Тема « СРСР. Завершення епохи Сталіна. «Хрущовська
відлига»
Записати в конспект тему, план
уроку і підкреслене в даній темі
Основні дати:
5 березня 1953 р. — смерть Й. Сталіна
1954 р. — початок періоду
«відлиги»
лютий 1956 р. — викриття
культу особи Сталіна на XX з’їзді КПРС
12 квітня 1961 р. — політ Ю.
Гагаріна в космос
14 жовтня 1964 р. — усунення
М. Хрущова від влади
Поняття і терміни «відлига»,
«волюнтаризм, справа лікарів
Друга світова війна
суттєво розширила кордони СРСР. На Заході до Радянського Союзу відійшла частина
Східної Прусії з Кенігсбергом. СРСР закріпив окупацію Прибалтики, відібрав у
Фінляндії м. Петсамо (Печенга) з прилеглою територією. Польща, Чехословаччина
та Румунія відмовлялися від Галичини, Волині, Буковини, Закарпаття. На Далекому
Сході до СРСР відійшли Південний Сахалін та Курильські острови, а на південному
сході СРСР приєднав Туву.
Перемога зміцнила
статус СРСР як великої держави. СРСР перетворився на ядерну державу: у 1949 р.
тут було здійснено випробування атомної, а 1953 р. водневої бомб. Сфера впливу
СРСР поширилася на країни Східної Європи.
1. Відбудова економіки. Соціальна політика
сталінського режиму
У вересні 1945
р. у СРСР ліквідували воєнний стан, відновили відпустки, 8-годинний робочий
день. На 1948 р. з Радянської армії демобілізовано 8,5 млн осіб. Уже в 1948 р. досягнуто довоєнного рівня промислового
виробництва в СРСР.
Однак пріоритет
надавали військово-промисловому комплексу. У 1950
р. було оголошено про дострокове виконання п’ятирічного плану, однак не
зазначалося, що до його показників були включені німецькі й інші репарації та
продукція східнонімецьких підприємств; зараховувалася і примусова й безкоштовна
праця мільйонів людей у системі ГУЛАГ.
У грудні
1947 р. ліквідували карткову систему розподілу товарів. Одночасно проводилася
грошова реформа, що мала конфіскаційний характер. З 1947
р. розпочалося зниження цін на основні товари і продукти харчування в містах,
що дотепер деякими людьми сприймається як вияв турботи влади про підвищення
життєвого рівня населення. Однак воно проводилось за рахунок чергового
пограбування села. Селянство обклали непомірними податками, а планові
державні закупівлі здійснювали за вкрай низькими цінами. Мізерна оплата за трудоднями
не стимулювала розвиток господарства, високі податки на присадибне господарство
змушували селян вирубувати в себе сади і палісадники. Селяни не мали паспортів
і фактично були прикріплені до села, хоча правдами і неправдами намагалися
виїхати до міст.
2.
Суспільно
– політичне життя країни
Родини полонених
червоноармійців позбавляли державної допомоги. Такі самі заходи були
передбачені для родин безвісти зниклих. Утікачів з полону очікували
перевірки,
допити і ГУЛАГ. Колишні військовополонені мали труднощі з працевлаштуванням.
«Ленінградська справа» — процес проти ряду
керівних партійних, господарських працівників Ленінграда. У 1950–1952 рр. за «ленінградською справою»
репресовано майже 2000 керівників і членів їхніх родин.
«Справа
лікарів» Більшість обвинувачуваних лікарів
були за національністю євреями, що породило сплеск антисемітизму в країні. Були
заарештовані дружини «ворогів народу», їхніх дітей звільняли з роботи, виключали
з партії та комсомолу.
Космополітизм — 1)
ідеологія «світового громадянства», 2) при сталінському режимі ярлик
«космополітів» навішували представникам інтелігенції, часто — євреям,
обвинувачуючи їх у «антипатріотизмі і низькопоклонстві перед Заходом». Космополітом оголошували будь-яку
людину, яка цікавилася західною музикою, літературою, живописом.
Заперечуючи
західну культуру, головний ідеолог ВКП(б) А. Жданов і його спільники
фальсифікували історію. Вони штучно віддавали пріоритет досягненням російської
культури і науки.
