4 кухар;пекар історія України27. 04.

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

Тема уроку «Культурне життя в Україні перші повоєнні роки»

1.     Відбудова системи освіти

У роки війни майже 33 тис. шкіл, технікумів, закладів вищої освіти було зруйновано, не вистачало обладнання, підручників.

У першій половині 1950-х рр. було побудовано 1300 нових шкіл. У 1953 р. відбувся перехід до обов’язкової семирічної освіти. Було відкрито вечірні школи робітничої та сільської молоді, яка не змогла здобути освіту в денній школі.

Характерною рисою навчально-виховного процесу в загальноосвітніх і фахових школах та закладах вищої освіти була його заполітизованість і мілітаризація. Політичне виховання в дусі відданості комуністичній партії провадилося не тільки через піонерські та комсомольські організації, але й під час викладання всіх дисциплін. Діапазон користування українською мовою постійно звужувався.

2.     Наука

Головним науковим закладом республіки була Академія наук УРСР, яку очолював О. Богомолець (1930–1946), а згодом О. Палладін (1946–1962).

В Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом С. Лебедєва виготовлено перший у континентальній Європі комп’ютер – малу електронно-обчислювальну машину (МЕОМ), що на той час відповідала рівню світових стандартів.

В Інституті фізики АН УРСР під керівництвом М. Пасічника розпочалися дослідження щодо фізики атомного ядра.

 У Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР розвивалися атомна енергетика, ядерна фізика надвисоких і середніх енергій, фізика наднизьких температур, радіофізика. В Інституті чорної металургії АН УРСР розробили та випробували метод одержання залізного порошку.

 В Інституті електрозварювання АН УРСР здійснили дослідження з розробки й впровадження у виробництво нових зразків зварювальної апаратури. У 1953 р. у Києві введено в експлуатацію суцільно зварний міст завдовжки 1543 м, спроектований за участю академіка Є. Патона.

3.     Література

Проте реалії війни, труднощі повоєнної відбудови не змогли пробитися на сторінки художніх видань. Усі митці повинні були писати твори винятково в межах соціалістичного реалізму: прославляти ідеї комунізму, радянський режим і комуністичних вождів.

Але навіть жорсткий ідеологічний тиск не завадив українським прозаїкам і поетам написати твори, які отримали визнання в суспільстві: «Київські оповідання» Ю.  Яновського, роман «Велика рідня» М. Стельмаха, збірки «Чотири літа», «За синім морем» А. Малишка, гумористичні оповідання О. Вишні, «Прапороносці»

О. Гончара та ін.

У 1951 р. вірш В. Сосюри «Любіть Україну» став причиною найгостріших звинувачень його в націоналізмі. З відкриттям архівів з’ясувалося, що чимало творів поета у радянський час не вийшли друком або ж друкувалися уривками чи з корективами.

4.     Образотворче мистецтво

Мистецтво, як і література, у повоєнні роки перетворилося на пропагандистський засіб. Влада заохочувала створення художніх творів, які зображали переваги радянського способу життя, відновлення зруйнованого народного господарства, боротьбу за мир та дружбу між народами.

Утім саме на повоєнні роки припав початок активної творчості талановитої художниці Т.  Яблонської.

На тлі інших митців вирізняється талантом К. Білокур – художниця, майстриня народно-декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». У 1954 р. на Міжнародній виставці в Парижі експонувалося три картини К. Білокур «Цар-Колос» (1949), «Берізка» (1934), «Колгоспне поле» (1948–1949), що принесло їй світову славу.

5.     Музика і кінематограф

Після війни з великим успіхом виступали Державний народний хор під керівництвом Г. Верьовки, Київська державна академічна капела «Думка» під керівництвом О. Сороки, Державна капела бандуристів під керівництвом О. Міньківського та ін.

У 1951 р. було знято один з найкращих українських фільмів – «Тарас Шевченко» режисера І. Савченка.

Отже, усупереч репресіям і переслідуванням українська культура в повоєнний період продовжувала розвиватися, заявляючи про свою самобутність і невмирущість.

Дайте відповіді на питання

1.     Які історичні умови повоєнних років впливали на розвиток освіти і науки в Україні?

2.     Чим був викликаний ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру?

3.     У чому полягали особливості «ждановщини»в Україні?

4.     Як розгорталися кампанії ідеологічних «проробок» української інтелігенції? Приведіть приклади.

5.     У чому виявилася згубність «лисенківщини» для біологічної науки?

Домашнє завдання

Опрацювати §7 підручника

                                    підручник