ТЕМА: ПЕРЕХІД ДО СУЦІЛЬНОЇ КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ.
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Знати основні поняття і терміни:
колективізація, колгоспи, ТСОЗи, хлібозаготівельна кампанія, куркуль, розселянювання, хлібозаготівельна криза, радгоспи, МТС, саботажники,
Пам’ятати основні дати:
1927 – 1928 рр. – хлібозаготівельна криза;
1928 р. – створення МТС в Україні, початок суцільної колективізації;
Грудень 1929 р. – курс на «ліквідацію куркульства як класу»;
Лютий 1930 р. – початок форсованої колективізації;
2 березня 1930 р. – стаття Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів» та початок масового виходу селян з колгоспів;
Перехід до суцільної колективізації та розкуркулення
Колективізація – процес докорінної перебудови аграрного сектора, яка передбачала перетворення дрібних індивідуальних господарств на колективні підприємства для встановлення контролю держави за сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації всього господарства.
Залежно від ступеня відчуження селянської власності колгоспи існували у трьох формах:
ТСОЗи – усуспільнювалися лише посіви
Артіль – селяни зберігали за собою присадибну ділянку, корову і дрібну живність
Комуна – усуспільнювалось абсолютно все господарство
Завдання колективізації сільського господарства
1. викачування коштів з села для потреб індустріалізації;
2. намагання збільшити обсягів с/г виробництва, встановивши контроль над колективними господарствами;
3. розкуркулення найбільш активних (але і продуктивно працюючих) селян
4. ліквідація проблеми «аграрного перенаселення».
Методи впровадження колективізації
1. Силовий тиск і залякування селян;
2. Опора на комуністів та безземельних селян – пролетарів;
3. Примусова організація колгоспів;
4. Ліквідація заможних господарств (розкуркулення);
5. Заборона залишати село.
У таємній постанові ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації» власники господарств, що підлягали ліквідації, поділялися на три категорії. До першої віднесли учасників і організаторів антирадянських виступів, які мали бути ізольовані в тюрмах або таборах. Віднесені до другої категорії разом з їх сім’ями виселяли в північні регіони СРСР. У третьої категорії, так званих «підкуркульників» конфісковували майно.
В Україні за роки колективізації було експропрійовано 200 тис. господарств.
В грудні 1932 р. була введена система внутрішніх паспортів. Колгоспникам паспорти не видавали.
Етапи колективізації в УСРР
Гасло суцільної колективізації офіційно проголосив листопадовий 1929 р. пленум ЦК ВКП(б). у січні 1930 р. вийшла постанова ЦК ВКП(б) «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву». В Україні колективізацію планували закінчити восени 1931 р. або навесні 1932 р.
Суцільна колективізація була задумана як комунікація. Йшлося про утворення колгоспів у формі артілі, яка мала форму комуни. С. Косіор закликав здійснити колективізацію за 1930 рік.
Ця практика зустріла відчайдушний опір селян.
Які події ілюструє графік на ст. 154 підручника? Проаналізуйте його.
Наляканий масштабом «березневих волинок» режим пішов на поступки. За постановою ЦК ВКП(б) «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії у колгоспному русі» пропонувалось відмовитися від адміністративного тиску на селян за створення колгоспів. Тоді ж було опубліковано «Зразковий статут сільськогосподарської артілі», де колгоспникам дозволялося мати корову, дрібну живність, присадибну ділянку. У наступні місяці більшість селян покинули колгоспи. До кінця літа колективізованими залишились менше третини селянських господарств УСРР.
|
Період |
Особливості |
|
1929 – 1930 рр |
Прискорене створення колективних господарств, зростання опору з боку селянства |
|
1930 р. |
Послаблення тиску (стаття Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів», постанова ЦК ВКП(б) 14 березня 1930 р. «Про боротьбу з викривленнями партійної лінії у колгоспному русі») та масовий вихід селян із колгоспів аж до селянських повстань і виступів. Вільна торгівля фактично була заборонено, практично уся товарна продукція колгоспів йшла у розпорядженя держави |
|
1931 – 1933 рр. |
Відновлення суцільної колективізації (70 – 80% господарств). Репресії щодо селян: хлібозаготівельна кампанія до «останньої зернини», «закон про п’ять колосків, розстріл із конфіскацією всього майна, «чорні дошки», заборона виїзду із села, велика смертність |
|
1934 – 1937 рр. |
Завершення колективізації та припинення надмірних реквізицій зерна та продуктів із села, скасування продрозкладки (лишки можна було продавати на ринку), змагання тракторних бригад та п’ятисотенниць, зміцнення матеріально – технічної бази колгоспів, створення МТС |
Дайте відповіді на питання
1. Чому радянська влада вдалася до репресій щодо селян?
2. Хто найбільше постраждав від «закону про п’ять колосків»?
3. Вкажіть причини суцільної колективізації.
4. Чому сталінське керівництво здійснювало колективізацію в декілька етапів?
5. Хто такі «куркулі» та «підкуркульники»? Чи завжди вони були ворогами радянської влади?
6. Що означав лозунг «ліквідація куркульства як класу»?
7. Чому, незважаючи на жорсткі партійні заходи, стан с/г виробництва невпинно падав, а селянство зубожіло?
8. Вкажіть причини голоду 1932 – 1933 рр.
9. Чи можна події 1932 – 1933 рр. вважати голокостом?
10 Який вплив мав голодомор на політичну ситуацію в Україні? Аргументуйте свою відповідь
11. Чи можна стверджувати, що колективізація селянських господарств була найскладнішим етапом у створенні командної економіки? Доведіть свою думку.
12. Чи можна було здійснити сталінську індустріалізацію без суцільної колективізації?
Домашнє завдання
Опрацювати §23 підручника, надати відповіді на запитання параграфа.
Комментарии
Отправить комментарий