Тема: «Релігійне
життя в УСРР. Ліквідація багатопартійності»
Записати в
конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі
Основні поняття і терміни: Коренізація», «українізація», «національне відродження», «культурно – національна автономія», «культурна революція», , «лікнеп», «хвильовизм», «націонал – ухильництво», «атеїзм», національні меншини, теорія боротьби двох культур, «волобуєвщина», «шумськизм», сільбуд, фабрично – заводське училище, інститут народної освіти, літературна дискусія, ВАПЛІТЕ, атеїзм, автокефалія, парафія, митрополит, єпископ.
Основні дати:
1920 р. – ліквідація університетів і утворення на їх базі Інституту народної освіти; створення шкіл ФЗУ (фабрично – заводські училища);
Травень 1921 р. – постанова РНК УСРР «Про боротьбу з неписемністю»;
11 жовтня 1921 р. – Всеукраїнський православний собор затвердив автокефалія та обрав Василя Липківського митрополитом УАПЦ;
Квітень 1923 р. – проголошення політики коренізації на ХІІ з’їзді РКП(б);
1 серпня 1924 р. – Постанова ВУЦВК і РНК УСРР про українізацію;
1925 – 1928 рр. – літературна дискусія, розпочата з ініціативи М. Хвильового;
1928 р. – відкриття Київської кіностудії;
1929 р. – відкриття Державного театру української музичної комедії;
Січень 1930 р. – ліквідація УАПЦ
1. Ліквідація багатопартійності
Національний комунізм – національно – орієнтований напрямок у комуністичному русі, що виник 1917 – 1920 рр. серед частини недержавних народів колишньої Російськї імперії. Вони вважали, що комунізм потрібно не уніфікувати за російським зразком, а пристосовувати до специфічних національних умов. До українських націонал – комуністів історики зараховують Українську комуністичну партію (боротьбистів) та Українську комуністичну партію – укепістів та інші більшовицькі партії, що відстоювали українську національну специфіку.
1919 р. довів необхідність співробітництва (звичайно тимчасового) з лівими українськими партіями. КП(б) У утворив політичний блок зборотьбистами, борьбистами і укапістами. РКП(б) перетворилася на державну партію. Вона була побудована за принципом «демократичного централізму». Однією з його ознак було беззастережне підпорядкування місцевих парторганізацій (в тому числі КП(б)У) центру. Проте в середині партії існували різні групи з власною позицією. Зокрема «децисти» Т. Сапронова. З метою ліквідації опозиції в партії в березні 1920 р. ЦК РКП(б) розпустив ЦК КП(б)У. В Україну було відряджено близько 1 тисячі відповідальних партійних працівників які провели перереєстрацію (чистку) всього партійного складу українських більшовиків. Керувало чисткою Тимчасове бюро ЦК КП(б)У на чолі з С. Косіором.
Головним опонентом більшовиків була Українська комуністична партія (боротьбистів), яка заперечувала цілковите підпорядкування України центральному керівництву. Завдяки розробленому В. Леніним плану – запровадження спільних списків на виборах до рад – члени УКП(б) ввійшли в індивідуальному порядку до складу КП(б)У. У березні 1920 р. ЦК УКП(б) прийняв рішення про самоліквідацію. Услід за боротьбистами КП(б)У поглинула і борьбистську партію. Останньою легальною опозицією з комуністичною програмою була Українська комуністична партія (укапісти) – що проіснувала до 1925 року. Укапісти вважали, що Україна повинна бути самостійною державою.
Отже, вже 1920 р. в Україні утвердилась однопартійна система. Її уособлювала КП(б)У, яка була не самостійною партією, а філією РКП(б). Тому вона не могла відображати інтереси всіх трудящих України
|
|
|
Під тиском
РКП(б) в березні 1920 р. УКП самоліквідувалася ЦК РКП(б) в
квітні 1920 р. відкликав з України всіх лідерів децистів. Політбюро ЦК РКП(б)
розпустило ЦК КП(б)У і призначило замість нього слухняне тимчасове бюро ЦК
КП(б)У Під тиском
РКП(б) в червні 1920 р. УПЛСР (б) самоліквідувалася РКП(б) дозволила легальне існування партії УКП, враховуючи її мало чисельність та незначний вплив на політичне життя України (до 1925 р.) |
2. Релігійне
життя в Україні
У жовтні 1921 р. було скликано собор, який обрав митрополитом В. Липківського і остаточно оформив Українську автокефальну православну церкву. УАПЦ, у якій релігійну службу відправляли українською мовою, почала швидко завойовувати авторитет серед віруючих України та за її межами. Але 1926 року проти української церкви розпочалися репресії, які закінчилися її ліквідацією 1930 року.
Дайте відповіді на питання
1. Як ви розумієте термін «коренізація», «українізація»?
2. З якою метою коренізація запроваджувалася в національних республіках?
3. Якими були наслідки українізації?
4. Чому радянське керівництво взяло курс на знищення українізації?
5. Схарактеризуйте політику партії в галузі культури.
6. Вкажіть причини, які привели в 1920-х роках до стрімкого злету української культури.
7. Поясніть значення термінів «лікнеп», «робітфак».
8. Схарактеризуйте методи, якими ліквідовувалася неписьменність в Україні.
9. Поясніть, чому в середині 1920-х рр. багато вчених повернулися з еміграції.
Домашнє завдання
Опрацювати §21 підручника,.
Комментарии
Отправить комментарий