.
Федерація — форма державного устрою, за якою республіки, штати, землі тощо, які входять до складу союзної держави, зберігають частину своїх прав, мають власні конституції, законодавчі, виконавчі, судові органи. Водночас створюються єдині федеративні (союзні) органи державної влади, встановлюється єдина державна грошова одиниця тощо.
Конфедерація — форма державного устрою, за якої об’єднані держави зберігають свою політичну та юридичну самостійність. У конфедерації відсутні органи центральної влади і загальне законодавство. Спеціальні об’єднані органи конфедерації створюються лише для координації дій у певних цілях (зовнішньополітичній, воєнній та ін.).
6 жовтня 1922 р. ЦК затверджує перероблений за вказівками Леніна проект резолюції «Про взаємини суверенних союзних республік». У її першому пункті зазначалося: «Визнати необхідним укладання договору між Україною, Білорусією, Федерацією Закавказьких Республік і РСФСР про об’єднання їх у «Союз Соціалістичних Радянських Республік» із залишенням за кожною з них права вільного виходу зі складу Союзу…»
Ленін уважав, що майбутній союз має будуватися на федеративних засадах, де РРФСР буде рівною за правами та обов’язками з іншими республіками. Проект автономізації він відкидав як такий, що утискає права республік, а у створенні конфедерації вбачав недостатній рівень об’єднання. Ленінський план «федералізації» здобув перемогу над сталінською «автономізацією». Правда, Сталіну вдалося нейтралізувати Кавказькі республіки, насамперед Грузію, створивши Закавказьку Федерацію, на чолі якої було поставлено Закбюро партії, а його секретарем призначений С. Орджонікідзе — завойовник Грузії і близький друг Сталіна.
2. Нова економічна політика
Економічна і соціально-політична ситуація в Радянському Союзі на початку 20-х років характеризувалася глибокою економічною кризою. Промисловість була зруйнована. Нестача сировини і палива призвела до того, що третина заводів і фабрик простоювали взагалі, а решта працювали з неповним навантаженням. Обсяг промислової продукції в 1920 р. складав 14 % від рівня 1913 p., тобто зменшився в 7 разів, чавуну виплавлялося тільки 3 % від обсягу 1913 р., сталі — 5 %, вугілля видобувалося 30 %. У 1921 р. на одну людину випускалося 1 м ситцю на рік, на одне селянське господарство вироблялося сто грамів металевих виробів.
Виробництво цукру скоротилося в 45 разів. Шматок мила став рідкістю. Фінансовий стан країни характеризувався гігантською інфляцією (гроші знецінилися в 13 000 разів). Проявом внутрішньої політичної кризи стало скорочення чисельності робітників, які були соціальною базою та опорою радянської влади, — з 2,5 млн в 1913 р. до 1,2 млн в 1921 p., тобто на 54 %. Зменшення їх кількості було зумовлене труднощами міського життя, внаслідок чого чимало людей поверталися на село, а також масовою загибеллю робітників на фронтах Громадянської війни.
Запитання
1. Які зміни було запроваджено при проведенні непу у першу чергу?
2. Які наслідки мала заміна продрозкладки продподатком? Свою думку обґрунтуйте
3. Які докорінні зміни сталися в промисловості?
4. Яке значення це мало для подальшого розвитку економіки держави?
5. Які нові ознаки капіталістичних відносин впроваджувалися в життя за часів непу?
6. Що собою являли трести та синдикати?
7. Яке значення мала поява цих об’єднань?
8. У чому полягав зміст грошової реформи 1922 р.?
9. Які нововведення з’явилися в кредитній системі?
10. Про що свідчили такі зміни у фінансовій системі держави? Яке значення вони мали для економічного розвитку?
Допускалося також створення концесій із залученням іноземного капіталу, змішаних акціонерних товариств і спільних підприємств. У статті «Про продовольчий податок» В. Ленін закликав учитися у капіталістів, називав основні форми реалізації нової економічної політики: оренда, кооперація, концесії, торгівля. До числа найважливіших законів, прийнятих Радянською владою в 1920 р., належить закон про концесії. Радянська сторона за договором передавала закордонним підприємцям на певний строк в експлуатацію природні багатства, підприємства або інші господарчі об’єкти. У концесіях Ленін вбачав небезпеку відновлення капіталізму. Але завдяки концесіям країна отримала можливість придбати необхідні машини й паровози, верстати й устаткування, без яких відновити господарство було неможливо.
Запитання
1. Що таке концесії?
2. Яку мету переслідував Ленін, коли дозволяв створення концесій?
3. Чого і чому, на вашу думку, боявся Ленін, дозволяючи створення концесій?
1. Удалося відновити народне господарство й навіть перевершити
довоєнний рівень за рахунок внутрішніх резервів.
2. Відродилося сільське господарство, що дозволило нагодувати населення країни.
3. Національний прибуток збільшився на 18 % у рік і до 1928 р. —на 10 % в перерахунку на душу населення, що перевищило рівень 1913 р.
4. Зростання промислової продукції становило 30 % щорічно, що свідчило про швидке зростання продуктивності праці.
