Тема «Постіндустріальне (Інформаційне) суспільство.
Науково – технічна революція.
Запишіть тему, план уроку та підкреслене в даній
темі
Основні дати:
4 жовтня 1957 р. — у СРСР запущено перший в історії штучний супутник Землі
12 квітня 1961 р. — у СРСР
запущено перший космічний корабель із людиною на борту — Юрієм Гагаріним
20 липня 1969 р. — уперше в
історії людина ступила на поверхню Місяця — астронавт США Ніл Армстронг
2011 р. — ООН ухвалила
резолюцію, згідно з якою право на доступ до інтернету є одним з невід’ємних
прав людини
1. Становлення
постіндустріального (інформаційного) суспільства
Постіндустріальне (інформаційне)
суспільство — якісно новий етап суспільного розвитку, наступний
за індустріальним суспільством. Провідна роль у ньому належить науці, освіті,
знанням, ефективному використанню нових технологій, комп’ютеризації та розвитку
інформаційних систем, творчій діяльності людини.
Більшість
населення постіндустріальних країн працює у сфері послуг. У період НТР та
переходу до постіндустріального суспільства відбуваються кардинальні зміни в
структурі економіки. Збільшується частка секторів, що надають послуги для
особистого споживання, виробляють інтелектуальний продукт, науково-технічну
продукцію. Відбуваються зрушення у відносинах власності. Збільшується частка
особистої власності громадян, дрібної і середньої приватної власності завдяки
зростанню ролі малого і середнього бізнесу.
У міжнародній
торгівлі першість поступово переходить до високотехнологічних виробів,
інтелектуальної власності, туристичних послуг.
Відбувається
переоцінка цінностей від прагнення економічного зростання до пріоритету сталого
розвитку, екологічної безпеки.
Спостерігаються
істотна зміна ролі різних соціальних верств у суспільстві. Сучасний ринок
потребує працівників, які можуть швидко змінювати види діяльності, вчасно
переорієнтовуватися на інші виробництва і сервіси.
Дедалі більша
роль належить високій соціальній мобільності.
2. Культура «віртуальної
реальності»
Віртуальна реальність (VR) —
створене комп’ютерними засобами тривимірне середовище, з яким може взаємодіяти
людина; візуальні та звукові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ «за
екраном».
Є
широкий спектр можливостей практичного використання VR у різних сферах,
і вони не обмежуються розважальними.
1.
VR в медицині
2.
VR в освіті
3.
VR в архітектурі та дизайні
4.
VR у військовій сфері
Небезпеки
й перспективи віртуальної реальності
1.
VR-залежність
2.
Травмонебезпечність.
3.
Негативна реакція організму. Витрата
величезної кількості часу на неперервну роботу з інтернетом та віртуальною
реальністю призводить до порушень режиму сну, відпочинку, харчування, а це
згубно впливає на весь організм.
4.
Психологічні зміни особистості.
5. Вразливість
персональних даних.
3. Засоби масової інформації в постіндустріальному суспільстві
Велику роль не
тільки в інформуванні людей, а й у формуванні суспільної свідомості відіграють
засоби масової інформації (ЗМІ).
Свобода
діяльності журналістів є ознакою демократичності й відкритості країни та
суспільства.
З історії
України ви знаєте про суспільно-політичну кризу, пов’язану із вбивством
українського журналіста Георгія Гонгадзе. Найрезонанснішими були вбивства
саудівського журналіста Джамаля Хашкаджі (або Хашоґджі) в генконсульстві
королівства в м. Стамбулі
В жовтні 2018 р. і замовне вбивство репортера
видання «Aktuality» Яна Куціака в Словаччині (лютий 2018
р.). Після вбивства останнього в Словаччині розпочалася хвиля протестів, що
призвело до відставки уряду.
4.
Розвиток освіти в зарубіжних країнах
Обов’язкове
навчання дітей шкільного віку закріплено в законах більшості країн світу.
Парламенти ухвалюють закони, що регламентують освітній рівень, гарантований
державою.
Концепція
неперервної освіти молодого покоління від дошкільного віку до вищої школи
прийнята в більшості розвинених країн як стратегічна лінія освітньої політики.
