ТЕМА: ПРОГОЛОШЕННЯ
НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.
Записати в конспект тему, план
уроку і підкреслене в даній темі
Основні
дати:
4 (17) грудня 1917 р – ультиматум
Раднаркому Росії УЦР;
9 (22) грудня 1917 р. – захоплення
більшовиками Харкова;
11 – 12 (24 – 25) грудня 1917р. – І
Всеукраїнський з’їзд Рад у Харкові
грудень 1917 – березень 1918 р. – перша війна
Радянської Росії з УНР
7 січня 1918 (25 грудня 1917) –
початок загального наступу більшовицьких військ в Україну)
22 (9) січня 1918 р. – Четвертий Універсал
Центральної Ради, проголошення незалежності України
29 (16) січня 1918 р. – бій під
Крутами;
29 (16) січня – 4 лютого (22
січня) 1918 р. – більшовицьке повстання на заводі «Арсенал»
1. І Всеукраїнський з’їзд Рад та проголошення радянської
влади
Більшовики взяли курс на скликання Всеукраїнського
з’їзду Рад і здійснити внутрішній переворот – проголосити на території УНР
більшовицьку владу. Але надії на цей з’їзд Рад не виправдалися. Більшість
делегатів були селяни
4 (17) грудня Раднарком в особі
В. Леніна та Л. Троцького телеграмою висунув «Ультиматум Раднаркому Центральній
Раді»
|
Ультимативні вимоги РНК Росії 17 грудня 1917 |
Реакція Генерального Секретаріату 20 грудня 1917 р |
|
1. Відмовитися від спроб дезорганізації загального фронту (тобто
Українського фронту) 2. Не пропускати військові частини з фронту на Дон або в інші райони з
ворожими РНК урядами 3. Пропускати революційні (більшовицькі) війська на Південний фронт для
боротьби з Каледіним 4. припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійських загонів |
- триватиме роззброєння і висилання більшовицьких загонів з метою уникнення
громадянської війни - кожна нація має право на самовизначення - Українська влада пропускатиме на Дон і Кубань ті підрозділи, які
повертаються додому |
Центральна Рада відкинула ультиматум Раднаркому бо
у випадку його прийняття вона повинна була самоліквідуватися. У відповідь ЦР
приймає рішення про припинення транспортування хліба до Росії, про створення
власної грошової системи.
5 грудня 1917 р. була створена комісія Раднаркому
у складі В. Леніна, Л. Троцького і Й. Сталіна. Командуючим військами Раднаркому
у війні з УНР затвердили наркома військових справ Росії В. Антонова – Овсієнка.
8 грудня російські червоні війська раптовим ударом захопили Харків.
У розпал боротьби за Харків 9
грудня тут розпочався з’їзд Рад Донецького та Криворізького басейнів. 12 (25)
грудня з’їзд проголосив Україну республікою рад робітничих, солдатських і
селянських депутатів. Була створена радянська УНР, обрано ЦВК, головою якого
став Є. Медведєв (з березня 1918 – В. Затонський). ЦВК затвердив перший
радянський уряд – Український Народний
Секретаріат. Народним секретарем справ торгівлі й промисловості був
Артем (Ф. Сергєєв), внутрішніх справ – Є. Бош, справ праці – М. Скрипник, справ
освіти – В. Затонський, міжнаціональних справ – С. Бакинський (Бернгейм),
юстиції – В. Люксембург, військових справ – В. Шахрай …
2. Вторгнення військ більшовицької Росії в межі
УНР
Наприкінці 1917 р. на території України існували
два уряди двох УНР. Обидва вони називали себе українськими і робітничо –
селянськими. Вони перебували у стані конфронтації, що спричинила так звану
«війну декретів» і відкриту силову боротьбу. Проводилися і військові операції з
метою роззброєння сил противника та поширення своєї влади. Попереду були
більшовики.
17 грудня 1917 р. було створено Особливий комітет
оборони України у складі М. Порша, С. Петлюри й В. Єщенко. Генеральний
Секретаріат ухвалив рішення про створення Армії УНР на засадах добровільності
та грошового утримання.
Але військовий секретаріат практично нічого не
зробив для формування боєздатної армії, у перших же зіткненнях з російськими
частинами українські частини виявилися деморалізованими, розпорошеними і
небоєздатними. Деякі перейшли на бік більшовиків. Головною опорою ЦР стали
підрозділи Вільного козацтва і добровольчі формування: Гайдамацький кіш Слобідської
України під командуванням С. Петлюри, Галицький курінь Січових стрільців Є.
Коновальця, підрозділи генералів Удовиченка, К. Прісовського, сотника Ковенка
та інш.
Російські війська, розпочавши загальний наступ 25
грудня 1917 р., захопили Чугуїв, Павлоград, Катеринослав, а на початку січня
1918 р. Олександрівськ, Полтаву, Чернігів та інші міста.
3. ІV Універсал. Проголошення незалежності УНР
Керівництво Центральної Ради , нарешті, позбулося
ілюзій щодо перетворення Росії на демократичну федеративну республіку і стало
на позиції цілковитої незалежності України. До того ж виникла потреба проводити
самостійні мирні переговори з Німеччиною та її союзниками у Брест – Литовську.