Російський великодержавний шовінізм
Посилення
контролю над інтелігенцією. У постанові ЦК ВКП(б) «Про журнали
«Звезда» і «Ленінград»» критиці піддали літераторів А. Ахматову і М. Зощенка як
«розсадників чужої моралі, вульгарності і безідейності».
У 1948 р.
генетику розгромили як «лженауку». Кібернетику, квантову механіку та деякі інші
науки обвинуватили в «ідеалізмі». На цьому тлі в 1948 р. розроблявся
«Сталінський план перетворення природи», відповідно до якого передбачалося
створення штучного моря в Західному Сибіру і греблі через Тихий океан (!).
3. Смерть Сталіна і боротьба за владу
5 березня 1953
р. помер Й. Сталін.
Відразу після
смерті диктатора розпочалася запекла боротьба за лідерство в країні серед
соратників покійного вождя. 6 березня Раду Міністрів СРСР очолив Г. Маленков.
Його заступниками призначили Л. Берію, який очолив МВС СРСР, М. Булганіна, що
став міністром оборони, а також В. Молотова і Л. Кагановича. М. Хрущову
доручили «зосередитися на керівництві секретаріатом ЦК КПРС».
У грудні 1953 р. Берію розстріляли. Боротьба
за владу розгорнулася між М. Хрущовим і Г. Маленковим. На вересневому (1953 р.)
пленумі ЦК КПРС М. Хрущова обрали першим секретарем ЦК КПРС.
4. Лібералізація суспільно – політичного
життя. Відлига.
У лютому 1956 р. у Москві
працював ХХ з’їзд КПРС. Кульмінацією з’їзду стала доповідь Хрущова «Про культ
особи і його наслідки», що мала закритий характер. 30
червня була опублікована постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи і його
наслідків», що встановлювала офіційні межі критики культу особи і мала
протидіяти небезпеці її поширення на партію і соціалістичний лад.
Одним із перших виявів лібералізації
стало масове визволення і реабілітація незаконно репресованих у 1930–1950-ті
роки. На волю виходили сотні тисяч осіб.
Нове керівництво країни декларувало
необхідність розвитку колективних принципів керівництва, надання більших прав
союзним республікам і місцевим органам влади. У 1957 р. були відновлені Чечено-
Інгушська, Кабардино-Балкарська, Калмицька, Карачаєво-Черкеська АРСР, однак не
були офіційно реабілітовані німці Поволжя, а також депортовані з Криму кримські
татари, вірмени, греки, болгари і представники інших народів, які зазнали
репресій.
У 1957 р. у Москві відбувся VI Всесвітній
фестиваль молоді і студентів, почали свою роботу міжнародні московські
кінофестивалі, розвивався іноземний туризм. Країна ставала відкритішою для
світу.
Журнал «Новый мир», очолюваний О.
Твардовським, опублікував ряд гострих статей. Однак керівництву, яке «дозувало»
свободу, такі дії здалися занадто вільними. Твардовського зняли з посади
головного редактора. Роман «Доктор Живаго» Б. Пастернака став причиною його
виключення із Союзу письменників. Пастернак був змушений відмовитися від
присудженої йому Нобелівської премії через загрозу висилки з країни. Тиску
піддавалися Є. Євтушенко, А. Вознесенський, Е. Нєізвєстний та інші діячі
культури.
В. Молотов, Г. Маленков, Л.
Каганович почали новий виток боротьби за владу в партії та країні. Її
кульмінацією став червневий (1957 р.) пленум ЦК КПРС, у ході якого
Хрущова підтримали силові міністри (у т. ч. маршал Г. Жуков), вищі партійні
керівники нового покоління, а також оновлений партапарат. «Антипартійна
група» зазнала поразки. Її членів позбавили вищих посад у партії та державі.
Незабаром зняли з посади міністра оборони і маршала Г. Жукова, якого
обвинуватили в спробах посилення свого впливу в країні.
5. Спроби економічних реформ
У
промисловості ліквідували галузеві міністерства, створювали територіальні
органи управління — раднаргоспи. Однак у цілому
промисловість розвивалася звичайним екстенсивним шляхом.
Машинно-тракторні
станції (МТС) перетворювали в ремонтно-тракторні станції (РТС), а
сільгосптехніку продавали колгоспам і радгоспам. Були підвищені закупівельні
ціни на продукцію сільського господарства, ліквідована система оплати за
трудоднями і введена грошова оплата праці колгоспників. Колгоспникам видавали
тимчасові паспорти, відновлювали їхні громадянські права.
