4 кухар;пекар 04. 06. історія України тести

 

Запишіть тему, план уроку та підкреслене в даній темі.

Тема «Постіндустріальне суспільство.

Розвиток літератури і мистецтва. Спорт».

Основні дати:

4 жовтня 1957 р. — у СРСР запущено перший в історії штучний супутник Землі

12 квітня 1961 р. — у СРСР запущено перший космічний корабель із людиною на борту — Юрієм Гагаріним

20 липня 1969 р. — уперше в історії людина ступила на поверхню Місяця — астронавт США Ніл Армстронг

2011 р. — ООН ухвалила резолюцію, згідно з якою право на доступ до інтернету є одним з невід’ємних прав людини

1. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства

Постіндустріальне (інформаційне) суспільство — якісно новий етап суспільного розвитку, наступний за індустріальним суспільством. Провідна роль у ньому належить науці, освіті, знанням, ефективному використанню нових технологій, комп’ютеризації та розвитку інформаційних систем, творчій діяльності людини.

Більшість населення постіндустріальних країн працює у сфері послуг. У період НТР та переходу до постіндустріального суспільства відбуваються кардинальні зміни в структурі економіки. Збільшується частка секторів, що надають послуги для особистого споживання, виробляють інтелектуальний продукт, науково-технічну продукцію. Відбуваються зрушення у відносинах власності. Збільшується частка особистої власності громадян, дрібної і середньої приватної власності завдяки зростанню ролі малого і середнього бізнесу.

У міжнародній торгівлі першість поступово переходить до високотехнологічних виробів, інтелектуальної власності, туристичних послуг.

Відбувається переоцінка цінностей від прагнення економічного зростання до пріоритету сталого розвитку, екологічної безпеки.

Спостерігаються істотна зміна ролі різних соціальних верств у суспільстві. Сучасний ринок потребує працівників, які можуть швидко змінювати види діяльності, вчасно переорієнтовуватися на інші виробництва і сервіси.

Дедалі більша роль належить високій соціальній мобільності.

2. Культура «віртуальної реальності»

Віртуальна реальність (VR) — створене комп’ютерними засобами тривимірне середовище, з яким може взаємодіяти людина; візуальні та звукові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ «за екраном».

Є широкий спектр можливостей практичного використання VR у різних сферах, і вони не обмежуються розважальними.

1. VR в медицині

2. VR в освіті

3. VR в архітектурі та дизайні

4. VR у військовій сфері

Небезпеки й перспективи віртуальної реальності

1. VR-залежність

2. Травмонебезпечність.

3. Негативна реакція організму. Витрата величезної кількості часу на неперервну роботу з інтернетом та віртуальною реальністю призводить до порушень режиму сну, відпочинку, харчування, а це згубно впливає на весь організм.

4. Психологічні зміни особистості.

5. Вразливість персональних даних.

3. Засоби масової інформації в постіндустріальному суспільстві

Велику роль не тільки в інформуванні людей, а й у формуванні суспільної свідомості відіграють засоби масової інформації (ЗМІ).

Свобода діяльності журналістів є ознакою демократичності й відкритості країни та суспільства.

З історії України ви знаєте про суспільно-політичну кризу, пов’язану із вбивством українського журналіста Георгія Гонгадзе. Найрезонанснішими були вбивства саудівського журналіста Джамаля Хашкаджі (або Хашоґджі) в генконсульстві королівства в м. Стамбулі

В жовтні 2018 р. і замовне вбивство репортера видання «Aktuality» Яна Куціака в Словаччині (лютий 2018 р.). Після вбивства останнього в Словаччині розпочалася хвиля протестів, що призвело до відставки уряду.

4. Розвиток освіти в зарубіжних країнах

Обов’язкове навчання дітей шкільного віку закріплено в законах більшості країн світу. Парламенти ухвалюють закони, що регламентують освітній рівень, гарантований державою.

Концепція неперервної освіти молодого покоління від дошкільного віку до вищої школи прийнята в більшості розвинених країн як стратегічна лінія освітньої політики.

До провідних країн у сфері освіти в 1970–1990-х роках долучились «нові індустріальні держави» — Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Малайзія.

У 1972 р. у СРСР було введено загальну обов’язкову середню освіту. За кількістю фахівців із вищою освітою країна посідала одне з провідних місць у світі. Водночас у шкільних класах і студентських аудиторіях право на існування мали тільки ті судження, що відповідали марксистсько-ленінській ідеології.

