4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

 

Тема уроку «Чехословацька республіка»

 

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

 

Поняття і терміни: «судетська проблема»; «Мюнхенська угода».

Основні дати і події.

30 жовтня 1918 р. – проголошення незалежності;

1920 – набрання чинності Конституції;

1918 – 1935рр. – президентство Т. Масарика;

1935 – 1938 рр. – президентство Е. Бенеша;

29 – 30 вересня 1938 р. Мюнхенська угода

Особистість в історії Т. Масарик; Е. Бенеш

 

 Актуалізація опорних знань

Робота з картою

Використовуючи карту історичного атласа, виконайте завдання.

1. Назвіть держави, що утворилися після розпаду Австро-Угорської імперії. Які міжнародні угоди передбачали розподіл її територій?

2. Які польські землі залишилися у складі Німеччини?

3. Які території відійшли до Польщі за Версальським мирним договором?

 

 Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Польща, Чехословаччина та Угорщина здобули незалежність після Першої світової війни внаслідок розпаду Австро-Угорської та Російської імперій.

 

Вивчення нового матеріалу.

 

1.            Утворення Чехо – Словаччини. Кордони республіки

До 1918 р. Чеські землі та Словаччина входили до складу багатонаціональної Австро-Угорської монархії, в якій панувала династія Габсбургів.

У липні 1918 р. усі чеські політичні партії створили Національний комітет, пов’язаний з Чехословацькою національною радою в Парижі, що його очолив знаний політичний діяч Томаш Масарик (К. Крамарж). 28 жовтня 1918 р., коли стало відомо, що австро-угорський уряд погодився прийняти запропоновані президентом Вільсоном умови миру, Національний комітет проголосив створення Чехословацької держави. 30 жовтня Словацька національна рада заявила про відокремлення Словаччини від Угорщини та приєднання її до Чеських земель… 14 листопада 1918 р. Національні збори, що сформувалися через розширення складу Національного комітету, проголосили Чехословаччину республікою та обрали президентом Томаша Масарика.

Запитання

1. Що стало поштовхом для чеського і словацького народів у досягненні незалежності?

2. Яке питання спричинило розкол у середовищі чеської та словацької буржуазії у перебігу війни?

3. Хто очолив національно-визвольний рух у Чехії та Словаччині?

4. Назвіть основні події національно-визвольної боротьби, що призвели до створення Чехословацької республіки.

5. Хто очолив новостворену державу?

 

2. Приєднання Закарпаття до Чехословаччини.

Становище українського населення.

 Остаточно кордони Чехословаччини було визначено в 1919–1920 рр. Версальським, Сен-Жерменським і Тріанонським мирними договорами. До складу Чехословацької держави увійшли Чехія, Моравія, частина Сілезії, Словаччина і Закарпатська Україна. Територія Чехо-Словаччини становила 140 тис. км². населення — близько 13,6 млн осіб. Серед них: чехів — майже 7 млн, німців — 3 млн, словаків — 2 млн, угорців — 750 тис., українців — 450 тис., поляків — 100 тис

8 травня 1919 р. створена представниками ужгородської, пряшівської і хустської рад Центральна Українська Народна Рада проголосила об’єднання Закарпаття з Чехословаччиною. За рішенням Паризької мирної конференції, на основі Сен-Жерменського мирного договору (10 вересня 1919 р.) Закарпаття переходило до складу Чехословаччини, де йому гарантували права автономії. Закарпаття виділили в окремий адміністративний край — Підкарпатську Русь, — очолюваний губернатором. Українське населення краю в складі Чехословаччини не відчувало такої дискримінації, як у Польщі чи Румунії. Чехословацький уряд дозволив населенню Закарпаття користуватися в школах мовою на власний вибір.

Завдання учням

1. Знайдіть на карті ті частини країни, про які йшлося.

2. Виписати національний склад Чехо-Словаччини у порядку зменшення.

3. Яким було становище українського населення Підкарпатської Русі?

 

3. Чехословаччина в 1920 – 1930-ті  роки.

20 лютого 1920 р. Національні збори прийняли Конституцію Чехословацької Республіки, що декларувала основні демократичні свободи. Формально всі нації користувались однаковими правами, але включення до конституції положення про «єдину чехословацьку націю» означало, що національна самобутність словаків не бралася до уваги. Суперечності в різноманітних сферах життя між чехами і словаками, то явні, то приховані, мали місце протягом усього існування Чехословацької Республіки та були розв’язані на початку 90-х рр. XX ст. шляхом створення двох самостійних держав — Чехії та Словаччини.

На міжнародній арені Чехословаччина орієнтувалася на Францію, а в 1920–1921 рр. разом із Румунією та Югославією створила Малу Антанту, що виявилася важливою ланкою системи військовополітичних союзів під егідою Франції.

 Чехословаччина, успадкувавши 4/5 промислового потенціалу імперії Габсбургів, стала однією з найбільш розвинених в економічному плані країн Центральної та Південно-Східної Європи.. У Словаччині і Закарпатті переважав аграрний сектор, а життєвий рівень був значно нижчим, ніж у Чехії. Лідером чехословацької економіки були всесвітньо відомі заводи «Шкода», де випускали автомобілі, авіамотори, літаки. Країна займала провідні позиції у світі з експорту взуття, бавовняних тканин, цукру, виробів зі скла. Промислове виробництво Чехословаччини неухильно зростало і в 1927–1929 рр. перевищило довоєнний рівень на 20 %. Чехо-Словаччина за вивозом взуття, бавовняних тканин посіла друге місце серед європейських країн, а за експортом цукру — перше.

 

4.  «Судетська проблема»  і розчленування Чехо – Словаччини

У травні 1938 р. поблизу чехословацьких кордонів було зосереджено до 200 тис. німецьких військ,

 Чехословаки мали у своєму розпорядженні понад 40 добре вишколених дивізій, до армії додатково закликали резервістів. Такий розвиток подій не влаштовував ні Німеччину, ні Англію, які провели термінові переговори. В останній момент німецькі війська було зупинено і відведено від кордонів ЧСР.

Остаточно «Судетську проблему» було вирішено в Мюнхені на міжнародній конференції 29 – 30 вересня 1938 р. Угодовська політика Великої Британії та Франції призвела до територіального поділу Чехо – Словаччини: Судетську область було анексовано Німеччиною, Тешинська область відійшла до Польщі, а частина Словаччини і Закарпаття захопила Угорщина.

Усі малі країни цього регіону зрозуміли, що ні Ліга Націй, ні Велика Британія і Франція не можуть гарантувати їм суверенітет, і змушені були шукати шляхи зближення з Німеччиною.

 

 Дайте відповіді на питання

1. Що стало поштовхом для чеського і словацького народів у досягненні незалежності?

2. Яке питання спричинило розкол у середовищі чеської та словацької буржуазії у перебігу війни?

3. Хто очолив національно-визвольний рух у Чехії та Словаччині?

4. Назвіть основні події національно-визвольної боротьби, що призвели до створення Чехословацької республіки.

5. Хто очолив новостворену державу?

6. Виписати національний склад Чехо-Словаччини у порядку зменшення.

7. Яким було становище українського населення Підкарпатської Русі?

 

 Домашнє завдання

Опрацювати підручник «Всесвітня історія» І. Я. Щупак, §17 пункт  7 – 10; питання 4 - 8

                     підручник