До провідних
країн у сфері освіти в 1970–1990-х роках долучились «нові індустріальні
держави» — Південна Корея, Тайвань, Сінгапур, Малайзія.
У 1972 р. у СРСР
було введено загальну обов’язкову середню освіту. За кількістю фахівців із вищою
освітою країна посідала одне з провідних місць у світі. Водночас у шкільних
класах і студентських аудиторіях право на існування мали тільки ті судження, що відповідали
марксистсько-ленінській ідеології.
Головною
проблемою у сфері освіти для країн, що розвиваються, є ліквідація
безграмотності.
Важливою
особливістю університетів є певний рівень автономії та наявність в них
академічної свободи — однієї з основних цінностей громадянського суспільства.
Університетська автономія —
система самоврядування університетів, у яких існує академічна свобода, а їхня
наукова, освітня, суспільна діяльність здійснюється без надмірного тиску
держави і комерціалізації.
Академічна свобода —
свобода викладати навчальний предмет на свій розсуд, обирати теми для наукових
досліджень і проводити їх своїми методами, а також свобода студентів здобувати
знання відповідно до своїх нахилів та інтересів.
До початку XIX
ст. сформувалися три основні моделі університету — англійська, німецька та
французька.
Британська
модель (Оксфорд, Кембридж) — значною мірою місце викладання та поширення
універсальних знань.
Французька
(наполеонівська) модель передбачала підконтрольність університету уряду і
відокремлення науки від освіти. У французьких вишах заперечували не тільки
академічну, а й інші види автономії.
Німецька модель
(німецький класичний університет) вперше була реалізована в Берлінському
університеті й базувалася на принципах академічної свободи та єдності
досліджень і викладання.
Цікавим є досвід
США, де успішно співіснують різні типи університетів — класичні дослідницькі;
гуманітарні коледжі, спрямовані на підготовку еліти та які базуються на
англійській моделі; а також університети штатів, які використовують елементи
французької моделі.
Сучасні
університети вирішують не тільки наукові та освітні, а й інші суспільно значущі
завдання, зокрема:
-
формування
світогляду і виховання молоді;
-
професійна
підготовка та перепідготовка фахівців;
-
фундаментальні
та прикладні наукові дослідження;
-
соціалізація
молоді й інших уразливих соціальних груп (пенсіонерів, інвалідів, безробітних
тощо);
-
проектування
суспільного розвитку;
-
розроблення
і реалізація глобальних, регіональних і місцевих програм у сфері просвітництва,
культури, здоров’я людей, спорту.
5.
Науково – технічна революція
Основні
напрями розвитку НТР
1.
Перетворення науки на безпосередньо продуктивну силу.
2.
Відкриття і використання нових видів енергії.
3.
Початок інформаційної революції.
4.
Автоматизація і роботизація виробництва.
5.
Упровадження принципово нових технологій.
6.
Докорінна зміна предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із
наперед заданими властивостями.
7.
Розвиток генної інженерії та біотехнологій.
Основні
здобутки НТР на зламі XX –XXI ст.
З 1940-х років
ХХ ст. у медицині почали застосовувати гемодіалізатори — апарати, що виконують
функцію здорової людської нирки.
У 1950-ті роки
здійснили перше успішне пересадження нирки. Першу операцію з пересадження
людського серця провів у 1967 р. хірург Крістіан Бернард (ПАР).
Британський
учений Френсіс Крік і американський Джеймс Вотсон у 1953 р. запропонували
модель подвійної спіралі ДНК, що поклало початок вивченню основ генетики на
молекулярному рівні (у 1962 р. вчених удостоїли Нобелівської премії). У 1996 р.
у Великій Британії відбувся перший успішний експеримент із клонування живої
істоти. У 2010 р. групі учених під керівництвом Крейга Вентера
вдалося штучно
синтезувати мінімально необхідний набір генів для створення в лабораторних
умовах живого організму — бактерії.
Значний внесок у
розвиток сучасної фізики зробили вчені СРСР — Абрам Йоффе (уродженець
Полтавщини), Петро Капіца, Ігор Курчатов, Лев Ландау, Анатолій Александров
(уродженець Київщини), Яків Зельдович, Юлій Харитон, Андрій Сахаров.
