Тема уроку «Індія. Японія».
Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Поняття і терміни: меморандум Танака; мілітаризація; «Велика Японія»; «Азія для азіатів», бойкот, сатьяграха, ІНК, гандизм
Основні дати і події
Липень 1927 р. меморандум Танака;
1931 р. – окупація Японією Північно – Східного Китаю;
березень 1933 р. – вихід Японії з Ліги Націй;
7 липня 1937 р. – початок вторгнення до Центрального Китаю.
1920 – 1922 рр. – перша кампанія непокори в Індії;
1930 – 1931 рр. – друга кампанія непокори;
11 березня 1930 р. – початок «соляного походу» М. Ганді;
серпень 1935 р. – прийняття Великою Британією закону «Про управління Індією».
Особистість в історії генерал Танака, М. Ганді
Вивчення нового матеріалу.
Наслідки Першої світової війни для Японії
Зміцнення позицій Японії в роки війни на Далекому Сході, у зоні Тихого океану;
Погіршення економічного становища Японії після війни (втрата ринків збуту товарів, зростання соціальних суперечностей, зростання цін на рис);
«рисові бунти»;
Активізація робітничого руху (вимога 8-годинного робочого дня, поліпшення умов праці, скасування закону про заборону страйків, створення профспілок);
Проведення ряду реформ (1919 – закон про зниження майнового виборчого цензу; реорганізація колоніальної адміністрації в Кореї, на Тайвані);
Економічна криза 1920 – 1921 рр.
Японія – конституційна монархія; з 1919 р. виникають партії шовіністичного типу, їхнє гасло – «Азія для азіатів»
Активізація лівих сил
Слабкість демократичного руху; зростання шовіністичних настроїв у країні; прояв теноїзму – ідеалу відданості імператорові, і бусідо – кодексу честі самураїв.
Загострення відносин із США і Великою Британією.
Вашингтонська конференція
Вашингтонська конференція формально зрівняла Японію в правах з великими державами, але позбавила її привілеїв у Китаї.
Меморандум Танака. Мілітаризація Японії
У 1927 р., після чергової урядової кризи, до влади прийшла партія Сейюкай
на чолі з генералом Танака. У липні 1927 р. генерал Танака надіслав імператору меморандум, у якому проголошувався курс на світове панування Японії
З меморандуму Танака Гіїті 25 липня 1927 р.
Початком здійснення цього плану повинен був послужити напад Японії на Китай, потім передбачалося загарбання Індії, Малої Азії, Близького Сходу, Центральної і Південно-Східної Азії. Меморандум передбачав необхідність «схрестити мечі» з Росією. Оголошувалась також неминуча війна із США через зіткнення інтересів обох держав у Китаї. У 1928 р. Танака послав війська в китайську провінцію Шаньдун. Вони вчинили різню мирного населення в Цзінані — головному місті провінції.
4. Вторгнення японських військ у Північно- Східний Китай
18 вересня 1931 р. японські війська почали вторгнення в Північно-Східний Китай. 18 лютого 1932 р. на території Маньчжурії була проголошена «незалежна республіка» Маньчжоу-Го, проголосивши останнього представника маньчжурської династії Пу І главою Маньчжоу-Го.
28 березня 1932 р. японці вчинили напад на місто Шанхай. Але міжнародні протести й опір китайських військ не дозволили японцям захопити це місто. Ліга Націй засудила японську агресію, але була неспроможна примусити Японію вивести війська з Маньчжурії. У 1933 р. Японія заявила про свій вихід з Ліги Націй.
5. Напад Японії на Китай у 1937р.
6 липня 1937 р. Японія почала широкомасштабну війну з Китаєм. їм вдалося захопити найбільші міста Китаю — Тяньцзінь, Нанкін, Шанхай, заволодіти найважливішими залізничними комунікаціями Китаю.
13 грудня 1937 р. японські війська захопили місто Нанкін. В ході «Нанкінської різанини», протягом шести тижнів було вбито не менше 200 тисяч китайців.
6. Особливості авторитарного режиму в Японії
дивіться підручник
7. Національно – визвольний рух після Першої світової війни
Ще в одній східній країні Перша світова війна стала поштовхом до зростання національно-визвольного руху.
Безпосереднім приводом до початку піднесення визвольного руху 1919–1922 рр. були реформи Монтегю—Челмсфорда, що закріплювали колоніальний стан країни, а також закон Роулетта, спрямований проти учасників визвольного руху в країні.
1. Що спричинило загострення відносин між Індією та Великою Британією?
2. Які верстви населення стали ядром індійського національно-визвольного руху?
3. Які закони, прийняті англійським урядом, ще більше ускладнили ситуацію в країні? Розкрийте їх зміст.
Повідомлення учня про Махатму Ганді
1. Які якості характеру Махатми Ганді допомогали йому як політику?
2. Як змінилася тактика борців за незалежність Індії після приєднання до них Махатми Ганді?
