Тема «
Болгарія. Югославія.
Записати в конспект тему, план
уроку і підкреслене в даній темі
Особистості в історії: Т.
Живков, Йосипа Броз Тіто
1. Результати Другої світової війни.
Встановлення
комуністичних режимів.
Вирізняють такі
етапи встановлення комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи:
1.
створення коаліційних урядів, до складу яких,
окрім комуністів, увійшли представники Руху Опору (1945–1946 рр.);
2.
створення формально коаліційних урядів,
ключові посади в яких належали комуністам (1946–1947 рр);
3.
створення власне комуністичних урядів
(1947–1948 рр.).
2. Здійснення «соціалістичних перетворень»
У перші
післявоєнні роки в Болгарії, Польщі, Угорщині, Румунії та Чехословаччині уряди
Народних фронтів здійснили ряд демократичних перетворень: відродження
багатопартійності; введення загального виборчого права; покарання військових
злочинців; націоналізацію власності нацистських злочинців та їхніх поплічників;
відновлення зруйнованої економіки; розв’язання соціальних проблем. У країнах
Центрально-Східної Європи утвердився лад, який комуністи називали «народна
демократія»,
В
Албанії і Югославії з 1945 р. вся влада належала комуністам.
В інших
країнах регіону комуністи, спираючись на підтримку Москви, прибрали до своїх
рук державний апарат, що давало можливість їм тримати під контролем підготовку
і проведення парламентських виборів. Вони очолювали всі силові міністерства,
створили фактично однопартійні уряди.
«Перетворення» у сфері економіки були такими:
-
здійснення пришвидшеної індустріалізації шляхом націоналізації промисловості,
сфери фінансів і торгівлі;
-
зосередження в руках держави системи
управління всіма галузями промисловості, введення обов’язкових для виконання
державних планів економічного розвитку;
-
впровадження командно-адміністративної
розподільчої системи;
-
ліквідація приватної власності, вільних
ринкових відносин, конкуренції;
-
проведення аграрної реформи, що
переросла в розподіл земель і завершилася в більшості країн колективізацією.
У політичній сфері:
-
зосередження влади в руках компартій,
представницька і судова влада втратили самостійність;
-
ліквідація багатопартійної системи в
країнах регіону (Угорщина, Румунія, Югославія, Албанія) або тільки її
декларування (НДР, Польща, Чехословаччина, Болгарія);
-
ліквідація підприємців і самостійності
селян, зайнятість більшості населення в державному секторі економіки.
У
духовній сфері:
-
впровадження марксистської ідеології;
-
посилення ідеологічного контролю над усіма
сферами духовного життя;
-
здійснення політичного терору щодо тих,
хто виявляв невдоволення діями комуністів.
-
3. Сталінська модель соціалізму та її
втілення в Болгарії
9 вересня 1944
р. у м. Софії комуністи організували повстання і здійснили державний переворот.
До влади прийшов Вітчизняний фронт, який сформував свій уряд, де переважали
комуністи. Вони відразу розпочали репресії щодо своїх недавніх партнерів з
Вітчизняного фронту.
На референдумі у вересні 1946 р. з
питання збереження монархії більшість
болгарських громадян (понад 90 %) висловилася за її ліквідацію. 9-річний цар Сімеон II разом зі старшими членами
своєї родини залишив межі країни. Незабаром держава дістала нову назву — Народна Республіка Болгарія (НРБ).
У середині
1980-х років в економіці Болгарії виникла глибока криза. З 1985 р. Болгарія
змушена була ввозити зерно, картоплю, цибулю й інші продовольчі товари з-за
кордону. Наростання кризи призвело до зниження і так невисокого життєвого рівня
населення, посилення корупції.
4. Особливості розвитку Югославії
У
березні 1945 р. Й. Броз Тіто відповідно до рекомендацій Кримської конференції
сформував Тимчасовий народний уряд Демократичної Федеративної Югославії (ДФЮ),
який офіційно визнали СРСР, США і Велика Британія.
29 листопада 1945 р.
Установча Скупщина проголосила країну Федеративною Народною Республікою
Югославія (ФНРЮ). Цього ж дня прийняли Декларацію
про остаточну ліквідацію монархії. Нова конституція країни, утверджена 31 січня
1946 р., оголосила Югославію соціалістичною державою. Закріплювався принцип
федеративного устрою ФНРЮ, до складу якої увійшли шість союзних республік: Сербія (включаючи два
автономних краї — Воєводина і Косово), Хорватія,
Словенія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія.
У країні узаконили однопартійну систему.
Розрив відносин із СРСР
У березні 1948
р. Тіто звернувся до радянського лідера з проханням не втручатися в роботу
органів влади Югославії, а радянську розвідку — не створювати тут агентурну
мережу. В серпні 1949 р. югославську армію привели до стану повної бойової
готовності для відсічі «загрози Радянського Союзу». Тіто пішов на посилення
зв’язків із державами НАТО, які пообіцяли захистити Югославію в разі нападу
СРСР. Тільки в середині 1950-х років поступово нормалізувалися радянсько-югославські
відносини.
У 1950 р.
підприємства від імені держави передавали в управління робітничим радам і
комітетам трудових колективів.
У 1953 р. влада
відмовилася від політики насильницької колективізації сільського господарства.
Дедалі
більше в країні виявлявся ідеологічний плюралізм. Югославські громадяни мали змогу
відносно вільно відвідувати інші країни, користуватися різноманітною
інформацією. Країна почала називатися Соціалістична Федеративна Республіка
Югославія (СФРЮ).
Упровадження
самоврядування з елементами ринкової економіки спричинило позитивні зміни в господарстві
країни: швидко розвивалися радіоелектроніка, машинобудування, хімічна,
нафтопереробна, легка промисловість.
Національні проблеми в Югославії
Основними, як і
за старих часів, були протиріччя між хорватським і сербським бюрократичними
кланами.
1968–1971 рр.
були насичені виступами албанців у Косово. Після смерті в 1980 р. лідера
Югославії Й. Броз Тіто національні проблеми перетворились у вісь політичного
життя Югославії. У травні 1981 р. заворушення розпочалися в найбільш економічно
відсталому краї Сербії Косово, де 90 % населення становили етнічні албанці. Вони
вимагали створення албанського краю з наданням йому статусу республіки у складі
Югославії. Саме косовські події 1981 р. стали початком кризи югославської
державності.,
Дайте відповіді на питання
1. Визначте передумови приходу
комуністів до влади в країнах Східної Європи.
2. Назвіть основні етапи
встановлення комуністичних режимів у країнах Центрально-Східної Європи.
3. Які перетворення відбулися
в країнах Центральної та Східної Європи в перші післявоєнні роки?
4. Які факти свідчать про те,
що 9 вересня 1944 р. у Болгарії відбувся державний переворот?
5. Схарактеризуйте особливості
встановлення комуністичного режиму в Болгарії.
6. Хто був Верховним
головнокомандувачем НВАЮ та головою першого уряду Федеративної Республіки
Югославії?
7. Визначте особливості
комуністичного режиму в Югославії.
8. Покажіть на карті країни
Європи, що належали до «комуністичного табору».
9. Назвіть шість союзних
республік СФРЮ та покажіть їх на карті.
Домашнє завдання
Виконані
завдання відправити на вайбер телефон 380 502654581 або на електронну
пошту kerbutvadim2012@gmail.com
Підручник
«Всесвітня
Історія» 11 клас
І. Я. Щупак §11
питання 1 – 9
Комментарии
Отправить комментарий