ТЕМА "ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ В 1919 Р."
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни: комнезами, продовольча розкладка, націоналізація, ревкоми, анархо – комунізм, махновщина, репресії, повстання, Всеукраїнська надзвичайна комісія, «воєнний комунізм».
Основні дати:
Березень 1919 р. – прийняття Конституції УСРР
1 червня 1919 р. – утворення військово – політичного союзу між УСРР, РСФРР, Білорусєю, Литвою, Латвією
Робота з картою
Покажіть територію, на якій було проголошено ЗУНР.
Які держави межували із ЗУНР?
Покажіть хід воєнних дій під час другої війни Радянської Росії з УНР та українсько – польської війни.
Радянська влада 1919 р. та її характер
16 січня 1919 р. на засіданні уряду більшість її членів проголосувало за увільнення Г. П’ятакова і призначено замість нього Артема (Ф. Сергеєва). Однак Г. П’ятаков не погодився з таким рішенням і почав апелювати до ЦК РКП (б). В. Ленін вирішив направити в Україну на посаду голови її уряду Х. Раковського (1878 – 1941). 29 січня 1919 р. з прибуттям Х. Раковського Тимчасовий робітничо – селянський уряд України перейменовано в Раду народних комісарів.
Ради існували здебільшого в губернських містах. У невеликих містах і волосних центрах були створені революційні комітети (ревкоми). Опорою на селі стали комітети бідноти (комбіди). Було створено Всеукраїнську надзвичайну комісію по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією й службовими злочинами (аналог російського ВЧК).очолював Ісаак Шварц, якого 2 квітня заступив Мартін Лаціс.
ІІІ з’їзд КП(б) У 6 – 10 березня 1919 р. проголосив курс на негайне утвердження в Україні диктатури пролетаріату. (На з’їзд рад обирався 1 делегат від волості, 1 – від 10 тисяч робітників і 1 делегат від 1000 червоноармійців).
10 березня на з’їзді прийнято першу Конституцію УСРР. Головою ВУЦВК став Г. Петровський.
1 червня 1919 р. створено військово – політичний союз республік України, Латвії, Литви, Білорусі та Росії. Об’єднувалось військова організація і військове командування; ради народного господарства; залізниці; фінанси; комісаріат праці. Керівництво цими галузями зосереджувалося в Москві.
Більшовики вважали недоцільним в умовах пролетарської революції існування грошей, ринку. Ліві комуністи бажали замінити кредитно – фінансову систему роботою державних планових органів, а вилучені гроші замінити запровадженням оплати праці тродами – трудовими одиницями.
Слід виокремити такі комуністичні перетворення:
запровадження загальної трудової повинності;
мілітаризація праці;
заборона приватної торгівлі;
продрозкладка;
карткова система постачання міського населення;
націоналізація всіх підприємств.
Ця політика отримала назву Воєнний комунізм – система надзвичайних заходів більшовиків, що передбачала націоналізацію великих і середніх підприємств, скасування товарно – грошових відносин, запровадження загальної трудової повинності та системи примусового вилучення усіх надлишків хлібних запасів на селі – продрозкладки.
На початку 1919 р. на українських селян було накладено продрозкладку в розмірі 140 млн пудів. Селянські господарства мали здати державі до 85 % свого врожаю. Здійснення розкладки на місцях покладалося на комбіди. Їм на допомогу з міст вирушали продовольчі загони, що складалися переважно з робітників.(46 загонів)
Продрозкладка – це насильницька реквізиція врожаю у селян спеціальними продовольчими загонами (продзагонами).
Під час ліквідації поміщицького землеволодіння в Україні перевага надавалася створенню радгоспів і комун. 14 лютого 1919 р. ВЦВК прийняв декрет «Про соціалістичне землевпорядкування і заходи переходу до соціалістичного землеробства». У травні 1919 р. В. Ленін і Х. Раковський змушені були переглянути аграрну політику. Половину земельного фонду цукрових заводів передавалось для розподілу між селянами. Проголошувався принцип добровільності при утворенні комун. Але селянство і надалі протестувало проти політики більшовиків на селі. Х. Раковський намагається налагодити співпрацю з лівими есерами, які мали вплив на селі. Українські ліві есери в цей час прийняли назву Українська партія соціалістів – революціонерів – комуністів. Скорочено УПСР (комуністи – боротьбисти) від центрального друкованого органу «Боротьба» і злилися з відгалуженням загальноросійської партії лівих есерів – Українська партія лівих соціалістів – революціонерів (борбисти) від російськомовної газети «Борьба». Замість диктатури пролетаріату вони (обидві партії) висували лозунг диктатури трудящих класів. Ці дві партії утворили партію УКП(б) – Українська комуністична партія (боротьбисти). Саме до них звернувся Х. Раковський і добився входження представників УКП(б) до Раднаркому УСРР, що полегшило реалізацію аграрної політики на селі.
Повстанський рух. Н. Махно
Стихійний рух українського селянства проти комуни та продрозкладки більшовики назвали куркульським бандитизмом. На початку травня 1919 р. для боротьби з антибільшовицьким рухом було задіяно понад 30 тис. червоноармійців У березні – травні на півдні Київщині повстання отамана Зеленого (Д. Терпило)
У квітні 1919 р. у Гуляйполі (Н. Махно) відбувся з’їзд селянських депутатів п’яти повітів Катеринославщини, який висловив категоричну незгоду з рішенням ІІІ Всеукраїнського з’їзду рад.
Наймасштабнішим у Червоній армії став заколот отамана М. Григор’єва (1888 – 1919). Штабс – капітан російської армії, відзначений Георгіївським хрестом. Полковник Армії УНР. За Української Держави командував Бєлгородським кінним полком. На початку лютого 1919 р. загони під його керівництвом перейшли на бік більшовиків. Визволяв від інтервентів Херсон, герой взяття Одеси. Кавалер ордену Червоного Прапора. 7 травня дивізія М. Григор’єва дістала наказ іти маршем через Бесарабію на допомогу Радянській Угорщині, але отаман відмовився його виконувати. В Єлисаветграді він проголосив Маніфест «До українського народу» із закликом боротися проти комун і комісарів, організовувати ради без більшовиків. Проте антибільшовицькі сили не об’єдналися навколо М. Григор’єва (шоковані антисемітськими гаслами та погромами і гаслом «Україна для українців». Н. Махно навіть публічно засудив заколот. В кінці травня на Полтавщині Червоній армії вдалося розгромити основні сили повстанців. У липні М. Григор’єв зробив спробу приєднатися до махновців, але за наказом «батька» був убитий. Селянські повстання, заколот М. Григор’єва виснажили сили Червоної армії, наблизила падіння влади більшовиків в Україні. Н. Махно дозволили створити окрему бригаду, яка підпорядковувалася П. Дибенку у Задніпровській дивізії.
Дайте відповіді на питання
1. Проаналізуйте рішення ІІІ з’їзду КП(б)У
2. Охарактеризуйте особливості формування центрального радянського апарату в Україні наприкінці 1918 – на початку 1919 р.
3. Чому відновлення радянської влади в Україні було пов’язане з посиленням насильства і терору?
4. Поясни, у чому полягала більшовицька політика щодо селянства?
5. Як ти вважаєш, чому більшовики в основу управління і командування поклали «найсуворіше начало єдності організації і суворого управління»? Чи була альтернатива?
Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника §15 пункт 1, 2 підручник
Комментарии
Отправить комментарий