Головною проблемою у сфері освіти для країн, що розвиваються, є ліквідація безграмотності.

Важливою особливістю університетів є певний рівень автономії та наявність в них академічної свободи — однієї з основних цінностей громадянського суспільства.

Університетська автономія — система самоврядування університетів, у яких існує академічна свобода, а їхня наукова, освітня, суспільна діяльність здійснюється без надмірного тиску держави і комерціалізації.

Академічна свобода — свобода викладати навчальний предмет на свій розсуд, обирати теми для наукових досліджень і проводити їх своїми методами, а також свобода студентів здобувати знання відповідно до своїх нахилів та інтересів.

До початку XIX ст. сформувалися три основні моделі університету — англійська, німецька та французька.

Британська модель (Оксфорд, Кембридж) — значною мірою місце викладання та поширення універсальних знань.

Французька (наполеонівська) модель передбачала підконтрольність університету уряду і відокремлення науки від освіти. У французьких вишах заперечували не тільки академічну, а й інші види автономії.

Німецька модель (німецький класичний університет) вперше була реалізована в Берлінському університеті й базувалася на принципах академічної свободи та єдності досліджень і викладання.

Цікавим є досвід США, де успішно співіснують різні типи університетів — класичні дослідницькі; гуманітарні коледжі, спрямовані на підготовку еліти та які базуються на англійській моделі; а також університети штатів, які використовують елементи французької моделі.

Сучасні університети вирішують не тільки наукові та освітні, а й інші суспільно значущі завдання, зокрема:

• формування світогляду і виховання молоді;

• професійна підготовка та перепідготовка фахівців;

• фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

• соціалізація молоді й інших уразливих соціальних груп (пенсіонерів, інвалідів, безробітних тощо);

• проектування суспільного розвитку;

• розроблення і реалізація глобальних, регіональних і місцевих програм у сфері просвітництва, культури, здоров’я людей, спорту.

5. Науково – технічна революція

Основні напрями розвитку НТР

1. Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.

2. Відкриття і використання нових видів енергії.

3. Початок інформаційної революції.

4. Автоматизація і роботизація виробництва.

5. Упровадження принципово нових технологій.

6. Докорінна зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із наперед заданими властивостями.

7. Розвиток генної інженерії та біотехнологій.

Основні здобутки НТР на зламі XX –XXI ст.

З 1940-х років ХХ ст. у медицині почали застосовувати гемодіалізатори — апарати, що виконують функцію здорової людської нирки.

У 1950-ті роки здійснили перше успішне пересадження нирки. Першу операцію з пересадження людського серця провів у 1967 р. хірург Крістіан Бернард (ПАР).

Британський учений Френсіс Крік і американський Джеймс Вотсон у 1953 р. запропонували модель подвійної спіралі ДНК, що поклало початок вивченню основ генетики на молекулярному рівні (у 1962 р. вчених удостоїли Нобелівської премії). У 1996 р. у Великій Британії відбувся перший успішний експеримент із клонування живої істоти. У 2010 р. групі учених під керівництвом Крейга Вентера

вдалося штучно синтезувати мінімально необхідний набір генів для створення в лабораторних умовах живого організму — бактерії.

Значний внесок у розвиток сучасної фізики зробили вчені СРСР — Абрам Йоффе (уродженець Полтавщини), Петро Капіца, Ігор Курчатов, Лев Ландау, Анатолій Александров (уродженець Київщини), Яків Зельдович, Юлій Харитон, Андрій Сахаров.

У 2008 р. відбувся запуск Великого адронного колайдера — найбільшого у світі прискорювача елементарних частинок, створеного у Європейському центрі ядерних досліджень (Швейцарія).

Американський математик Норберт Вінер створив нову науку — кібернетику, котру він уявляв як єдину науку про управління.

За версією телеканалу «Дискавері», за перше десятиліття ХХI ст. людство зробило такі найвизначніші наукові відкриття: картування геному людини, виявлення води на Марсі, отримання стовбурових клітин етичним шляхом, управління протезами за допомогою сигналів мозку, підтвердження існування «темної матерії» та ін.

6. Освоєння космосу

4 жовтня 1957 р. у Радянському Союзі був запущений перший в історії штучний

супутник Землі.

12 квітня 1961 р. у СРСР запустили перший космічний корабель із людиною на

борту — Юрієм Гагаріним. А 5 травня 1961 р. у США здійснили запуск пілотованого космічного корабля.