У 2008 р.
відбувся запуск Великого адронного колайдера — найбільшого у світі прискорювача
елементарних частинок, створеного у Європейському центрі ядерних досліджень
(Швейцарія).
Американський
математик Норберт Вінер створив нову науку — кібернетику, котру він уявляв як
єдину науку про управління.
За версією
телеканалу «Дискавері», за перше десятиліття ХХI ст. людство зробило такі
найвизначніші наукові відкриття: картування геному людини, виявлення води на Марсі,
отримання стовбурових клітин етичним шляхом, управління протезами за допомогою
сигналів мозку, підтвердження існування «темної матерії» та ін.
6.
Освоєння космосу
4 жовтня
1957 р. у Радянському Союзі був запущений перший в історії штучний
супутник
Землі.
12
квітня 1961 р. у СРСР запустили перший космічний корабель із людиною на
борту —
Юрієм Гагаріним. А 5 травня 1961 р. у США здійснили запуск пілотованого
космічного корабля.
У
березні 1965 р. радянський космонавт Олексій Леонов уперше вийшов у відкритий
космос.
Згодом
Національне аерокосмічне агентство США (НАСА) здійснило запуск космічного
корабля «Аполлон-11» на Місяць. 20 липня 1969 р. вперше в історії людина
ступила на поверхню іншого небесного тіла, окрім Землі. Двоє астронавтів, Ніл
Армстронг і Едвін Олдрін, пробули на Місяці близько 2,5 год.
Вони провели
наукові спостереження і взяли зразки ґрунту супутника Землі. Американські зонди «Піонер 10»,
«Піонер 11», «New Horizons», «Вояджер 1» і «Вояджер 2» стали міжзоряними
кораблями, що покинули межі Сонячної системи.
У 1975
р. уперше відбулося стикування в космосі кораблів «Аполлон» (США) і «Союз»
(СРСР).
З 1981
р. НАСА почало запускати кораблі багаторазового використання — «шаттли».
1 серпня
1995 р. на навколоземну орбіту запустили перший український штучний
науково-дослідний супутник «Січ-1» за допомогою ракети-носія «Циклон-3».
У 1997 р. Леонід Каденюк став першим громадянином
незалежної України, який здійснив політ у космос у складі міжнародного екіпажу
на американському космічному кораблі «Columbia».
У 2004 р.
відбувся політ першого китайського космонавта. 3 січня 2019 р. міжпланетна
станція «Чан’е-4» здійснила успішну посадку на зворотному боці Місяця. Амбітні
плани з освоєння космосу та створення перших баз на Марсі має винахідник та
підприємець Ілон Маск.
7.
Соціальне забезпечення, зміни у змісті та характері
праці
на Заході
заговорили про перехід з п’ятиденного робочого тижня для працівників
(з понеділка до
п’ятниці) до чотириденного.
Комерційні
компанії, що скоротили робочий тиждень для своїх співробітників до 32 годин,
з’ясували, що це сприяє підвищенню продуктивності, мотивації персоналу і
зниженню вигорання
Дайте відповіді на питання
1. Назвіть найважливіші зміни
в соціально-економічній сфері, що відбулися внаслідок НТР.
2. Як змінюється роль людини в
постіндустріальному суспільстві?
3. Які сфери використання
«віртуальної реальності» Ви вважаєте найперспективнішими?
4. Чому ЗМІ називають
«четвертою владою»?
5. Визначте основні тенденції
розвитку освіти у різних країнах світу.
6. У чому полягає важливість
університетської автономії?
7. Яку роль відіграють
університети в суспільному розвитку?
8. Схарактеризуйте основні
напрями НТР.
9. Які здобутки НТР на межі ХХ
— ХХІ ст. Ви вважаєте найважливішими?
10. Зіставте космічні
досягнення СРСР і США у другій половині ХХ ст.
11. Покажіть на карті світу
країни, які є лідерами в освоєнні космосу.
12. Поясніть поняття:
постіндустріальне (інформаційне) суспільство, високі технології, академічна
свобода.
Домашнє завдання
Підручник
«Всесвітня
Історія» 11 клас
І. Я. Щупак §32
питання 1 – 12
Комментарии
Отправить комментарий