4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

 

Тема уроку «Режим Горті в Угорщині. Югославія».

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

Поняття і терміни: гортизм; династія Карагеоргієвичів; Відовданська конституція; Народна скупщина

Основні дати і події. 1920 – 1940 – правління режиму М. Горті в Угорщині;

1 грудня 1918 р. – утворення Королівства сербів, хорватів і словенців;

28 червня 1921 р. – прийняття Відовданської конституції;

1929 р – установлення монархічної диктатури;

27 березня 1941 р. – державний переворот.

Особистість в історії Александр Карагеоргієвич; М. Горті

Робота з картою

Використовуючи історичний атлас, виконайте завдання.

1. Назвіть держави, що утворилися після розпаду Австро-Угорської імперії. Які міжнародні угоди передбачали розподіл її територій?

1. Угорщина після революції

У січні 1920 р. в країні було проведено вибори до Національних зборів, які розпочали свою роботу 16 лютого 1920 р. Національні збори анулювали австро-угорську угоду 1867 р. та акти двох республік 1918–1919 рр. і винесли рішення про відновлення в країні монархії. 1 березня 1920 р. М. Горті домігся проголошення себе регентом із широкими повноваженнями. Він отримав право в екстремальних випадках розпускати Національні збори, зберіг за собою посаду голови командувача армії, проте головними його функціями були представництво країни на міжнародній арені, призначення та прийом послів.

У червні 1920 р. Угорщина підписала Тріанонський мирний договір, згідно з яким вона втрачала 2/3 території і половину населення. На неї було покладено обов’язок зі сплати репарацій. Чисельність збройних сил обмежувалася 35 тис. вояків без права мати авіацію, танки і важку артилерію.

За межами Угорщини в сусідніх країнах жили 3 млн угорців, і правлячі кола країни використовували Тріанонський договір для розпалення шовіністичних настроїв на користь відродження «Великої Угорщини». Ця обставина викликала побоювання сусідніх держав — Чехословаччини, Румунії, Королівства сербів, хорватів і словенців, які створили воєнно-політичний союз — Малу Антанту

2. Утвердження режиму М. Горті

Міклош Горті фон Надьбаня (1868–1957) — військовий правитель Угорщини в 1920–1944 рр. Контр-адмірал. Народився у м. Кендереш. Закінчив військово-морську академію. У 1886–1918 рр. служив у військово-морському флоті Австро-Угорщини. У 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту. У період комуністичного режиму в Угорщині був військовим міністром еміграційного уряду, що облаштувався в Середі, а потім головнокомандувачем національної армії. Після падіння УРР обраний до парламенту, 11 березня 1920 р. проголошений регентом (правителем) Угорщини.

Після 1933 р. встановив тісні зв’язки з нацистською Німеччиною. У жовтні 1944 р. виїхав до Німеччини, а потім до кінця життя перебував в еміграції в Портуґалії.

У 1921 р. прихильники монархії двічі намагалися вчинити заколот з метою повернути престол Карлу IV Габсбургу, доки Національні збори 3 листопада 1921 р. не прийняли закон, що позбавляв його цього права

Не маючи масової соціальної опори, гортизм спирався на систему легальних і таємних союзів і товариств, таких як «Союз угорців, що пробуджуються» та ін. Їхнім керівним центром був «Союз Етелкез», або «Екса», яким керувала «Рада семи вождів». Горті вважався «невидимим главою союзу» і контролював діяльність усіх цих організацій. У 1934 р. було створено нову фашистську організація «Воля нації», перейменовану в 1939 р. у «Перехрещені стріли»

Економічне становище Угорщини стабілізувалося лише в 1924–1926 рр. за допомогою позик, що надійшли від США, Великої Британії та Франції. Виникали нові галузі виробництва, але економіка країни залишалась переважно аграрно-індустріальною. Було проведено часткову аграрну реформу.

На міжнародній арені Угорщина прагнула до перегляду Тріанонського договору і зменшення репарацій. З 1927 р. Угорщина зблизилася з Італією.

За першим Віденським арбітражем (2 листопада 1938 р.) Гітлер і Муссоліні змусили Чехословаччину передати Угорщині південні райони Словаччини і Закарпатської України (з населенням понад 1 млн осіб). У лютому 1939 р. Гортістська Угорщина приєдналася до Антикомінтернівського пакту. У березні 1939 р. Угорщина захопила всю Закарпатську Україну і допомогла Гітлерові ліквідувати суверенітет Чехословаччини. За другим Віденським арбітражем (30 серпня 1940 р.) Угорщина одержала Північну Трансільванію, яка входила до складу Румунії. У листопаді 1940 р. Горті приєднався до Троїстого пакту (Німеччина, Італія, японія).

3. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців

…Югославія — таку назву отримала держава, що утворилася 1929 р. внаслідок об’єднання кількох південнослов’ янських земель. Серед них були як незалежні держави — Сербія, Чорногорія, так і землі, що входили до складу Австро-Угорщини, — Хорватія, Боснія та Герцеговина, Словенія та ін.