Основні принципи соціально-політичного й філософсько-релігійного вчення гандизму:
• досягнення незалежності Індії через залучення до боротьби широких народних мас за дотримання ними принципу ненасильництва;
• засудження класової боротьби;
• визнання гармонії класових інтересів і вимога розв’язання всіх конфліктів через арбітраж, виходячи з концепції опіки селян поміщиками, а робітників — капіталістами;
• прагнення об’єднати в боротьбі за незалежність усіх індійців, незалежно від релігії, національності, касти і класу, під керівництвом ІНК.
Сатьяграха передбачала:
• відмову від титулів, наданих британцями;
• бойкотування урядових установ, навчальних закладів;
• організацію мирних демонстрацій, політичних страйків;
• у виняткових випадках — відмову від сплати податків.
9. Кампанії громадянської непокори
Перша кампанія громадянської непокори почалася 6 квітня 1919 р.
10 квітня 1919 р. англійська влада вислала з міста Амрітсара двох видатних громадських діячів — доктора Кітчлу і доктора Сатьяпала. 13 квітня на площі відбувся мітинг жителів міста в знак протесту проти цієї акції. Англійські солдати, викликані напередодні в місто, загородили вихід із площі і відкрили вогонь по беззбройному натовпу. Майже тисячу чоловік було вбито і вдвічі більше поранено.
Восени 1920 р. ІНК відмовився від співробітництва з англійцями в проведенні реформ і прийняв план «прогресивного ненасильницького неспівробітництва» з метою досягнення свараджа (самоврядування, незалежності) і задоволення вимог індусів і мусульман 4 лютого 1922 р. у містечку Чаурі-Чаура натовп селян спалив загнаних у приміщення 22 поліцейських. Ганді різко засудив цей акт самосуду й оголосив про припинення кампанії громадянської непокори.
Друга кампанія громадянської непокори почалася в 1930 р.
Сигналом до початку другої кампанії громадянської непокори мало стати демонстративне порушення монополії колоніальної влади, що існувала в Індії, на видобуток і продаж солі. Монополія робила сіль дуже дорогою і малодоступною для бідняків. У березні 1930 р. Ганді в супроводі декількох десятків послідовників рушив у тритижневий похід до узбережжя Аравійського моря, щоб випарувати сіль з морської води. Треба було пройти шлях у 400 км. Вся країна стежила за «соляним походом», до якого приєднувалися тисячі добровольців.
За цих умов керівництво ІНК прийняло рішення піти на компроміс з англійцями й укласти угоду за назвою Делійський пакт, або пакт Ірвіна–Ганді.
10. Проблема деколонізації і майбутнього країни
Вийшовши на волю, Ганді дав згоду на участь у конференції «круглого столу», скликаній у Лондоні для обговорення індійських проблем. Не домігшись у Лондоні жодних поступок, Ганді в січні 1932 р. оголосив початок нового етапу другої кампанії громадянської непокори.
У серпні 1935 р. англійський парламент ухвалив нову для Індії програму реформ. Виборча реформа передбачала розширити (до 12% населення) участь громадян Індії у виборах шляхом зниження майнового й іншого цензів, надати місцевим законодавчим органам значні права.
У цьому ж 1935 р. англійці нав’язали Індії антидемократичну конституцію, яку один з лідерів ІНК Дж. Неру назвав «рабською». Закон «Про управління Індією» (Конституція Індії) передбачав перетворення Індії на федерацію провінцій і князівств при збереженні усієї влади в руках англійського віце- короля.
У 1937 р. пройшли вибори до центральних і провінційних законодавчих зборів за новою виборчою системою. Національний конгрес одержав більшість виборчих місць у 9 з 11 провінцій Індії і сформував там місцеві уряди.
Дайте відповіді на питання
1. Якою була мета «соляного походу» М. Ганді? У чому полягали наслідки цього походу?
2. У чому заслуги М. Ганді перед Індією?
3. Чому народи багатьох країн ушановують пам'ять М. Ганді?
4. Надайте власну оцінку діяльності М. Ганді.
5. Назвіть ім’я лідера індійського національно – визвольного руху в 1920 – 30-ті рр..
6. Назвіть провідну політичну партію Індії
7. Як проходила перша кампанія громадянської «непокори»?
8. Поясніть значення понять: Гоміндан, сатьяграха.
9. Визначте тенденції внутрішньополітичного життя Японії наприкінці 1920-х – у 1930-ті рр..
10. Чому модернізація Японії відбувалася шляхом мілітаризації?
11. Якою була мета меморандуму генерала Танака?
12. З якими країнами Японія вела боротьбу за гегемонію в Китаї?
Чому в Японії після війни виникли «рисові бунти»?
Домашнє завдання
Опрацювати підручник «Всесвітня історія» І. Я. Щупак, §21, 20 пункт 7 – 10;
Дайте відповідь на питання: «Чи можливе застосування ненасильницьких методів боротьби в сучасному світі?»
Комментарии
Отправить комментарий