У березні 1965 р. радянський космонавт Олексій Леонов уперше вийшов у відкритий космос.

Згодом Національне аерокосмічне агентство США (НАСА) здійснило запуск космічного корабля «Аполлон-11» на Місяць. 20 липня 1969 р. вперше в історії людина ступила на поверхню іншого небесного тіла, окрім Землі. Двоє астронавтів, Ніл Армстронг і Едвін Олдрін, пробули на Місяці близько 2,5 год.

Вони провели наукові спостереження і взяли зразки ґрунту супутника Землі. Американські зонди «Піонер 10», «Піонер 11», «New Horizons», «Вояджер 1» і «Вояджер 2» стали міжзоряними кораблями, що покинули межі Сонячної системи.

У 1975 р. уперше відбулося стикування в космосі кораблів «Аполлон» (США) і «Союз» (СРСР).

З 1981 р. НАСА почало запускати кораблі багаторазового використання — «шаттли».

1 серпня 1995 р. на навколоземну орбіту запустили перший український штучний науково-дослідний супутник «Січ-1» за допомогою ракети-носія «Циклон-3».

У 1997 р. Леонід Каденюк став першим громадянином незалежної України, який здійснив політ у космос у складі міжнародного екіпажу на американському космічному кораблі «Columbia».

У 2004 р. відбувся політ першого китайського космонавта. 3 січня 2019 р. міжпланетна станція «Чан’е-4» здійснила успішну посадку на зворотному боці Місяця. Амбітні плани з освоєння космосу та створення перших баз на Марсі має винахідник та підприємець Ілон Маск.

7. Соціальне забезпечення, зміни у змісті та характері праці

на Заході заговорили про перехід з п’ятиденного робочого тижня для працівників

(з понеділка до п’ятниці) до чотириденного.

Комерційні компанії, що скоротили робочий тиждень для своїх співробітників до 32 годин, з’ясували, що це сприяє підвищенню продуктивності, мотивації персоналу і зниженню вигорання.

8. Література у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст..

Теоретики «соціалістичного реалізму» в СРСР вимагали від письменників «поліпшувати» історію, зробити привабливою «вітрину» життя в соціалістичних країнах. Прикладами таких творів є «Піднята цілина» М. Шолохова, «Хліб» О. Толстого та ін.

«Магічний реалізм» — стиль, у якому магічні елементи вплетені в реалістичну картину світу. Представники цього стилю — Х. Борхес, М. Булгаков, Х. Кортасар, Г. Маркес, М. Павич, Х. Мурокамі та ін.

Модернізм — загальна назва творчих напрямів і шкіл XX ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, антиреалістична спрямованість. Модерністи на перше місце ставили творчу інтуїцію, сутність буття.

Екзистенціалізм дає змогу вирватися за межі суворої реальності і передавати життєве й емоційне світовідчуття. Найяскравіші представники цього напряму — французькі письменники Ж.-П. Сартр (кумир молоді 1970-х років), А. Камю, С. де Бовуар, британські А. Мердок і К. Вілсон, американський Н. Мейлер (США).

З 1980-х років на зміну модернізму прийшов постмодернізм. Його основним принципом є вільне поєднання виражальних засобів, а також плюралізм ідей, думок, точок зору і гуманізм.

9. Образотворче мистецтво

Соціальний реалізм бачив зміст мистецтва в його зв’язку з дійсністю, служінні прогресу методами художньої творчості.

Неореалізм — течія в мистецтві, особливості якої — пафос суворої правди, достовірність зображення, повага до простої людини; максимальна узагальненість образів картин, що переходять в образи-символи. Велику увагу приділено кольору, що ніс змістове й емоційне навантаження.

Абстракціонізм (від лат. abstractiо — віддалення) — напрям у мистецтві, образність якого ґрунтується на кольорі, лінії, формі та текстурі, а не на мотивах, запозичених із навколишньої реальності. Засновником абстракціонізму вважають російсько-українського художника В. Кандинського (1866–1944 рр.).

Сюрреалістичний (надреальний) напрям у мистецтві виник ще в 1920-ті роки. Сюрреалісти вирішили замінити реально існуючий світ містичним, підсвідомим. Найяскравішим представником цього напряму є видатний художник сучасності Сальвадор Далі.

Видатною фігурою у світовому образотворчому мистецтві є французький художник, іспанець за походженням Пабло Пікассо. У його творчості переважали ідеї добра, ненависті до війни.