20 червня 1917 р. прем’єр-міністр Сербії Н. Пашич і голова Південнослов’янського об’єднавчого комітету А. Трумбич підписали на острові Корфу декларацію (Корфська декларація). Вона передбачала об’єднання після закінчення Першої світової війни Сербії і південнослов’янських земель Австро-Угорщини в незалежну державу під егідою династії Карагеоргієвичів.

…У серпні 1918 р. партії Словенії створили Народну раду, 5 жовтня виникло Народне віче Хорватії, яке стало представницьким органом усіх південнослов’янських земель й отримало функції координаційного центру. Незабаром воно дістало назву Народного віча словенців, хорватів і сербів та 29 жовтня 1918 р. оголосило про розрив зв’язків з австро-угорською монархією, про утворення незалежної Держави словенців, хорватів і сербів. Проте нова держава виявилася нежиттєздатною. Вона проіснувала лише один місяць і два дні й не змогла виконати жодної своєї обіцянки… В умовах війни… молода держава вимушена була піти на союз із Сербією.

1 грудня 1918 р. було підписано угоду між Державою словенців, хорватів і сербів та Сербією про створення спільної держави — Королівства сербів, хорватів і словенців. Формою правління у новій державі була конституційна монархія на чолі з сербською королівською династією Карагеоргієвичів.

4. Розвиток промисловості. Аграрна реформа

Найбільш економічно розвиненими регіонами були Словенія і Хорватія, яких не влаштовувала відсутність реальної влади у новій державі

У лютому 1919 р. оголосили про проведення аграрної реформи. Вона сильно обмежила поміщицьке землеволодіння в Словенії, Хорватії і Воєводині, де поміщиками були здебільшого особи австрійського й угорського походження. Проте набагато повільніше проходили реформи в Далмації, Боснії і Герцеговині. Майже не відбулися зміни у сербському селі, де здавна затвердилося дрібне селянське землеволодіння.

Запитання

1. Що стало каталізатором історичних процесів на Балканському півострові?

2. Яка нова держава утворилася 29 жовтня 1918 р.?

3. Чому і з ким молода держава змушена була укласти союз?

4. Коли було утворене Королівство сербів, хорватів і словенців? Які держави увійшли до його складу?

5. Які проблеми залишалися нерозв’язаними у Королівстві?

5. Видовданська конституція 1921 р.

28 червня 1921 р. у день Св. Виду (у річницю битви на Косовому Полі в 1389 р.) Установчі збори ухвалили Конституцію Королівства сербів, хорватів і словенців, названу Видовданською. Конституція закріпила унітарний державний устрій. Державу поділили на 33 жупанії (губернаторства) на чолі з призначуваними королем жупанами. Конституція визнавала наявність у державі єдиного «сербо-хорвато-словенського народу».

6. Загострення національного питання в Югославії

Гострі суперечності виникли в зовнішньополітичній діяльності. Хорватія традиційно орієнтувалася на Німеччину, Словенія — на Австрію, Сербія — на Росію, а Боснія — на мусульманські країни. Ця орієнтація склалася історично й продовжувала зберігатися в майбутньому. Найгострішими були релігійні суперечності, що пояснювалися приналежністю народів Королівства до різних віросповідань: православного (серби і чорногорці), католицького (хорвати, словенці), мусульманського (серби Боснії, які сповідували іслам). У країні виникла взаємна релігійна нетерпимість народів.

Найбільш гострим питанням для Королівства стала великосербська політика, яку проводили король та уряд.

Визначальними були сербо-хорватські суперечності. Деякі опозиційні хорватські, словенські та мусульманські партії виступали з вимогами надання рівних прав усім національностям. Зокрема, 1921 р. було створено Хорватський блок, до якого увійшли партії, що вимагали федерального устрою королівства СХС.

Прихильником сепаратистів була Хорватська республіканська селянська партія (ХРСП). Її популярність зросла після того, як влітку 1924 р. її лідер С. Радич поїхав до СРСР і заявив про вступ партії до Селянського Інтернаціоналу. Прагнучи внести розкол в опозиційний рух, король і сербські партії пішли на компроміс із Радичем. Його та інших представників цієї партії було включено до складу уряду, партія перестала називати себе республіканською, визнала Відовданську конституцію та вийшла з Селянського Інтернаціоналу.

Проте компроміс був тимчасовим. 20 червня 1928 р. під час бурхливої дискусії в скупщині депутат від правлячої партії смертельно поранив С. Радича, а двох інших парламентарів від Хорватської селянської партії було вбито. У Хорватії почалися масові мітинги протесту.

Вибухонебезпечна ситуація складалася в Косові, де після поразки від турків 1389 р. Сербська держава припинила існування. У національній самосвідомості сербів Косово посідало особливе місце, адже тут перебував центр сербської державності. Проте від кінця XVII ст. сербське населення з різних причин почало залишати свою прабатьківщину, переселяючись переважно до Воєводіни, а на їхнє місце турецька адміністрація поселяла албанців. Невдовзі албанці склали тут більшість населення.

