Тема: «Поняття трудового права, його джерела».
Записати в конспект тему і підкреслене в даній темі
Трудове право є самостійною галуззю права, яка регулює порядок виникнення, зміни і припинення трудових відносин працівників, робочий час і час відпочинку, питання нормування і оплати праці, основи внутрішнього трудового розпорядку підприємств, установ і організацій, заохочення і дисциплінарну відповідальність працівників і т.п.
Ці трудові відносини складають основну, проте, не єдину групу відносин, які регулюються трудовим правом. Проте трудове право регулює не всі відносини, а тільки певний їх круг.
Трудовими відносинами є відносини працівника з працедавцем по використовуванню його здібності до праці.
До джерел трудового права відносяться різні нормативно-правові акти.
Конституція України. Вона має найвищу юридичну силу, тому інші закони і нормативні акти не повинні суперечити їй.
Кодекс законів про працю України –
Принагідно відзначити, що в Україні продовжує діяти КЗпП, затверджений Верховною Радою Української РСР ще 10 грудня 1971 р. та введений в дію з 1 червня 1972 р. (включає 20 глав, які містять 265 статей).
Враховуючи сучасний стан та динаміку розбудови в Україні громадянського суспільства, необхідність проведення системних соціально орієнтованих ринкових реформ з питань праці, КЗпП потребує радикального оновлення шляхом прийняття сучасного Трудового кодексу. Доречно наголосити, що 05.11.2015 р. парламентом у першому читанні було ухвалено проект ТК
Інші закони України, (наприклад, Закони «Про зайнятість населення», «Про колективні договори і угоди», «Про оплату праці», «Про охорону праці», «Про відпустки» і ін.).
Підзаконні акти:
а) укази і розпорядження Президента України
б) Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України
в) інструкції, положення, накази міністерств і відомств
г) накази і розпорядження нормативного характеру голів місцевої державної адміністрації, рішення органів місцевого самоврядування.
д) соціально-партнерські угоди на державному, галузевому і регіональному рівнях.
Локальні (місцеві) правові акти є специфічним джерелом трудового права. Вони приймаються безпосередньо на підприємствах, в установах і організаціях за погодженням між власником (або уповноваженим їм органом) і трудовим колективом або профспілковим комітетом. При цьому локальні норми не можуть погіршувати положення працюючих в порівнянні з чинним законодавством про працю або суперечити цьому законодавству. До локальних актів відносяться колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про структурні підрозділи підприємств, положення про преміювання, інструкції по охороні праці і т.п.
Діючі міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою, є частиною національного законодавства України.
Конституція України проголосила, що людина, його життя, здоров'я і безпека признаються щонайвищою соціальною цінністю, а права людини і їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави (ст. 3).
Конституція України закріплює принцип рівності трудових прав громадян незалежно від раси, кольори шкіри, політичних, релігійних і інших переконань, пола, етнічного і соціального походження, майнового положення, місця проживання, по мовних або інших ознаках. В Конституції закріплена рівність прав жінок і чоловіків, яка, зокрема, забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей в отриманні освіти і професійної підготовки, в праці і винагороді за нього; спеціальними заходами по охороні праці і здоров'я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, що дають жінкам можливість поєднувати роботу з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток і інших пільг вагітним жінкам і матерям (ст. 24).
Конституція (ст.ст.36, 42-46) закріплює наступні основні трудові права і свободи громадян:
право на працю і свобода праці - це означає можливість заробляти собі на життя працею, який громадянин вільно обирає або на який вільно погоджується; в той же час заборонено використовування примусової праці;
право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом;
право на заробітну платню не нижче рівня, визначеного законом, і право на своєчасне отримання винагороди за працю;
право на належні, безпечні і здорові умови праці;
право на відпочинок;
право працюючих на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів;
право на соціальний захист, що включає право на забезпечення громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття за незалежними від них обставинами, а також в старості і в інших випадках, передбачених законом;
право громадян на об'єднання в професійні спілки і участь в них з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав і інтересів; профспілки створюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів.
Ці конституційні положення знаходять свій подальший розвиток і конкретизацію в нормах трудового права.
Конституція не тільки закріпила вказані права громадян, але і встановила порядок їх захисту, у тому числі судовий (ст. 55).
В Конституції визначено, що права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, основи регулювання праці і зайнятості визначаються виключно законами України. А Кабінет Міністрів України вживає заходів по забезпеченню цих прав і свобод, забезпечує проведення політики в сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту і т. п.
Дайте відповіді на питання
Дайте визначення поняттю «трудове право»
Що відноситься до джерел трудового права?
Назвіть основні трудові права і свободи громадян згідно Конституції України.
Домашнє завдання
Ознайомтесь зі статтями глави І «Кодексу законів про працю України»
Комментарии
Отправить комментарий