22 (9)
січня 1918 р. було затверджено ІV Універсал
Основні ідеї ІV Універсалу:
-
проголошення УНР суверенною українською державою;
-
невтручання у внутрішні справи інших країн та укладення
миру з Німеччиною
-
утвердження влади народу;
-
вжиття термінових заходів щодо ліквідації безробіття,
матеріального забезпечення інвалідів, сиріт, людей похилого віку і всіх тих,
хто постраждав від війни;
-
націоналізація найважливіших галузей торгівлі,
встановлення монополії держави на зовнішню торгівлю;
-
підтвердження демократичних прав і свобод громадян,
рівність представників різних націй УНР;
-
ЦР проголошувала: «Все, чого не встигнемо зробити ми, те
довершать, справлять і до останнього порядку приведуть Українські Установчі
збори»;
Із скликанням Установчих зборів в Росії пов’язувалася ідея встановлення демократичного ладу. Офіційна
назва Раднаркому була «Тимчасовий робітничий і селянський уряд», а радянські
закони мали застереження «аж до скликання Установчих зборів». Вибори були
проведені за затвердженим ще Тимчасовим урядом порядком.60% голосів набрали
есери та меншовики, 24% - більшовики, 16% - інші партії. В Україні вибори
проводились в січні – лютому 1918 р. в 7 з 13 округів. Більшовики – 18 %,
українські есери і соціал – демократи – 77%.
Установчі збори відкрилися у Петрограді 18 січня
1918 р., працювали всю ніч, а вранці депутатам запропонували розійтися.
Радянський уряд не схотів віддати владу новообраним Установчим зборам
-
Створення виконавчого органу – Ради Народних Міністрів на
чолі з Володимиром Голубовичем (В. Винниченко пішов у відставку).
Мала Рада ухвалила Закон «Про національно –
персональну автономію».
Тривалий шлях боротьби завершився логічним
результатом – проголошенням незалежності.
1.
Боротьба за Київ. Бій під
Крутами
На середину січня 1918 р. більшовики встановили
свою владу майже на всій Лівобережній Україні. 14 січня почався збройний виступ
проти ЦР в Миколаєві та Одесі. 16 січня проти ЦР повстали підрозділи
міського гарнізону і озброєні робітничі дружини заводу «Арсенал». ЦР могла
покладатися лише на підрозділи Вільного козацтва під командуванням М. Ковенка,
Гайдамацький кіш Слобідської України під командуванням С. Петлюри, Галицький
курінь Січових стрільців Є. Коновальця (начальник штабу – А. Мельник).
Українські полки, розташовані в столиці, так і не вступили на захист УНР.
На зборах студентів Університету
Св. Володимира і Українського народного Університету було створено добровольчий
студентський курінь січових стрільців на чолі з А. Омельченком. Студенти
вирушили до ст. Бахмач на допомогу гарнізону під командуванням А. Гончаренка….
Було прийнято рішення, зайняти оборону біля станції Крути. Бій тривав весь день
16 січня. Залізнична платформа з гарматою сотника Носенка… 29 студентів потрапили в
полон. 7 поранених відправили до харківської лікарні, звідки вони втекли.
З енциклопедії історії України
З кінця грудня 1917 р. загін юнкерів 1-ої
Київської школи ім. Б. Хмельницького (4 сотні по 150 юнкерів, 20 страшин, 18
кулеметів) під командою сотника А. Гончаренка обороняв станцію Бахмач на
кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 р. до них надійшло підкріплення з Києва —
1-ша сотня (115– 130 осіб) новоствореного студентського куреня, складена з
добровольців - студентів, гімназистів старших класів (командир — сотник Омельченко).
Українське військо зайняло оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 р.
розпочався наступ на українські позиції більшовицького загону червоногвардійців.
Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак. Бойові втрати складали до 300
вбитих, поранених, полонених. Чимало полягло і червоногвардійців. Командир А.
Гончаренко наказав відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина
студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були
нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на
станцію Крути. 27 полонених юнаків було розстріляно. Цей бій відомий
у вітчизняній історії як героїчна сторінка
боротьби за незалежну Україну.
25 січня уряд виїхав в напрямку Житомира, а 26
січня більшовики захопили Київ.
Причини поразки Центральної Ради:
-
брак рішучості і повільне здійснення соціально –
економічних перетворень відштовхнули селянство від ЦР, тоді як більшість
робітників підтримували більшовиків;
-
відсутність регулярної армії;
-
високий ступінь організованості та боєздатності
більшовицьких військ
-
уміла соціальна демагогія більшовиків
Дайте
відповіді на питання
1. Чим був викликаний ультиматум РНК Центральній
Раді?
2. Коли й за яких обставин було проголошено
радянську владу в Харкові?
3. Коли й за яких обставин розпочалася війна
радянської Росії проти УНР?
Опишіть ці події, спираючись на карту No 2 (див.
Альбом карт).
4. Коли й за яких обставин відбувся бій під
Крутами? Знайдіть це місце на карті No 2 та визначте його значення в обороні
Києва.
5. Який зміст Четвертого універсалу УЦР?
6. Чи могла, на вашу думку, Центральна Рада
виконати умови ультиматуму Раднаркому й залишитися при владі?
7. Якими були рішення й наслідки з’їздів Рад у
Києві та Харкові? Порівняйте їх. Які висновки можна зробити? Про які процеси в
українському суспільстві свідчили ці події?
8. Визначте власну позицію: який із чотирьох
універсалів мав найбільше значення для подальшого розвитку України?
Домашнє
завдання
Опрацювати відповідний параграф підручника §8.
Комментарии
Отправить комментарий