Албанізація Косова — роз’ятрена рана у сербській національній свідомості. У міжвоєнний період в цьому регіоні виникали численні конфлікти між сербами та албанцями. Прогресивні сили і в Хорватії, і в Словенії, здіймаючи прапор націоналізму, прагнули суверенітету й незалежності, що відповідало настроям значної частини жителів цих районів королівства. Загострення національних суперечностей призвело до військово-монархічного перевороту в січні 1929 р.

Запитання

1. Що було найгострішим питанням для королівства? У чому полягала причина загострення цього питання?

2. Як розвивалися сербо-хорватські відносини?

3. У чому полягала проблема Косово?

7. Державний переворот 1929 і встановлення монархічної диктатури.

6 січня 1929 р король Олександр розпустив Народну скупщину, скасував Конституцію і оголосив про зосередження в своїх руках усієї повноти влади. Із жовтня 1929 р. країна офіційно стала називатися Югославією.

8. Югославія в 1930-ті роки

У травні 1934 р. Югославія підписала з Німеччиною торговий договір. Однак король Олександр і більша частина політичного керівництва були схильні продовжувати традиційний профранцузький курс. 9 жовтня 1934 р. македонський терорист Величко Георгієв на марсельській набережній застрелив короля і поранив Л. Барту й генерала Жоржа. Терориста було затоптано натовпом. Новим королем став 11 – річний Петро.

9. Державний переворот 1941 р

25 березня 1941 р. прем’єр Д. Цветкович підписав угоду про приєднання Югославії до Троїстого пакту, що стало поштовхом до державного перевороту 27 березня 1941 р.

Новий уряд очолив командувач авіації генерал Д. Симович. Уряд Симовича водночас заявив про готовність виконувати свої зобов’язання за Троїстим пактом, хоча 5 квітня 1941 р. підписав договір про дружбу з СРСР. У відповідь 6 квітня 1941 р. війська гітлерівської Німеччини разом з військами Італії, Болгарії й Угорщини ввійшли у межі країни. Вже 17 квітня командування югославської армії підписало акт про беззастережну капітуляцію.

Дайте відповіді на питання

1. Який курс провадився у зовнішньополітичній сфері Королівства сербів, хорватів і словенців ?

2. Які південнослов’янські землі увійшли до складу Королівства сербів, хорватів і словенців?

3. Назвіть основні положення Відовданської конституції

4. Визначте особливості економічного розвитку Королівства сербів, хорватів і словенців у 1920-х роках.

5. В якому році Королівство сербів, хорватів і словенців перейменували на Королівство Югославія

6. Назвіть спільні ознаки між авторитарним режимом М. Горті в Угорщині та фашистським режимом Б. Муссоліні в Італії?

7. Поміркуйте, чому Угорщина почала прагнути зближення з Італією.

8. У яких сусідніх з Угорщиною країнах проживало численне угорське населення?

Домашнє завдання

Опрацювати підручник «Всесвітня історія» І. Я. Щупак, §19

підручник

перепишіть узагальнюючу таблицю

Країни Центрально — Східної Європи у міжвоєнний період

Країна	Рік утворення	Форма правління	Лідери політичні діячі	Основні події	Українські землі в складі
Польща	11 листопада 1918 р.	Республіка	Юзеф Пілсудський	1918 – 1919 – Українсько — Польська війна, 1920 — польсько — більшвицька війна, 1921 — Конституція Польщі 1926 — державний переворот режим “санації”	Галичина, Волинь, Західне Полісся, Лемківщина,
Чехо - Словаччина	30/10/ 1918 р.	Республіка	Томаш Масарик, Едуард Бенеш	1920 – Конституція, Судетська проблема 29 — 30 вересня 1938 р. - Мюнхенська трагедія	Закарпаття
Угорщина	1918	Республіка	Міклош Горті	1920 – Тріанонський договір
Румунія	1877	Монархія	Фердинанд І, Кароль ІІ, Міхай, Іон Антонеску	Конституція 1923 р. 1938 — диктатура Кароля ІІ 1940 — територіальні втрати і встановлення диктатури І. Антонеску	Північна Буковина, Південна Бесарабія
Болгарія	1879	Монархія	О. Стамболійський, Борис ІІІ	1919 – 1923 – уряд О. Стамболійського 1923 — державний переворот, вересневе повстання
КСХС (Королівство сербів, хорватів і словенців)	01. 12. 1918 р.	Монархія	Олександр Карагеоргієвич, Петро ІІ, А. Трумбич, Н. Пашич	01. 12. 1918 – утворення Королівства сербів, хорватів і словенців 28. 06. 1921 — Видовданська Конституція 1929 — державний переворот проголошення Югославії 1941 — державний переворот, окупація Югославії