5 кравці 29. 04. історія України

Записати в конспект тему, план уроку і підкреслене в даній темі

ТЕМА УРОКУ 33  ЗАПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

Основні поняття і терміни: нова економічна політика, госпрозрахунок, «ножиці цін», криза збуту, товариства спільної обробки землі, артіль, комуна, оренда, кооператив, трест, синдикат, червонець

Основні дати:

8 – 16 березня 1921 р. – Х з’їзд РКП(б) проголосив заміну продовольчої розкладки продовольчим податком;

1922 р. – початок здійснення непу в Україні; запровадження червінця

Липень 1924 р. – призначення В. Чубаря головою Раднаркому УСРР

Грудень 1925 р. – проголошення  ХІV з’їздом РКП(б) курсу на індустріалізацію

1.Наростання кризових явищ у житті українського суспільства

1920 р. в Україні було вироблено лише 10% довоєнної промислової продукції.

У грудні 1920 р. на VІІІ Всеросійському з’їзді рад було прийнято план ГОЕЛРО

План ГОЕЛРО – це технічна реконструкція народного господарства Росії протягом 10 – 20 років, його індустріалізація, що мала базуватися на енергетичній основі.

Згідно з планом електрифікації лише в Донбасі мали спорудити 24 гідроелектростанції (з 30 запланованих у Росії), побудувати завод якісних сталей та алюмінієвий. Передбачалося десятикратне, порівняно з 1920 р., зростання видобутку вугілля.

Основним джерелом фінансування процесу індустріалізації, на думку влади, мала стати продрозкладка. У містах лютував голод, робітничий пайок становив 100 г хліба, та й то не кожного дня. Інфекційні хвороби забирали життя тисяч людей.

Незважаючи на залучення армії до стягнення продрозкладки, навесні 1921 р. її було виконано лише на 40% від запланованих показників. Невдоволення переважної більшості населення політикою більшовиків призвело до політичної кризи. Повстання, особливо на селі, набули масових масштабів.

До серпня 1921 р. армія Махна кількістю до 15 тис. чол. контролювала окремі території на півдні та в центрі України. Крім того, в Україні та Криму в 1921 р. діяли 464 партизанських загони, в яких перебувало близько 40 тис. чоловік.

Антибільшовицькі повстання мали місце практично у всіх радянських республіках, в тому числі і в Росії (Кронштадтське повстання). На підприємствах спалахували робітничі страйки. До економічних вимог додавалося гасло «ради без більшовиків»

2. Масовий голод 1921 – 1923 рр. в УСРР

Голод був спричинений посухою, післявоєнною розрухою та продрозкладкою. Справжні масштаби голоду від світової громадськості приховували. Так, лише в Україні, за приблизними оцінками, загинуло 1 – 1,5 млн осіб.

Вже 21 серпня 1921 р. Ленін звернувся до селян України із закликом допомогти селянам Поволжжя. Виступи невдоволених робітників і селян було придушено. Селянський опір розглядали як політичний бандитизм.

Голод в Україні приховувався від загальноросійської і світової громадськості. Тільки 16 січня 1922 р. було знято інформаційну блокаду . Х. Раковський негайно уклав угоду з Американською адміністрацією допомоги (АРА) – неурядовою організацією США для подання допомоги потерпілим від світової війни європейським країнам. Представники АРА дивувалися, чому поїзд з продовольством відправляють за сотні миль у Поволжя, замість того, щоб направити їх у Миколаїв чи Одесу. У вересні 1922 р. в РСФРР була ліквідована комісія допомоги голодуючим. В Росії необхідність в ній відпала, а в Україні голод ще лютував.

Українське керівництво в 1921 р. неодноразово зверталося до Раднаркому з клопотанням сприяти припиненню вивозу продовольчих ресурсів з України, тому що далі закривати очі на голод в українських губерніях, на лютуючий там тиф було неможливо. Але центр продовжував свою політику. З нового врожаю 1922 – 1923 рр. 13,5 млн пудів українського зерна було продано за кордон, у сусідні республіки вивезли 9 млн. пудів. І тільки в другій половині 1923 р. голод на Україні було подолано.

3. Впровадження непу в Україні

Причини переходу до непу:

-         прагнення більшовиків будь – що утримати владу;

-         глибока соціально – економічна і політична криза;

-         масові селянські повстання та виступи в містах, в армії та на флоті;

-         злам ідеї побудови соціалізму і комунізму шляхом ліквідації ринкових відносин;

-         спад революційної хвилі на Заході та відмова від експорту «світової революції» на інші континенти.