Послідовником сюрреалізму є Марк Шагал, який тривалий час жив у Франції. Характерні мотиви картини М. Шагала — жителі єврейських містечок, прості люди та їхні почуття.

10. Основні тенденції в розвитку архітектури

Функціоналізм — течія в архітектурі, характерні риси якої — першорядна увага до функціонального призначення будівель, використання досягнень науки і техніки (зокрема, нових матеріалів), економічність, гранична простота форм, відмова від декору.

11. Розвиток музичної культури

Для класичної музики характерні висока людяність, відданість вічним ідеалам (наприклад, твори І. Стравінського); електронна музика А. Пуссера, А. Шнітке.

До найвідоміших джазових музикантів другої половини ХХ ст. належать Л. Армстронг, Е. Гарнер, Б. Гудмен, Д. Еллінгтон, Т. Монк, Е. Фітцджеральд (усі з США) та ін.

Кращими зразками мюзиклу є популярні твори «Звуки музики» Р. Роджерса, «Моя прекрасна леді» Ф. Лоу, «Вестсайдська історія» Л. Берстайна та ін.

Рок-музика виникла у 1950-х роках на основі поєднання джазу зі шлягером і увібрала окремі риси пісенно-танцювальних жанрів різних культур світу. У 1954 р. вийшла перша платівка майбутнього короля рок-н-ролу Елвіса Преслі. Кумирами американської молоді в 1950-ті роки були Ч. Беррі, Л. Ричард, Б. Хейлі. Визначним явищем рок-музики і світової культури взагалі є творчість групи «Бітлз» із м. Ліверпуля (Велика Британія).

Рок-культура розвивалася й у СРСР. Серед класиків радянського року — «Акваріум», «Машина часу», «Кіно», «Аліса», «ДДТ» та ін.

За радянської доби музиканти, як і інші діячі культури, зазнавали утисків та ідеологічних обмежень.

Поп-музика охоплює різні стилі і жанри розважальної музики. Найпопулярнішими зірками поп-музики на зламі ХХ–ХХІ ст. були М. Джексон, Мадонна, Ф. Меркьюрі, Стінг, Б. Спірс, Бейонсе, Леді Гага та ін.

Cеред сучасної молоді на Заході популярним лишається хіп-хоп

12. Театральне мистецтво

Найбільшими центрами світового театрального мистецтва у другій половині ХХ ст. стали театри: «Комеді Франсез» (Франція), Королівський Шекспірівський театр (Велика Британія), Кельнський театр драми (ФРН), «Театр Кабукі» (Японія), Художній театр (Італія, Рим), Великий драматичний театр (СРСР, Росія, Санкт-Петербург), МХАТ (СРСР, Росія, Москва) та ін.

Найвідомішими центрами оперного і балетного мистецтва є театри «Ла Скала» (Мілан, Італія), «Гранд-опера» (Париж, Франція), «Метрополітен-опера» (Нью-Йорк, США), «Ковент-Гарден» (Лондон, Велика Британія), «Большой театр» (Москва, Росія), Маріїнський театр (Санкт-Петербург, Росія) та ін.

Значний внесок у розвиток світового оперного і балетного мистецтва зробили П. Домінго, Х. Каррерас, М. Кабальє (Іспанія), Л. Паваротті, Т. Гоббі (Італія), М. Бежар (Франція), М. Каллас (США), М. Плісецька (Росія) та ін.

13. Досягнення сучасного кіномистецтва

У післявоєнні роки кіно стало наймасовішим видом мистецтва. Видатними майстрами неореалізму в кіно є італійські режисери Р. Росселліні, Ф. Фелліні, Л. Вісконті, М. Антоніоні.

Найпотужніша кіноіндустрія створена в США. Її центр — Голлівуд — передмістя Лос-Анджелеса, де розташовані найбільші кіностудії світу.

Для французького кінематографа післявоєнного часу характерна розмаїтість жанрів — від комедій до соціально-психологічних фільмів режисерів так званої нової хвилі — Ф. Трюффо, Ж.-Л. Годара та ін.

Відомим режисером є Л. Бессон. В усьому світі високо цінують французьких акторів Ж. Габена, Ж. Маре, Б. Бардо, Ж.Рено та ін.

Неможливо уявити кіномистецтво без імені англійського кінорежисера А. Гічкока.

Світову популярність здобула творчість польського кінорежисера А. Вайди завдяки трилогії про долі воєнного покоління польської молоді. Важливе місце у творчості А. Вайди займає антифашистська тематика.