Цілинна програма, у ході
якої намічалося освоїти понад 40 млн га неораних
земель у
Казахстані, Західному Сибіру, на Уралі і за рахунок
цього різко збільшити виробництво зерна, не була реалізована в повному обсязі.
Повсюдно
надавався пріоритет вирощуванню кукурудзи й гороху, що призвело до 10-разового
розширення їхніх посівів.
Спроби
наздогнати США у виробництві м’яса, молока, олії до 1960 р. зазнали краху. Почали закупівлю зерна та м’яса за кордоном.
На 1960 р. закінчився
перехід усіх робітників і службовців на 7-годинний робочий день. Пересічні
громадяни почали одержувати окремі квартири. Хрущов замість будинків з
«архітектурними надлишками» розпорядився будувати прості за конструкцією і дешеві
п’ятиповерхові будинки, влучно прозвані в народі «хрущовками».
У 1964 р.
колгоспники одержали право на щорічну відпустку й пенсійне забезпечення. У
вільний продаж надійшли автомобілі «Волга» і «Москвич».
У квартирах
з’явилася побутова техніка. Уряд скасував плату за навчання у старших класах
шкіл і у вишах. Упроваджувалася загальна обов’язкова 8-річна освіта,
створювалася єдина мережа ПТУ.
4 жовтня
1957 р. запустили перший штучний супутник Землі, а в грудні цього ж року
спустили на воду перший у світі атомний криголам «Ленін». Учені
створили найпотужніший синхрофазотрон. 12 квітня 1961 р. космонавт Ю.
Гагарін на космічному кораблі «Восток-1» вперше у світі облетів земну кулю.
Але реформи
зустрічали значний опір бюрократії.
Відбулися масові
демонстрації протесту робітників у Кривому Розі, Теміртау, Грозному. А в
червні 1962 р. по демонстрантах у м. Новочеркаську відкрили вогонь. Загинули 16
і були поранені 40 осіб (за офіційними даними).
Проте у
1961 р., на XXII з’їзді КПРС, Хрущов повідомив про програму побудови комунізму
в СРСР до 1980 р.
6. Зміни в зовнішній політиці
Принципу
пролетарського інтернаціоналізму (під цим у Кремлі розуміли допомогу
міжнародному комуністичному і національно-визвольному руху та соціалістичним
країнам — з правом втручання в їхні внутрішні справи).
М. Хрущов
намагався нормалізувати відносини із Заходом. У 1959
р. відбувся перший в історії візит лідера СРСР до США та зустрічі М. Хрущова з
президентом Д. Ейзенхауером. Але після того як 1 травня 1960 р. над територією
СРСР збили американський розвідувальний літак У-2, відносини між країнами
погіршилися.
У 1961 р. СРСР
забезпечив зведення Берлінської стіни. А в 1962 р., під час Карибської кризи,
світ опинився на межі війни. В травні 1955 р.
створено Організацію Варшавського договору (ОВД),
Погіршились
відносини з Китаєм — китайське керівництво негативно поставилося до засудження
культу особи Сталіна.
7. Усунення від влади М. Хрущова
У жовтні 1964 р. Хрущова, який
перебував на відпочинку в Піцунді, попросили прибути до Москви нібито для
вирішення невідкладних питань. А на 14 жовтня 1964 р. в Кремлі вже збиралися
члени ЦК КПРС на терміново скликаний пленум.
Узагальнення та систематизація знань
1. Які труднощі існували у
відновленні господарства в післявоєнний період?
2. Коли до влади в СРСР
прийшов М. Хрущов?
3. Яка подія відбулась на ХХ
з’їзді КПРС?
4. Чому період 1954–1964 рр.
традиційно називають «відлигою»?
5. Які реформи провело керівництво
країни на чолі з Хрущовим?
6. Визначте основні тенденції
та напрями зовнішньої політики радянського керівництва в період «відлиги».
7. Назвіть напрями економічних
реформ у 1960-ті роки.
8. Проаналізуйте
зовнішньополітичний курс СРСР у 1960–1970-ті роки.
9. Поясніть терміни: відлига,
космополітизм.
Домашнє завдання
Підручник
«Всесвітня
Історія» 11 клас
І. Я. Щупак §15
питання 1 – 9
Комментарии
Отправить комментарий