15 березня 1921 р. Х з’їзд РКП(б) прийняв постанову «Про заміну розкладки натуральним податком».

На Всеросійській продовольчій нараді 1921 р. вперше прозвучав термін «нова економічна політика», що передбачала зміни в різних сферах суспільства. В. Ленін допустив можливість торгівлі не тільки в місцевому господарському обороті, а й у масштабі всієї країни. У жовтні 1922 р. вбула проведена грошова реформа. В обіг було випущено забезпечені золотом банківські білети – червінці. Ці заходи вивели з підпілля підприємницьку діяльність. З’явилася так звана нова буржуазія – орендарі, маклери, комісіонери, торговці – гуртовики, промисловці – непмани.

В. Ленін вважав неп тимчасовим відступом від будівництва соціалізму. Тому в руках держави залишали великі підприємства. Правда, на рівні державних трестів і об’єднань вводили елементи госпрозрахунку.

З осені 1921 р. переважну більшість шахт в Україні було об’єднано в трест «Донвугілля», частину металургійних заводів і шахт – у трест «Південсталь».

Особливості впровадження непу в Україні

Державне управління Поступова децентралізація через запровадження горизонтальної системи управління (трести)	Промисловість Часткове роздержавлення непрацюючих підприємств із запровадженням оренди та передання в приватну власність дрібних та середніх підприємств	Сільське господарство Впровадження продовольчого податку, вищого ніж в інших республіках, оренди та дозвіл найманої праці. Боротьба з повстанським рухом
Фінанси Проведення грошової реформи (червінець) та відновлення фінансово – грошової системи	Торгівля Відновлення торгівлі: державної приватної та кооперативної	Трудові відносини Вільний найм робочої сили та матеріальне стимулювання, відновлення підприємництва

Госпрозрахунок – це метод господарювання, що ґрунтується на самоокупності підприємств та їх господарських складових з метою отримання прибутку.

Синдикат – це організації із закупівлі сировини, планування торговельних операцій і збуту однорідної продукції.

В. Ленін згодом вирішує поєднати приватний торговельний інтерес з інтересами держави в кооперації. Цю ідею вперше він висловив у січні 1923 р. у статті «Про кооперацію». Вождь вважав, що лад цивілізованих кооператорів за умов суспільної власності на засоби виробництва – це лад соціалізму.

Але на відміну від значних змін в соціально – економічному укладі нової Радянської держави, у політичній системі суспільства зберігалася і навіть зміцнювалася авторитарна диктатура. Більше того, влада розгромила опозиційні політичні партії і розпочала над опозицією політичні процеси.

Вплив непу на відродження економіки

1.     Завершення до 1923 р. аграрних перетворень:

а) розширення бідняцько – середняцьких господарств;

б) встановлення трудової норми, загальної ділянки селянина відповідно до його можливостей самостійно її обробити.

2. Запровадження єдиного сільськогосподарського податку у грошовій формі.

3. Закупівля на ринку товарних залишків у селян замість примусового вилучення для формування централізованого продовольчого фонду.

4. Оплата вищих податків більш заможними селянами.

5. Розгортання кооперативного будівництва:

а) створення єдиної системи споживчої кооперації;

б) виокремлення сільськогосподарської кооперації.

6. Проголошення ідеї колективізації на ХІV Всесоюзній конференції.

7. Оформлення курсу на будівництво колгоспів із залученням маломіцного і середнього селянства на жовтневому (1925 р.) Пленуму ЦК РКП(б).

8. Постанова ЦК РКП(б) «Про підсумки радгоспного і колгоспного будівництва» - практичний шлях до колективізації.

9. Ставлення до колективізації основної маси селян.

Економічне, соціальне та повсякденне життя населення в роки непу

Неп не тільки сприяв швидкому відродженню промисловості, торгівлі, транспорту, підвищенню рівня життя, й призвів до:

- прискорення соціальної диференціації в місті;

- появи «нової буржуазії»;

- розшарування селянства;

- наростання економічної нестабільності;

- економічної кризи;

- зростання безробіття.

Дайте відповіді на питання

1. Що таке «продподаток»?

2. Чому селяни з задоволенням зустріли заміну продрозкладки продподатком?

3. Як ви розумієте поняття «госпрозрахунок»

4. Чи можна було органічно поєднати госпрозрахунок і радянську систему централізованого планування?

5. Схарактеризуйте неп. Чим він відрізняється від політики «воєнного комунізму»?

Домашнє завдання

Опрацювати  §20 підручника, надати відповіді на запитання і завдання параграфа.

                                 підручник