У СРСР значний громадський резонанс викликали кінострічки А. Тарковського, Т. Абуладзе, С. Параджанова, Е. Рязанова.

Дедалі більшу популярність здобуває українське кіно. Так, фільм «Донбас» українського режисера Сергія Лозниці отримав у 2018 р. головну нагороду 15-го міжнародного кінофестивалю в іспанській Севільї.

14. Розвиток спорту

Розрізняють аматорський спорт, як захоплення, і професійний, що є джерелом доходу для спортсменів і причетних до нього людей.

Впливовими міжнародними спор тив ними організаціями є Міжнародний олімпійський комітет (МОК), Міжнародна федерація футболу (ФІФА — поєднує у своїх рядах понад 210 національних федерацій), Спілка європейських футбольних асоціацій (УЄФА), Міжнародна федерація хокею із шайбою (ІІХФ) та ін.

У спорт вкладають величезні кошти, він приносить величезні прибутки. З професійним спортом пов’язані ЗМІ, медицина, бізнес.

З 1948 р. проводять Параолімпійські ігри (змагання для людей з особливими потребами). Вони мають велике значення для соціальної адаптації та моральної підтримки людей, які страждають від важких недуг.

Політизація спорту

Незважаючи на постійні заяви на різному рівні про те, що «спорт перебуває поза політикою», реальність є абсолютно іншою. Після Другої світової війни спорт розглядали як «змагання» між комуністичним блоком і країнами західної демократії.

У 1952 р. СРСР уперше допустили до участі в Олімпійських іграх, і спортивні досягнення радянських спортсменів подавалися радянською пропагандою як «яскраве свідчення переваги соціалістичної системи».

У 1980 р. США, Велика Британія, Японія та багато інших країн бойкотували ХХII Олімпійські ігри в Москві у зв’язку з радянською агресією в Афганістані. Аналогічних заходів щодо Олімпійських ігор у м. Лос-Анджелесі (США) вжили в 1984 р. уряди СРСР і 11 його союзників соціалістичного блоку.

На жаль, на спортивних змаганнях мали місце й терористичні

акти. Під час Олімпіади в м. Мюнхені (Німеччина) в 1972 р. увесь світ приголомшило вбивство палестинськими терористами 11 ізраїльських спортсменів і тренерів, а також західнонімецького поліцейського

Однією з найгостріших проблем сучасного спорту є вживання спортсменами допінгу, що попри небезпеку для спортсменів, інколи організовують уряди країн для досягнення спортивних та «ідеологічних» перемог.

У 2005 р. ЮНЕСКО прийняло Міжнародну конвенцію про боротьбу з допінгом у спорті. Дедалі вагоміший вплив здобуває Всесвітнє антидопінгове агентство (ВАДА).

Великий «допінговий скандал» розгорнувся через викриття вживання групою російських спортсменів допінгу, чому сприяли російські чиновники спорту та медики.

Дайте відповіді на питання

1. Назвіть найважливіші зміни в соціально-економічній сфері, що відбулися внаслідок НТР.

2. Як змінюється роль людини в постіндустріальному суспільстві?

3. Які сфери використання «віртуальної реальності» Ви вважаєте найперспективнішими?

4. Чому ЗМІ називають «четвертою владою»?

5. Визначте основні тенденції розвитку освіти у різних країнах світу.

6. У чому полягає важливість університетської автономії?

7. Яку роль відіграють університети в суспільному розвитку?

8. Схарактеризуйте основні напрями НТР.

9. Які здобутки НТР на межі ХХ — ХХІ ст. Ви вважаєте найважливішими?

10. Зіставте космічні досягнення СРСР і США у другій половині ХХ ст.

11. Покажіть на карті світу країни, які є лідерами в освоєнні космосу.

12. Поясніть поняття: постіндустріальне (інформаційне) суспільство, високі технології, академічна свобода.

13. У чому полягає роль літератури та мистецтва в сучасному світі?

14. Назвіть відомих Вам сучасних художників і напрями мистецтва, які вони представляють.

15. Схарактеризуйте основні напрями розвитку архітектури у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.

16. Які музичні жанри, напрями є для Вас улюбленими?

17. Яких Ви знаєте відомих сучасних кінорежисерів?

VI. Домашнє завдання

Підручник «Всесвітня Історія» 11 клас І. Я. Щупак §32 , 33

 підручник