5. Національна валюта країни стала міцною й стабільною.
6. Швидко зростав матеріальний добробут населення.
1. Мав місце непропорційний розвиток основних галузей народного господарства.
2. Відставання темпів відродження промисловості від сільсько-господарського виробництва містило в собі загрозу економічних криз.
3. У селі відбувалася соціальна й майнова диференціація селянства, що призвело до зростання напруженості між різними верствами.
4. У місті протягом 20-х років збільшувалася чисельність безробітних, яка до кінця непу склала понад 2 млн чоловік.
5. Фінансова система зміцніла лише на певний час. У другій половині 20-х років у зв’язку з активним фінансуванням важкої індустрії була порушена ринкова рівновага, почалася інфляція, що підірвало фінансово-кредитну систему.
За умов «воєнного комунізму» і розподільної економіки народжувалася нова каста людей, які починали вважати себе сіллю землі. Неп для них був тільки перешкодою. У відродженні вільного ринку вони безпомилково розгледіли смертельну загрозу своїм портфелям, пайкам, партійним привілеям.
3. Комуністичний тоталітарний режим
Радянська модель тоталітаризму передбачала: у сфері економіки:
ліквідацію свободи праці і заміну її позаекономічним примусом;
присвоєння державою засобів виробництва — тотальної націоналізації власності; ізоляцію держави від зовнішнього світу;
мілітаризацію;
у політичній сфері:
панування однопартійної системи;
знищення політичних опонентів;
зрощування партійного і державного апарату;
культ вождя;
створення репресивного апарату і апарату обробки масової свідомості;
у духовній сфері:
державний контроль над засобами масової інформації;
створення єдиної системи ідеологізованої освіти.
На початку 1920-х років ліквідували всі опозиційні партії. У 1920 р. розпочалася організація виправно-трудових таборів (ВТТ). За ініціативою Ф. Дзержинського на базі колишнього Соловецького монастиря організували спеціальний концентраційний табір СЛОН. У квітні 1930 р. при ОДПУ (Об’єднаному державному політичному управлінні) СРСР (утвореному замість ВЧК) створено управління таборів, перетворене в лютому 1931 р. на Головне управління трудових таборів і трудових поселень (за російською абревіатурою — ГУЛАГ).
У рамках сталінського режиму складалася партійно-радянська номенклатура.
Х з’їзд РКП (б) 1921 р. прийняв резолюцію «Про єдність у партії». Суть її полягала в забороні створення всередині партії фракцій, що мали б власну точку зору.
23 – 25 грудня 1922 р. В. Ленін диктує «Лист до з’їзду». В листі дав характеристику шістьом членам ЦК, з яких виділив Сталіна і Троцького
4. Встановлення Сталінізму
ВНУТРІШНЬОПАРТІЙНА БОРОТЬБА У ВКП (Б)
Боротьба Боротьба Боротьба Боротьба
З «лівою опозицією» з «новою опозицією» з «об’єднаною опозицією» з «правим ухилом»
(Л. Троцький 1923 р.) ( Л. Каменєв, ( Л. Каменєа, Г. Зінов’єв, ( М. Бухарін,
Г. Зінов’єв; 1925р.) Л. Троцький; 1926 р.) В. Томський, О. Риков; 1928 р.)
ПІДСУМОК
1. Внутрішньопартійні розбіжності були суперечкою про шляхи розвитку країни чи
це була боротьба за владу? Чому переміг у цій боротьбі Й. Сталін
5. Спланована модернізація
1) Індустріалізація в СРСР
Економічна криза кінця 1920 –х рр.. у СРСР зумовлена такими причинами.
Кризою хлібозаготівель
Поверненням до насильницьких методів вилучення с/г продукції
2) Колективізація в СРСР
Голодомор 1923 – 1933 рр.
Вступ селян до колгоспів (до 1937 р колективізовано понад 90% господарств)
Падіння сільськогосподарського виробницива
3) Ствердження адміністративно – командної системи
4) Масовий терор
Дайте відповіді на питання
1. Що означає політика «суцільної колективізації»?
2. Чому куркулі вважалися головними «ворогами» радянської влади?
3. Які основні кроки до становлення тоталітарної держави в СРСР ви можете перелічити?
4. Чи згодні ви з висловом В. Черчілля про В. Леніна: «Російські люди залишилися борсатись у болоті. Їхнім величезним нещастям було його народження, але наступним нещастям була його смерть»? Аргументуйте свою точку зору.
5. Що означає політика «суцільної колективізації»?
6. Чому куркулі вважалися головними «ворогами» радянської влади?
7. Які основні кроки до становлення тоталітарної держави в СРСР ви можете перелічити?
8. Чи згодні ви з висловом В. Черчілля про В. Леніна: «Російські люди залишилися борсатись у болоті. Їхнім величезним нещастям було його народження, але наступним нещастям була його смерть»? Аргументуйте свою точку зору.
9. Коли був утворений СРСР?
10. Дайте визначення поняттю «неп».
Домашнє завдання
Опрацювати підручник «Всесвітня історія» І. Я. Щупак, §14 питання 1 - 10
Комментарии
Отправить комментарий